У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

001_30352308_Негатив
Go to next

17:31, 1 вересня 2022

Go to next

Яким був побут Київщини та вбрання селян кінця ХІХ – початку ХХ століття можемо дізнатися завдяки світлинам Олексія Макаренка. Унікальні фотографії український етнограф зробив під час експедиції у 1911 році. Наприклад, можемо побачити на них процес виготовлення шовкових наміток, чи колекцію вишиваних сорочок однієї жінки, яка вивісила їх на мотузку після прання.

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Олексій Макаренко

Олексій Макаренко (1860—1942?)

Фото: wikipedia.org

Олексій Макаренко (1860—1942?) — відомий фольклорист, етнограф, журналіст, член Російського географічного товариства, співробітник Етнографічного відділу Російського музею в Санкт-Петербурзі. Під час своєї роботи в музеї зібрав значну колекцію з етнографії народів Сибіру. Макаренко народився у Харкові, у 1881 році закінчив Харківське реальне училище. За активну діяльність у народницькому гуртку та за зберігання заборонених матеріалів він був заарештований і засланий до Східного Сибіру. Живучи на поселенні в Єнисейській губернії, він уперше познайомився з культурою місцевих народів. Після звільнення, у 1899 році Олексій Макаренко поїхав до Санкт-Петербурга, де за підтримки вченого Д.А. Клеменця влаштувався на роботу в Етнографічний відділ Російського музею. Більшість його експедицій, як працівника музею, була в Сибір та у регіони Далекого Сходу. Работа Макаренка "Сибірський народний календар Єнісейської губернії" (1913 рік) була тричі нагороджена Російським географічним товариством.

Вочевидь, як виходець з України, який знав українську мову, Макаренко у 1911 році поїхав в етнографічну експедицію і в Україну. Під час перебування на Київщині він сфотографував побут мешканців сіл, придбав для музею цінні елементи жіночого, чоловічого і дитячого одягу, атрибути весільної обрядовості, зокрема весільні головні убори.

Окрім предметів, Олексій Макаренко створив цінну фотоколекцію. На своїх фотографіях йому вдалось зафіксувати не лише святковий одяг, а й буденний. Важливо, що ми можемо побачити одяг різних вікових груп.

На світлинах Макаренка ми бачимо одяг молодої та свашки з містечка Трипілля. Тут є багато цікавих деталей. Обидві жінки одягнуті у додільні сорочки з декорованою підтичкою. І якщо рукави сорочок вишиті модним "брокарівським" візерунком хрестиком, то підтички вишиті більш давнім геометричним орнаментом і техніками: лічильною технікою рахункової гладі, з вирізуванням. Принциповою різницею між одягом свашки і нареченої є, звісно, їхні головні убори. На свашці ми бачимо очіпок, поверх якого пов’язана шовкова хустка. На молодій — весільний "чубатий" вінок, характерний для Київщини. Окремої уваги заслуговують стрічки молодої, які не розрізані відповідно бажаній довжині, а підігнуті петлями. На трьох цих світлинах представлений також різноманітний жіночий плечовий одяг: керсетка, юпка з рукавами і кожух.

008_30352353_Негатив. Невеста и сваха в свадебных нарядах 2487_6_1

Наречена і сваха. Місто Трипілля, Київщина, 1911 рік

Фото: Фототека РЕМ 2487-6
010_30352276_Негатив

Наречена і сваха. Місто Трипілля, Київщина, 1911 рік

Фото: Фототека РЕМ 2487-7
009_30352355_Негатив. Невеста и сваха в свадебных одеждах 2487_8_1

Наречена і сваха. Місто Трипілля, Київщина, 1911 рік

Фото: Фототека РЕМ 2487-8

Цікаві архаїчні головні убори Макаренко зафіксував на світлинах з міста Кагарлика і Трипілля. Ці головні убори складаються з парчевого очіпку і шовкової прозорої намітки. 

011_30352265_Негатив. Старуха в намитке (фас) (1) 2487_53_1

Літня жінка у намітці. Місто Караглик, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-53
012_30352439_Негатив. Старуха в намитке 4287_54_1

Літня жінка у намітці. Місто Караглик, Київщина

Фототека РЕМ 2487-54
013_30352469_Негатив. Женщины, справа в очипке с намиткой 2487_10_1 (1)

Дві жінки. Жінка справа в очіпку і намітці. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-10
014_30352350_Негатив. Очипок с намиткой (вид сзади)2487_11_1 (1)

Дві жінки зі спини. На жінці зліва очіпок і намітка. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-11

Один з таких головних уборів Макаренко придбав для музейної колекції

027_Київ_0381-1 (2)_2_2

Шовкова намітка, придбана Олексієм Макаренком у 1911 році. Кінець ХІХ століття. Місто Караглик, Київщина

Фото: Фонди РЕМ

Вочевидь, такі намітки виготовлялися в Трипіллі. Процес збирання шовкопряда, намотування шовкових ниток і так зване "катання" (прасування) намітки Макаренко зафіксував на фото. Це унікальні фотографії, де ми бачимо частину процесу виготовлення шовкових наміток.

