Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

002_радичинці  волинська губернія  житомирська обл 1911 Житомирської області, 1911 рік.
Go to next

20:03, 30 червня 2022

Go to next

Вишиванка, яка була невід’ємним елементом сільського народного одягу, мала попередницю – сорочку, оздоблену тканим декором. Про них ми знаємо небагато. Якщо вишиту сорочку почали називати “вишиванкою” (тобто “оздоблена вишивкою”), то сорочки з тканим декором не отримали узагальненого терміну, тому що вийшли з ужитку на початку XX століття.

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Сорочки з тканим декором називають по-різному залежно від району. На початку XX століття вони побутували на Волинському Поліссі, Волині, Покутті (Городенківський р-н, південна частина Тлумацького р-ну, Тисменицький р-н.), Закарпатті (Тячівський та Іршавський р-ни), Лемківщині.

Оздобу розміщували переважно на рукаві, тому й назву мала не вся сорочка, а лише її рукав. Зокрема, на Волинському Поліссі (Ратнівський район Волинської області) взористий рукав з поперечними смугами називали “барабан”, а на Покутті – “роблений рукав”.

Саме з узорнотканих сорочок вишиті успадкували орнаментальні композиції та способи розташування візерунку на рукавах, а також давні техніки, як занизування й заволікання. У 1920–1930-х старі люди на Волинському Поліссі розповідали, що вишивки, якими оздоблюють сорочки, виникли за їхньої пам’яті.

003_с Залізниця суч. Любешівський р-н Волинської обл., 1932 р.

Жінки у сорочках з тканим декором на погрудках і рукаві, 1932 рік. Волинське Полісся. Село Залізниця (тепер Любешівський район Волинської області)

Фото надала авторка
004_Любешів_Центр Дослідження волині_5_1

Жінки у сорочках з тканим декором на уставках та у верхній частині рукава. Волинське Полісся, Любешів (тепер селище міського типу Волинської області)

Фото: спільнота "Центр дослідження і відродження Волині"
!!! 001_Любешів волинська обл 1912

Жінки у сорочках з тканим декором на уставках і рукаві, 1912 рік. Волинське Полісся, Любешів (тепер селище міського типу Волинської обл)

!!! 004_Любешів_Центр Дослідження волині_5_1

Жінки у сорочках з тканим декором на уставках і на рукавах, 1880 рік. Покуття, село Уніж (тепер Городенківський район Івано-Франківської області)

Фото Юрія Дудкевича

Тканий декор розміщували на рукаві за іншим технологічним принципом, ніж вишивку. Для них спершу кроїли полотно і потім розташовували орнамент, а в сорочках з тканим декором майстриня мала відразу ткати шматок полотна з орнаментом. В залежності від того, де розташовували декор (лише на уставці, на уставці і у верхній частині рукава, на уставці і по всьому полю рукава, на манжеті, на комірі, на пазусі), ткали спеціальні полотна-купони, з яких потім шили сорочку. 

Ширина тканого декору залежала від розміру тієї чи іншої деталі сорочки. Зазвичай рукав оздоблювали горизонтальними смугами різної ширини. Компонували по-різному: лише у верхній частині рукава; у верхній і нижній частинах рукава; по всьому полю. Узоротканну тканину для рукава виготовляли двома цільними шматками певної композиції. Для уставок було достатньо одного шматка, тому що їхній розмір був вужчий, ніж рукав.

006_Luck kostumes 098

Сорочка з тканими рукавами і погрудками, 1930-ті. Волинське Полісся, сучасний Ратнівський район Волинської області

(Фото: фонди Волинського краєзнавчого музею)
007_Luck kostumes 119

Сорочка з тканими рукавами і уставками. Комір і манжети вишиті. Композиція тканого рукава – вертикальна, 1920-ті. Волинське Полісся

(Фото: фонди Волинського краєзнавчого музею)
008_Luck kostumes 057

Сорочка з тканими уставками і верхніми частинами рукавів, між якими вишиті тоненькі смужки. Волинське Полісся

(Фото: фонди Волинського краєзнавчого музею)
009_Luck kostumes 058

Сорочка з тканими уставками і нижньої частини рукава. Погрудки і манжети вишиті. Волинське Полісся

(Фото: фонди Волинського краєзнавчого музею)
010_Luck kostumes 076

Сорочка з тканими уставками і рукавами. На рукаві візерунок розташований вертикально. Комір, погрудки і манжети вишиті. Волинське Полісся

(Фото: фонди Волинського краєзнавчого музею)

Для коміра та манжету, які були неширокими, ткали вузенькі смужки на полотні сталої ширини (це залежало від ширини верстату), які потім розрізали до потрібного розміру.

Орнаментально тканий декор – це кольорові (переважно червоні з вкрапленням синього, жовтого, зеленого, чорного) горизонтальні смуги, виткані з певним ритмом, які могли мати вигляд кольорових стрічок або композиції таких стрічок з простими геометричними візерунками (ромби, розети, зигзагоподібні лінії, хрещаті фiгури).

Могла бути і вертикальна композиція – тоді горизонтально витканий декор розвертали на 90°. Такі комбінації збереглись пізніше й у вишитих сорочках. Навіть з появою нових технік (з використанням вирізування) композиція таких рукавів нагадувала їхніх тканих попередників. На тому ж місці, де був тканий декор, на погрудках в сорочках із Закарпаття пізніше з’явився вишитий.

Тканину з вузькими тканими смужками, які потім використовували для пошиття невеликих деталей сорочки (манжетів або комірців), могли вживати і для створення погрудок. В деяких районах Українського Правобережного Полісся і Білоруського Полісся побутували сорочки, декоровані горизонтальними смугами не лише на рукавах, а й на погрудках.

011_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_1

Сорочка з тканими рукавами та коміром. Є вкраплення синього та зеленого кольорів. Волинське Полісся, село Щитинська Воля (тепер Ратнівський район Волинської області)

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")
014_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_7

Сорочка з тканими рукавами, коміром та погрудками. Щитинська Воля

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")
012_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_3

Сорочка з тканими рукавами та погрудками. Щитинська Воля

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")
013_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_5

Деталь тканого рукава, де видно вкраплення синього, зеленого та жовтого кольорів. Щитинська Воля

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")
015_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_8

Тканий комір сорочки. Щитинська Воля

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")
016_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_11

Сорочка з тканим декором на рукавах і вишитим коміром. Щитинська Воля

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")
017_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_13

Сорочка з тканим декором на рукавах, вишитими манжетами і вишитим коміром. Щитинська Воля

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")
018_Волинське_Полісся_Ратнівський  район_Іван_Біф_16

Сорочка з тканим декором на рукавах і вишитим коміром. На рукавах виткані візерунки геометричного орнаменту. Щитинська Воля

(Фото: спільнота "Бабусина сорочка")

Зникав тканий декор поступово. Спочатку почали вишивати невеликі деталі сорочки – комірець, манжети. Потім оздобу на рукаві доповнювали вишивкою, перемежовуючи з тканими смугами. Почали з’являтися вишиті погрудки, тоді як у давніших тканих сорочках зазвичай погрудки не декорували. І з часом вишивка як технологічний прийом оздоблення сорочки повністю витіснила ткацтво.

025_с_Покуття, с. Раковець. Світлина Юліана Дороша, 1930-ті.
Сорочка з тканими рукавами. Покуття, село Раковець (тепер Богородчанський район Івано-Франківська область) (Фото Юліана Дороша, 1930-ті)
020_з околиць Тисмениці, Покуття_1 - копия

Сорочка з тканим декором на рукавах і вишитими устаками і коміром. Покуття, околиці Тисмениці (тепер Івано-Франківський район Івано-Франківської області)

(Фото Сергія Пасіченка)
022_з околиць Тисмениці, Покуття_4 - копия

Вишита уставка і тканий верх рукава

023_Тисменицький  рн_куфер_старовина_1

Сорочка з тканим декорм вверху і в нижній частині рукава. Околиці Тисмениці

(Фото: антикварний магазин Kufer.Starovyna)
024_Тисменицький р-н, Опілля._куфер_2

Сорочка з тканим декорм вверху і в нижній частині рукава. Околиці Тисмениці

(Фото: антикварний магазин Kufer.Starovyna)
025_Тисменицький р-н, Опілля._куфер_3

Тканий декор нижньої частини рукавів. Околиці Тисмениці

(Фото: антикварний магазин Kufer.Starovyna)
027_Закарпаття_Колочава_1

Тканий декор на погрудках сорочки. Закарпаття

(Фото: фонди Музею архітектури і побуту "Старе село" у селі Колочава (Хустський район Закарпатської області))

Окремо зупинюся на так званому серпанковому вбранні. Тут і сорочка, і фартух, і спідниця оздоблені однотипно – тканими вузькими червоними смужками. Цей ансамбль доповнює серпанкова намітка з таким же тканим декором. Припускаю, що з усіх елементів цього вбрання найбільш давнім є саме намітка. Серпанок – це тонка, прозора тканина з розрідженим тканням, на зразок марлі. Етимологи відзначають, що термін “серпанок” має персько-тюркське походження (персько-турецьке särpänäk “жіночий головний убір”, споріднене з перським sar “голова”). Використання такої тканини саме для жіночих головних уборів відоме в Україні з XVI століття. Кінці серпанкової намітки мали тканий декор у вигляді кольорових смуг. 

Ансамбль одягу з серпанкової тканини виник значно пізніше, ніж головний убір. Вочевидь, під впливом міської моди на весільні білі сукні, які поширилися з другої половини XIX – на початку XX століття. В кількох селах на Волинському Поліссі (Дубровицький район Рівненська область) почали шити весільне вбрання зі серпанкової тканини. Вона імітувала тонкий білий фабричний матеріал, з якого шили весільні міські сукні. Червоні смужки, які ткали на краях намітки, з’явилися по низу рукава сорочки, на двох пілках спідниці. Для пошиття достатньо було двох серпанковх наміток. Про ритуальний (весільний) характер такого вбрання може свідчити й те, що така тканина в силу її технічних характеристик (розрідженості, тонкості, прозорості) була дуже непрактичною в щоденному побуті, на відміну від звичайного домотканного цупкого полотна.

030_Polissia kuiv 022_1

Серпанковий одяг, початок ХХ століття. Сорочка, спідниця і фартух мають ткані смужки. Волинське Полісся

(Фото: фонди Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара")

Сорочки, оздоблені тканим декором, сьогодні поступаються популярністю вишитим. Але сучасні майстри, художники текстилю і дизайнери, які працюють в етностилі, використовують цей давній прийом оздоблення одягу. Зокрема, виділю талановиту художницю Мар’яну Приймак, яка створює надзвичайної краси рукотворні ткані тканини і використовує їх в сучасному одязі. 

034_Маряна_Приймак_5

Сучасна сорочка з тканим декором. Ручне авторське ткання. Арт-салон TKANA.UA. Художниця і дизайнерка Мар’яна Приймак

Схожі матеріали

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

43_Крестьянка с ребенком_1514-24

Чернігівські зав’язки. Колекція головних уборів кінця ХІХ століття

001_30352308_Негатив

У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

сео вишивка

Вишивка Східного Поділля

IMG_0727

Покутський стрій із Городенківщини

010_30361838_Фотоотпечаток- Группа крестьян_1_2731_50_2

Села Волині та їхні мешканці у 1910-х на світлинах Володимира Сахарова

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича