Чернігівські зав’язки. Колекція головних уборів кінця ХІХ століття

23_РЭМ 161-133 ZAVEZKA
Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 160 см, ширина 26,5 см Фото: РЕМ 161-133
Go to next

10:29, 6 вересня 2024

Go to next

Декоровані вишивкою зав’язки 150 років тому прикрашали голови жінок і дівчат Чернігівщини. Колекцію цих головних уборів під час експедицій зібрав етнограф Микола Могилянський

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Відмінності від намітки

Серед жіночих головних уборів рушникового типу окрім намітки, або як її ще називають перемітки — традиційного головного убору одружених українок, існували ще й так звані зав’язки. Їх носили переважно на Чернігівщині та Білоруському Поліссі.

Зав’язка була вужчою від намітки, завширшки від 10 до 26 сантиметрів тканого полотна. Натомість ширина намітки дорівнювала ширині полотна. Довжина зав’язки також була значно коротшою — від 1,5 до 2,3 метрів, тоді як намітки могли бути від 2,5 до 5 метрів завдовжки.

Зав’язку пов’язували навколо очіпка, не прикриваючи його, тоді як намітка часто повністю закривала його.

2

Спосіб вив’язування зав’язки по-дівочому. Чернігівщина

Експонат Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського
45_Чернігів костюми 260

Спосіб вив’язування зав’язки без очіпка по-дівочому. Чернігівщина

Експонат Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського

Зав’язку могли носити не лише заміжні жінки, а й дівчата. Але якщо жінка пов’язувала її навколо очіпка, то дівчина — просто навколо голови. При пов’язуванні зав’язки без очіпка було видно волосся.

Зав’язки навколо жіночих очіпків зафіксував фотограф Анатолій Павлович на світлинах під час експедиції на Чернігівщину 1908 року. 

44_Группа крестьян на улице в воскресный день_1514-43

Група селян на вулиці у неділю. У трьох жінок, які тримають на руках дітей, поверх очіпків вив’язані зав’язки. Село Ковпита, Чернігівщина. 1908 р. Фотограф Анатолій Павлович

Фото: Фототека РЕМ 1514– 43

Того ж року етнограф Федір Вовк придбав такий очіпок із пов’язкою в селі Ковпита на Чернігівщині.

3

Твердий очіпок на солом’яному каркасі, поверх якого пов’язана зав’язка з тканим декором. Денце очіпка вишите гарусними нитками. Село КовпитаЧернігівщина. 1908 р. Колекція, зібрана Федором Вовком

Фото: РЕМ 1388– 23
39_Головний_убір_1

Твердий очіпок на солом’яному каркасі, поверх якого пов’язана зав’язка з тканим декором. Село Ковпита, Чернігівщина. 1908 р. Колекція, зібрана Федором Вовком

Фото: РЕМ 1388– 23

Орнаменти та декор

Колекцію зав’язок етнографа Миколи нині зберігають в Російському етнографічному музеї в Санкт-ПетербурзіРЕМ. Ці рушникоподібні головні убори датовані останньою третиною ХІХ століття.

Краї зав’язок обов’язково декорували вишивкою. Здебільшого вишивали білим по білому, червоними нитками або червоними з додаванням синіх.

Досить часто декор країв виробу підсилювали біло-червоною, червоною або червоно-синьою бахромою.

07_РЭМ 161-145 ZANAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 214 см, ширина 24см.

(Фото: РЕМ 161-145)
08_РЭМ 161-118 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 212 см, ширина 27,5 см

(Фото: РЕМ 161-118)
09_РЭМ 161-119 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 216 см, ширина 26 см

(Фото: РЕМ 161-119)
11_РЭМ 161-128 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 208 см, ширина 22 см

(Фото: РЕМ 161-128)
20_РЭМ 161-124 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 224 см, ширина 19 см

(Фото: РЕМ 161-124)
22_РЭМ 161-132 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 210 см, ширина 26 см

(Фото: РЕМ 161-132)

Орнамент декору зав’язок був виключно геометричним, а техніки вишивки наслідували техніки ткання — гладь і занизування. На кількох помітно техніку мережки та вишивку по сітці.

03_РЭМ 161-127 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 206 см, ширина 27 см.

(Фото: РЕМ 161-127)
05_РЭМ 161-140 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 232 см, ширина 24 см

(Фото: РЕМ 161-140)
04_РЭМ 161-126 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 192 см, ширина 24 см

(Фото: РЕМ 161-126)
06_РЭМ 161-147 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 220 см, ширина 19 см

(Фото: РЕМ 161-147)

Окрім країв виробу, видно декор і по його середині. Це так званий лобик — фіксація вишивкою місця на зав’язці, яке має бути саме на лобі жінки.

27_РЭМ 161-136 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 156 см, ширина 12см

(Фото: РЕМ 161-136)
28_РЭМ 161-137 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 174 см, ширина 15 см

(Фото: РЕМ 161-137)
29_РЭМ 161-138 ZAVEZKA

. Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 156 см, ширина 17 см

(Фото: РЕМ 161-138)
30_РЭМ 161-139 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 150 см, ширина 13 см

(Фото: РЕМ 161-139)
32_РЭМ 161-143 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 156 см, ширина 13 см

(Фото: РЕМ 161-143)
33_РЭМ 161-144 ZANAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 150 см, ширина 14см.

(Фото: РЕМ 161-144)
36_РЭМ 161-149 ZANAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 150 см, ширина 11 см

(Фото: РЕМ 161-149)
38_РЭМ 161-171 ZAVEZKA

Зав’язка. Чернігівщина. Остання третина ХІХ ст. Колекція Миколи Могилянського. Довжина 150 см, ширина 14,5 см.

(Фото: РЕМ 161-171)

Способи вив’язування таких зав’язок ми можемо побачити на фотографіях 1908 року, зроблених Анатолієм Павловичем у селах Пакуль та Ковпита на Чернігівщині. Такий спосіб пов’язування зав’язки використовували і жінки, і дівчата. Краї зав’язки, які стирчали вгору при пов’язуванні, називали "рогами".

43_Крестьянка с ребенком_1514-24

Селянка з дитиною. На голові жінки поверх очіпка вив’язана зав’язка. Село Пакуль, Чернігівщина. 1908 р. Фотограф Анатолій Павлович

Фото: Фототека РЕМ 1514– 24

На жаль, в описі зав’язок із колекції Могилянського не вказано назви орнаментів. Але завдяки ґрунтовній монографії дослідниці чернігівської вишивки Віри Зайченко можемо довідатися, що в описах зав’язок із Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського деякі подібні орнаменти підписані як "ребра паличками", "луска", "кривуля паличками", "кривуля ребраста", "роговашка", "раковка". Такі назви цілком відповідають народним уявленням про орнаментику і перегукуються з назвами орнаментів на плахтах.

Література:

Зайченко Віра. Жіночі головні убори у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Каталог // Скарбниця української культури. Випуск 16. – 2015. – С. 3–39.

Зайченко Віра. Вишивка Чернігівщини. -К: Родовід, 2019 – 208 с. 

Схожі матеріали

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

001_30352308_Негатив

У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

сео вишивка

Вишивка Східного Поділля

IMG_0727

Покутський стрій із Городенківщини

010_30361838_Фотоотпечаток- Группа крестьян_1_2731_50_2

Села Волині та їхні мешканці у 1910-х на світлинах Володимира Сахарова

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича