Яким був побут Київщини та вбрання селян кінця ХІХ – початку ХХ століття можемо дізнатися завдяки світлинам Олексія Макаренка. Унікальні фотографії український етнограф зробив під час експедиції у 1911 році. Наприклад, можемо побачити на них процес виготовлення шовкових наміток, чи колекцію вишиваних сорочок однієї жінки, яка вивісила їх на мотузку після прання.
![Олексій Макаренко](/media/images/000_Portret_1_1.max-400x400.jpg)
Олексій Макаренко (1860—1942?)
Фото: wikipedia.orgОлексій Макаренко (1860—1942?) — відомий фольклорист, етнограф, журналіст, член Російського географічного товариства, співробітник Етнографічного відділу Російського музею в Санкт-Петербурзі. Під час своєї роботи в музеї зібрав значну колекцію з етнографії народів Сибіру. Макаренко народився у Харкові, у 1881 році закінчив Харківське реальне училище. За активну діяльність у народницькому гуртку та за зберігання заборонених матеріалів він був заарештований і засланий до Східного Сибіру. Живучи на поселенні в Єнисейській губернії, він уперше познайомився з культурою місцевих народів. Після звільнення, у 1899 році Олексій Макаренко поїхав до Санкт-Петербурга, де за підтримки вченого Д.А. Клеменця влаштувався на роботу в Етнографічний відділ Російського музею. Більшість його експедицій, як працівника музею, була в Сибір та у регіони Далекого Сходу. Работа Макаренка "Сибірський народний календар Єнісейської губернії" (1913 рік) була тричі нагороджена Російським географічним товариством.
Вочевидь, як виходець з України, який знав українську мову, Макаренко у 1911 році поїхав в етнографічну експедицію і в Україну. Під час перебування на Київщині він сфотографував побут мешканців сіл, придбав для музею цінні елементи жіночого, чоловічого і дитячого одягу, атрибути весільної обрядовості, зокрема весільні головні убори.
Окрім предметів, Олексій Макаренко створив цінну фотоколекцію. На своїх фотографіях йому вдалось зафіксувати не лише святковий одяг, а й буденний. Важливо, що ми можемо побачити одяг різних вікових груп.
На світлинах Макаренка ми бачимо одяг молодої та свашки з містечка Трипілля. Тут є багато цікавих деталей. Обидві жінки одягнуті у додільні сорочки з декорованою підтичкою. І якщо рукави сорочок вишиті модним "брокарівським" візерунком хрестиком, то підтички вишиті більш давнім геометричним орнаментом і техніками: лічильною технікою рахункової гладі, з вирізуванням. Принциповою різницею між одягом свашки і нареченої є, звісно, їхні головні убори. На свашці ми бачимо очіпок, поверх якого пов’язана шовкова хустка. На молодій — весільний "чубатий" вінок, характерний для Київщини. Окремої уваги заслуговують стрічки молодої, які не розрізані відповідно бажаній довжині, а підігнуті петлями. На трьох цих світлинах представлений також різноманітний жіночий плечовий одяг: керсетка, юпка з рукавами і кожух.
![008_30352353_Негатив. Невеста и сваха в свадебных нарядах 2487_6_1](/media/images/008_30352353_Negativ._Nevesta_i_svakha_v_sv.max-1920x900.jpg)
Наречена і сваха. Місто Трипілля, Київщина, 1911 рік
Фото: Фототека РЕМ 2487-6![010_30352276_Негатив](/media/images/010_30352276_Negativ.max-1920x900.jpg)
Наречена і сваха. Місто Трипілля, Київщина, 1911 рік
Фото: Фототека РЕМ 2487-7![009_30352355_Негатив. Невеста и сваха в свадебных одеждах 2487_8_1](/media/images/009_30352355_Negativ._Nevesta_i_svakha_v_sv.max-1920x900.jpg)
Наречена і сваха. Місто Трипілля, Київщина, 1911 рік
Фото: Фототека РЕМ 2487-8Цікаві архаїчні головні убори Макаренко зафіксував на світлинах з міста Кагарлика і Трипілля. Ці головні убори складаються з парчевого очіпку і шовкової прозорої намітки.
![011_30352265_Негатив. Старуха в намитке (фас) (1) 2487_53_1](/media/images/011_30352265_Negativ._Starukha_v_namitke_fa.max-1920x900.jpg)
Літня жінка у намітці. Місто Караглик, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-53![012_30352439_Негатив. Старуха в намитке 4287_54_1](/media/images/012_30352439_Negativ._Starukha_v_namitke_42.max-1920x900.jpg)
Літня жінка у намітці. Місто Караглик, Київщина
Фототека РЕМ 2487-54![013_30352469_Негатив. Женщины, справа в очипке с намиткой 2487_10_1 (1)](/media/images/013_30352469_Negativ._Zhenshchiny_sprava_v_.max-1920x900.jpg)
Дві жінки. Жінка справа в очіпку і намітці. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-10![014_30352350_Негатив. Очипок с намиткой (вид сзади)2487_11_1 (1)](/media/images/014_30352350_Negativ._Ochipok_s_namitkoy_vi.max-1920x900.jpg)
Дві жінки зі спини. На жінці зліва очіпок і намітка. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-11Один з таких головних уборів Макаренко придбав для музейної колекції.
![027_Київ_0381-1 (2)_2_2](/media/images/027_Kiiv_0381-1_2_2_2.max-1920x900.jpg)
Шовкова намітка, придбана Олексієм Макаренком у 1911 році. Кінець ХІХ століття. Місто Караглик, Київщина
Фото: Фонди РЕМВочевидь, такі намітки виготовлялися в Трипіллі. Процес збирання шовкопряда, намотування шовкових ниток і так зване "катання" (прасування) намітки Макаренко зафіксував на фото. Це унікальні фотографії, де ми бачимо частину процесу виготовлення шовкових наміток.
![018_30352343_Негатив. Станок для размотки шелка 2487_15](/media/images/018_30352343_Negativ._Stanok_dlya_razmotki_.max-1920x900.jpg)
Пристрій для розмотування шовку, 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-15![017_30352343_Негатив](/media/images/017_30352343_Negativ.max-1920x900.jpg)
Чоловік розмотує шовк. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-16![016_30352339_Негатив. Женщины «катают» намитки 2487_12_1](/media/images/016_30352339_Negativ._Zhenshchiny_katayut_n.max-1920x900.jpg)
Жінки "катають" намітки. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-12Не менш цікавими є світлини, де ми бачимо селян в їх буденному, робочому вбранні. Зокрема, на фото сфотографовані жінки і дівчата під час роботи на городі. Одяг простий: сорочка, спідниця і фартух. На деяких жінках не лише хустки, а й хустка поверх очіпка. Вишивка досить скромна, лише у місці з’єднання рукава з уставкою.
![002_30352330_Негатив. Группа женщин и мальчиков в огороде 2487_14_1_1](/media/images/002_30352330_Negativ._Gruppa_zhenshchin_i_m.max-1920x900.jpg)
Група жінок і хлопчиків на городі. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-14![003_30352464_Негатив. Группа девушек в огороде 2487_13_1](/media/images/003_30352464_Negativ._Gruppa_devushek_v_ogo.max-1920x900.jpg)
Група дівчат на городі. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-13На іншій світлині ми бачимо жінку з села Халча з "бучивою" для білизни. Бучива — це ємність для відбілювання білизни за допомогою лугового розчину, який отримували з попелу, залитого окропом. Вишивка на сорочці цієї жінки не лише у верхній частині рукава, а й по всьому його полю.
![006_30352319_Негатив. Хата и «бучива» для белья (1) 2587_50_1](/media/images/006_30352319_Negativ._Khata_i_buchiva_dlya_.max-1920x900.jpg)
Хата і "бучива" для білизни. 1911 рік. Село Халча, Київщина
Фототека РЕМ 2487-50Продовження теми прання білизни зафіксовано на ще одному фото. Цікавим є те, що ми одномоментно бачимо вісім сорочок однієї власниці (і ще край дев’ятої). Таке фото дає нам певне уявлення про кількість сорочок та їхній декор. Тут є і більш скромно вишиті сорочки і сорочки з багатшою вишивкою. Низ сорочок також декорований неширокою смужкою орнаменту.
![007_30352451_Негатив. Сорочки на просушке 2487_55_1](/media/images/007_30352451_Negativ._Sorochki_na_prosushke.max-1920x900.jpg)
Сорочки, які сушаться. 1911 рік. Місто Караглик, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-55Більш широку смугу, яка вишита по низу сорочки, можна побачити на жінці, яка приїхала на ярмарок до Обухова. На цьому ж фото видно і різні види верхнього жіночого одягу: керсетки і юпки з рукавами.
![020_30352289_Негатив. Продажа глиняной посуды на базаре (1) 2487_30_1](/media/images/020_30352289_Negativ._Prodazha_glinyanoy_po.max-1920x900.jpg)
Продаж глиняного посуду на базарі. 1911 рік. Місто Обухів, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-30Із традиційного чоловічого вбрання на світлинах видно лише вишиті коміри і пазухи чоловічих сорочок. Цікавим елементом є те, що на чоловічій сорочці з села Халча видно тоненьку вишиту смужку на верху рукава — місці його з’єднання зі станком сорочки. На літньому чоловікові одягнуті широкі полотняні штани і безрукавка.
![015_30352329_Негатив. Старик и старуха 2487_52_1](/media/images/015_30352329_Negativ._Starik_i_starukha_248.max-1920x900.jpg)
Літня жінка і чоловік. 1911 рік. Село Халча, Київщина
Фото: Фототека РЕМ2487-52Чоловіки на базарі в Обухові одягнуті вже за міською модою у піджаки за винятком одного, який вбраний у юпку з рукавами.
![005_30352386_Негатив. Группа учителей на базаре 2487_32_1](/media/images/005_30352386_Negativ._Gruppa_uchiteley_na_b.max-1920x900.jpg)
Група вчителів на базарі. 1911 рік. Місто Обухів, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-32На світлинах можна побачити і дітей. Вони одягнені по-різному, в залежності від віку. Зовсім маленькі мають на собі лише одну сорочечку. Старші діти вбрані як дорослі .
![001_30352308_Негатив](/media/images/001_30352308_Negativ.max-1920x900.jpg)
Група дітей біля хреста. 1911 рік. Місто Обухів, Київщина
Фото: Фототека РЕМ 2487-27Окрім шовкової намітки з очіпком, Макаренко придбав для музею також керсетку, очіпок і кілька сорочок. Керсетка має декор у вигляді машинної вистрочки кута передньої поли.