На ярмарку у Василькові. Київщина кінця ХІХ століття на фото з архіву Федора Вовка

018_Каплица_Васильків00004-11_detal_1
Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський Фото: Інституті археології НАН України
Go to next

18:25, 3 січня 2024

Go to next

Наприкінці 2023 року Інститут археології НАН України оприлюднив оцифрований архів антрополога та етнографа Федора Вовка Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". На одній із тек зазначено — "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Та якщо придивитися до одягу місцевих мешканців, то стає зрозуміло, що на фото інший регіон — Київщина. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Хто фотограф? 

Переглядаючи світлини, виникає питання — хто ж їх зробив? Деякі фото з цієї теки ідентифікували раніше: це світлини з чернігівського базару, які зробив антрополог та етнограф Микола Могилянський у 1897—1900 роках. З того часу походять і знімки з Київщини. Можна припустити, що це та ж сама експедиція Могилянського, а фото він зробив дорогою на Чернігівщину. 

Микола Могилянський формував українську збірку у Російському етнографічному музеї. У 1915 році він подарував установі власну колекцію світлин, яку зробив наприкінці ХІХ століття під час поїздок селами Чернігівщини. Вочевидь, кілька відбитків з цієї колекції потрапили і в архів Федора Вовка.

Микола Могилянський народився 18 грудня 1871 року в Чернігові. Після закінчення Чернігівської гімназії вступив на природознавче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Згодом два роки навчався в Антропологічній школі у Парижі, де вивчав археологію та етнографію. Першу наукову роботу Могилянського опублікували у часописі "Revue de L'Ecole d’Anthropologie de Paris". Після повернення до Петербурга працював у Музеї антропології Академії наук. Могилянський часто їздив в етнографічні експедиції Україною, зібрав цінні колекції артефактів, зокрема унікальну збірку плахт кінця ХІХ століття із села Великі Сорочинці, що на Полтавщині.

Передмістя Василькова

024_23-08_fastiv_fr

Топографічна карта  Європейської частини Російської імперії масштабу в 1 дюймі 3 версти (1:126000). Укладена у 1868 р.   

Фото: надала авторка

На зворотній стороні деяких світлин написано: "Каплиця, біля Василькова". Завдяки колегам вдалося ідентифікувати цей населений пункт. Каплиця у той час була північним передмістям Василькова. На топографічній карті європейської частини Російської імперії"триверстці", яку уклали 1868 року, є відповідна позначка "Пр [едместье] Каплица".

У 1930-х роках передмістя Каплиця частково знесли для побудови аеродрому та військового містечка. Людей переселили, а частину Каплиці приєднали до села Западинка. Після Другої світової війни Западинку приєднали до Василькова, а у колишньої Каплиці залишилася назва Западинка. У 1975 році це село також приєднали до Василькова.

За легендою, саме тут була криниця святого Феодосія Печерського, біля якої згодом побудували каплицю. У ХІХ столітті стару капличку перебудували в церкву, яка існує  досі. До 1980-х років на Маковія 1 серпня біля церкви влаштовували великий ярмарок. Власне, фотографії ярмарку у Каплиці були зроблені на свято 1897 року.

Традиційне вбрання

На фото можна роздивитися красиве жіноче вбрання, типове для цієї частини Київщини. Вражає кількість кубового ситцю, який використовували для пошиття керсетоквид традиційного розпашного українського жіночого верхнього одягу без рукавів та юпок з рукавами. На одному з фото жінки торгують цим вбранням. На землі лежать вивернуті керсетки та юпки з рукавами, можемо побачити білу полотняну підкладку.

016_Каплица_Васильків00004-10_detal_1

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Окрім матеріалу, з якого пошиті керсетки, видно також оздоблення — деякі з них простьобані і мають характерні зубці по краю виробу. Але не бачимо славнозвісних декорованих кутиків, мода на які прийде трохи згодом.

010_Kaplitsya_VAsilkiv_00014-12.original +

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Варто також придивитися до жіночих очіпківголовний убір одружених жінок з двома кутами і пласким денцем. Їх носили саме на Київщині.

005_Каплица_Васильків00020-11

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України
3

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Також ви можете побачити на цих фотографіях способи вив’язування двох хусток поверх очіпка.

022_Будаевка_Боярка00018-11_detal_3

Село Будаївка, тепер частина міста Боярка. Ймовірно, 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України
7

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Окрім керсеток та юпок з рукавами, на фотографіях помітно, що жінки вбрані в так звані юпки з нагрудником, які нагадують сукні без рукавів.

001_Каплица_Васильків_00008-12_red_post (1)

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України
015_Каплица_Васильків00004-10

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Серед поясного жіночого одягу видно широкі спідниці з кубового ситцю і такі ж широкі ситцеві фартухи поверх них.

011_Каплиця_Вaсильків_00014-12_detal_1

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Схоже, що на одному фото жінка праворуч вбрана у вибійчанутехніка оздоблення спідницю. Чоловічі штани, які ми бачимо на іншій світлині , пошиті також з вибійчаної тканини.

008_Каплица_Васильків00022-11

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

На фото можна роздивитися також і пошитий з ситцю дитячий одяг, який нагадує юпку з нагрудником.

013_Каплица_Васильків00044-9_detal_1

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Вражає розмаїття вишивки на сорочках. У багатьох жінок багато оздоблені рослинним згеометризованим орнаментом рукави. 

004_Каплица_Васильків_00008-12_red_detal_3

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Вишиті також і підтичкинижня частина жіночої сорочки сорочок (фото 6, 7, 11, 13, 20).

006_Каплица_Васильків00020-11_detal_1

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Не оминула камера фотографа і чоловіків. На одній зі світлин бачимо чоловіка у штанях з широкою матнею і у вишитій сорочці. 

009_Каплица_Васильків00022-11_detal_1

Каплиця (передмістя Василькова), 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

Одне фото та його фрагменти було зроблене в селі Будаївка, яке тепер є частиною міста Боярка. На світлині з Будаївки варто звернути увагу на чоловіка, вбраного у свиту з елегантно пов’язаним на шиї шаликом-хусткою.

Також на цій фотографії бачимо дівочий головний убір — віночок у вигляді густо зібраної стрічки.

019_Будаевка_Боярка00018-11_red

Село Будаївка, тепер частина міста Боярка. Ймовірно, 1897 р. Ф.1, В/238а, розділ "Етнографія", тека "Чернігівщина, Полтавщина. Ярмарки". Ймовірно, фотографом був Микола Могилянський

Фото: Інституті археології НАН України

В об’єкт фотографа потрапили цигани. Принципова їх відмінність у одязі — накинута на плечі велика квітчаста хустка з тороками, українки так хусток ніколи не носили.

 Висловлюю подяку співробітниці наукового архіву Інституту Археології НАН України Олександрі Бузько за сприяння в оцифруванні архіву Федора Вовка. А також співробітниці Інституту історії НАН України Оксані Юрковій за консультації щодо населених пунктів.

Схожі матеріали

селянка

Особливості керсетки з Київщини

сео стрій

Одяг, прикраси та вулична їжа Полтавщини на початку ХХ століття

стрій сео

Українці Воронежчини понад 100 років тому

сео стрій

Українське народне вбрання на імператорській виставці 1867 року

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова

01_Рушник_РЭМ 161-71

Червоними та синіми нитками. Чернігівські рушники кінця ХІХ століття

Зелений клин_СЕО

Зелений клин у вишиванках: фотографії перших українських родин на Далекому Сході

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

016_28843181_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-48-1_1

Ікони та вишиті рушники. Як жили українські переселенці Зеленого Клину