Гуцульська вишивка початку ХХ століття

вишивка сео
Go to next

00:52, 6 лютого 2023

Go to next

"Черешенькове", "ружеве", "калинкове", "очкате", "ясенове" — так називали вишиті орнаменти на Гуцульщині 100 років тому. Розмаїття узорів та кольорів вражає. Зразки гуцульської вишивки зберігають у Державному історичному музеї МосквиГИМ, колекція №98080. Щоправда, хто і коли зібрав колекцію та як вона потрапила до російського музею не відомо, цього у паспортах експонатів не вказали.

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Збереглися лише поодинокі відомості, з яких населених пунктів походять ті чи інші експонати. В описах згадуються: Пістинь, Ворохта, Бабин, Вербовець, Річка, Яворів. Зразок на одній із світлин можна ідентифікувати як вишивку з Космача.

001_ГИМ 98080-58_Пістинь

Пістинь

(Фото: ГИМ 98080-58)
004_ГИМ 98080-63_Ворохта

Ворохта

(Фото: ГИМ 98080-63)
005_ГИМ 98080-64_Бабин

Бабин

(Фото: ГИМ 98080-64)
006_ГИМ 98080-67_Вербовець_калинкове

Вербовець, "калинкове"

(Фото: ГИМ 98080-67)
007_ГИМ 98080-68_Річка

Річка

(Фото: ГИМ 98080-68)
009_ГИМ 98080-69_Яворів

Яворів

(Фото: ГИМ 98080-69)
015_ГИМ 98080-105_Космач_черешенькове_пухлики

Космач, "черешенькове"

(Фото: ГИМ 98080-105)

На деяких експонатах підписані назви орнаментів: "черешенькове", "скриньчесте", "лекюче", "ружеве", "дубове листя", "лумерове", "гачкове", "очкате", "калинкове", "коверцове", "чичкате" . Це народні назви, які використовували вишивальниці і якими носії традиції називали орнаменти вишивок на своїх сорочках.

016_ГИМ 98080-44_скриньчесте

"Ружеве"

(Фото: ГИМ 98080-44)
013_ГИМ 98080-92_Яворів_коверцове

Яворів, "коверцове"

(Фото: ГИМ 98080-92)
017_ГИМ 98080-45_лекюче

"Лекюче"

(Фото: ГИМ 98080-45)
018_ГИМ 98080-46_ружеве

"Ружеве"

(Фото: ГИМ 98080-46)
019_ГИМ 98080-47_дубове  листя

"Дубове листя"

(Фото: ГИМ 98080-47)
020_ГИМ 98080-48_лумерове

"Лумерове"

(Фото: ГИМ 98080-48)
021_ГИМ 98080-54_гачкове

"Гачкове"

(Фото: ГИМ 98080-54)
022_ГИМ 98080-55_очкате

"Очкате"

(Фото: ГИМ 98080-55)
014_ГИМ 98080-93_Яворів_чичкате

Яворів, "чичкате"

(Фото: ГИМ 98080-93)

На деяких артефактах також позначено, де саме на сорочці була вишивка. Наприклад, є зразки з вишитими пазухами на чоловічих сорочках. Якщо розпірка була по центру, то вишивка обрамляла отвір. Але були варіанти крою чоловічих сорочок з манишкою, і тоді вишивка була суцільною, а застібку зміщували у бік. 

024_ГИМ 98080-38_пазуха

Пазуха

Фото: ГИМ 98080-38
26

Пазуха

Фото: ГИМ 98080-65
манішка

Манішка

Фото: ГИМ 98080-36

Деякі неширокі довгі зразки дуже схожі на вишивку на комірі чоловічих сорочок.

029_ГИМ 98080-85_комір

Комір

Фото: ГИМ 98080-85
032_ГИМ 98080-39_комір

Комір

Фото: ГИМ 98080-39
031_ГИМ 98080-88_комір

Комір

Фото: ГИМ 98080-88

Крій жіночих сорочок Гуцульщини був завжди уставковим. На кількох зразках підписано, що це саме вишивка на рукаві. Рукав гуцульських сорочок був неширокий, але все ж таки мав невеличке призбирування, яке нагадує "пухлики" у місці з’єднання уставки і рукава. 

033_ГИМ 98080-104_пухлики

Пухлики

Фото: ГИМ 98080-104
034_ГИМ 98080-61_пухлики

Пухлики

Фото: ГИМ 98080-61

Рукави з такими "пухликами" роблять і дотепер.

056_Вишивка на рукаві_пухлики_Космач

Вишивка на рукаві пухлики, Космач

Фото: надала авторка

Більшість зразків із цієї колекції — це вишивка на уставкахВишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки жіночих сорочок. 

051_ГИМ 98080-99_уставка

Уставка

Фото: ГИМ 98080-99
043_ГИМ 98080-52_уставка

Уставка

Фото: ГИМ 98080-52
044_ГИМ 98080-53_уставка

Уставка

Фото: ГИМ 98080-53
041_ГИМ 98080-50_уставка

Уставка

Фото: ГИМ 98080-50
036_ГИМ 98080-100_уставка

Уставка

(Фото: ГИМ 98080-100)
042_ГИМ 98080-51_уставка

Уставка

(Фото: ГИМ 98080-51)
045_ГИМ 98080-70_уставка

Уставка

(Фото: ГИМ 98080-70)
046_ГИМ 98080-70_уставка

Уставка

(Фото: ГИМ 98080-70)
047_ГИМ 98080-73_уставка

Уставка

(Фото: ГИМ 98080-73)
048_ГИМ 98080-94_уставка

Уставка

(Фото: ГИМ 98080-94)
049_ГИМ 98080-95_уставка

Уставка

(Фото: ГИМ 98080-95)

На фотографіях ми бачимо зразки вишивок, які можуть бути і на пазусі, і на уставці, і на комірі.

052_ГИМ 98080-96_різне
Фото: ГИМ 98080-96
054_ГИМ 98080-49_різне
Фото: ГИМ 98080-49
055_ГИМ 98080-62_різне
Фото: ГИМ 98080-62

Цікаво, що деякі назви з цієї колекції збігаються із назвами орнаментів вишивок із села Космач. Там у приватному сільському музеї Олекси Довбуша, який створив місцевий краєзнавець Михайло Дідишин, зберігається великий альбом подібних зразків, які у свій час відшила місцева майстриня Гафія Чорняк1933-2020 рр..

060_Гафія_зразки_вишивки_Космач

Гафія Чорняк. Зразки вишивки

Фото: Музей Олекси Довбуша

Назви в альбомі Гафії Чорняк і назви зразків вишивки, які зберігаються в російському музеї подібні. В обох випадках візерунки мають зрозумілу для селян назву: "грушові", "сливові", "ружові", "баранкові", "ясенові", "дубовий лист" тощо. Ми не зустрінемо тут берегинь, солярних (тулпіт: пов’язаний із сонцем) назв чи спеціальних оберегів. Все має безпосередній зв’язок із повсякденням і побутом народного життя.

058_Вишивка_Гафія_альбом_2

Зразки вишивки Гафії Черняк

Фото: Музей Олекси Довбуша
059_Вишивка_Гафія_альбом_2

Зразки вишивки Гафії Черняк

Фото: Музей Олекси Довбуша

Схожі матеріали

Зелений клин_СЕО

Зелений клин у вишиванках: фотографії перших українських родин на Далекому Сході

18_REM_9382-2_Фотоотпечаток- Китайка П.К. в осеннем свадебном на_1

Жіночий одяг українсько-молдовського пограниччя

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича

сео поділля

Одяг мешканців Східного Поділля початку XX століття

008_Павел_Хорошилов_4_2

Денді з фотоапаратом: Полтавщина кінця ХІХ століття на листівках Олексія Завадського

006_Євбаз-2

Чим торгували та як одягалися продавці київських базарів 100 років тому

016_28843181_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-48-1_1

Ікони та вишиті рушники. Як жили українські переселенці Зеленого Клину

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова