Вишита вузенька смужка нитками у колір полотна — лише ця деталь вирізняла вишиванку літнього чоловіка від хлопчачої на Київщині на початку ХХ століття. Чоловічі вишиті сорочки, які були подібні за кроєм, зазвичай вишивали не яскравими нитками.
Оксана Косміна
кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури
На світлинах етнографа Олексія Макаренка, який 1911 року здійснив експедицію на Київщину, чоловіки здебільшого одягнені у верхній одяг. Єдине фото, де видно чоловічу сорочку, Макаренко зробив у селі Халча. Етнограф не лише сфотографував чоловіка біля його оселі, а й придбав його вбрання для музею.
Завдяки такому рідкісному випадку можемо роздивитися цю сорочку, яка має пазушний розріз, прикрашений вишивкою хрестиком. Якщо на фотографії чоловіка біля хати не дуже добре видно комір сорочки, то вже на придбаному артефакті бачимо невеликий стоячий комір, який вишитий червоними і чорними бавовняними нитками. Але найцікавіше у цій сорочці те, що вишивка прикрашає місце з’єднання рукава зі станом. Для сорочок Київщини це досить незвичне розташування вишивки. Але оскільки така сорочка у колекції, яка нині зберігається в Російському етнографічному музеї, не одна, то можна говорити про побутування сорочок з таким декором.
Місце розташування вишивки на сорочці пов’язане з кроєм сорочки. Якщо сорочка мала розпірку по центру пазухи, то вишивкою оздоблювали саме цей розріз. Але якщо крій сорочки передбачав манішкунагрудник, і застібка була зміщена в сторону від центру, то вишивку розташовували на манішці. Ширина манішки передбачає і широку вишивку, що робило сорочку святковою. Такі вишиті нагрудники були на сорочках хлопців і молодих чоловіків та користувалися популярністю на Київщині на початку ХХ століття. Також цей принцип крою застосовували і для пошиття жіночих сорочок Київщини. Буденні чоловічі сорочки могли бути взагалі без вишивки.
Окрім різного розташування вишивки, бачимо і різний крій не тільки горловини, а й усієї сорочки. Зокрема це тунікоподібні сорочки та сорочки з уставкою. Комір чоловічих сорочок міг бути відкладним або у вигляді невеликої стійки. Рукави сорочок могли внизу призбируватися на манжет, або бути прямими без призбирування і без манжета.
Ця невеличка колекція сорочок символізує життя людини від дитинства до смерті: від простого (крій, відсутність декору) через складне (різний ускладнений крій, кольоровий декор), і знову до простого.