018_30352343_Негатив. Станок для размотки шелка 2487_15

Пристрій для розмотування шовку, 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-15
017_30352343_Негатив

Чоловік розмотує шовк. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-16
016_30352339_Негатив. Женщины «катают» намитки 2487_12_1

Жінки "катають" намітки. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-12

Не менш цікавими є світлини, де ми бачимо селян в їх буденному, робочому вбранні. Зокрема, на фото сфотографовані жінки і дівчата під час роботи на городі. Одяг простий: сорочка, спідниця і фартух. На деяких жінках не лише хустки, а й хустка поверх очіпка. Вишивка досить скромна, лише у місці з’єднання рукава з уставкою.

002_30352330_Негатив. Группа женщин и мальчиков в огороде 2487_14_1_1

Група жінок і хлопчиків на городі. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-14
003_30352464_Негатив. Группа девушек в огороде 2487_13_1

Група дівчат на городі. 1911 рік. Місто Трипілля, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-13

На іншій світлині ми бачимо жінку з села Халча з "бучивою" для білизни. Бучива — це ємність для відбілювання білизни за допомогою лугового розчину, який отримували з попелу, залитого окропом. Вишивка на сорочці цієї жінки не лише у верхній частині рукава, а й по всьому його полю. 

006_30352319_Негатив. Хата и «бучива» для белья (1) 2587_50_1

Хата і "бучива" для білизни. 1911 рік. Село Халча, Київщина

Фототека РЕМ 2487-50

Продовження теми прання білизни зафіксовано на ще одному фото. Цікавим є те, що ми одномоментно бачимо вісім сорочок однієї власниці (і ще край дев’ятої). Таке фото дає нам певне уявлення про кількість сорочок та їхній декор. Тут є і більш скромно вишиті сорочки і сорочки з багатшою вишивкою. Низ сорочок також декорований неширокою смужкою орнаменту. 

007_30352451_Негатив. Сорочки на просушке 2487_55_1

Сорочки, які сушаться. 1911 рік. Місто Караглик, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-55

Більш широку смугу, яка вишита по низу сорочки, можна побачити на жінці, яка приїхала на ярмарок до Обухова. На цьому ж фото видно і різні види верхнього жіночого одягу: керсетки і юпки з рукавами.

020_30352289_Негатив. Продажа глиняной посуды на базаре (1) 2487_30_1

Продаж глиняного посуду на базарі. 1911 рік. Місто Обухів, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-30

Із традиційного чоловічого вбрання на світлинах видно лише вишиті коміри і пазухи чоловічих сорочок. Цікавим елементом є те, що на чоловічій сорочці з села Халча видно тоненьку вишиту смужку на верху рукава — місці його з’єднання зі станком сорочки. На літньому чоловікові одягнуті широкі полотняні штани і безрукавка. 

015_30352329_Негатив. Старик и старуха 2487_52_1

Літня жінка і чоловік. 1911 рік. Село Халча, Київщина

Фото: Фототека РЕМ2487-52

Чоловіки на базарі в Обухові одягнуті вже за міською модою у піджаки за винятком одного, який вбраний у юпку з рукавами.

005_30352386_Негатив. Группа учителей на базаре 2487_32_1

Група вчителів на базарі. 1911 рік. Місто Обухів, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-32

На світлинах можна побачити і дітей. Вони одягнені по-різному, в залежності від віку. Зовсім маленькі мають на собі лише одну сорочечку. Старші діти вбрані як дорослі .

001_30352308_Негатив

Група дітей біля хреста. 1911 рік. Місто Обухів, Київщина

Фото: Фототека РЕМ 2487-27

Окрім шовкової намітки з очіпком, Макаренко придбав для музею також керсетку, очіпок і кілька сорочок. Керсетка має декор у вигляді машинної вистрочки кута передньої поли.

021_IMG_8345!(2206-33)_2

Керсетка придбана Олексієм Макаренком у 1911 році. Київщина. Кінець ХІХ — початок ХХ століття

(Фото: Фонди РЕМ 2206-33)
022_IMG_8347(2206-33)_3

Деталь вишитого кута керсетки, придбаної Олексієм Макаренком у 1911 році. Київщина. Кінець ХІХ — початок ХХ століття

(Фото: Фонди РЕМ 2206-33)
023_DSC_7861_(2206-64)

Вишита сорочка придбана Олексієм Макаренком у 1911 році. Київщина. Кінець ХІХ — початок ХХ століття

(Фото: Фонди РЕМ 2206-64)
024_DSC_7865_(2206-64)

Деталь вишитої сорочки, придбаної Олексієм Макаренком у 1911 році. Київщина. Кінець ХІХ — початок ХХ століття

(Фото: Фонди РЕМ 2206-64)
025_DSC_9762_2206_63_5

Деталь уставки і рукава вишитої сорочки, придбаної Олексієм Макаренком у 1911 році. Київщина. Кінець ХІХ — початок ХХ століття

(Фото: Фонди РЕМ 2206-63)
026_DSC_3572!(2206-2)_2

Очіпок придбаний Олексієм Макаренком у 1911 році. Київщина. Кінець ХІХ століття

(Фото: Фонди РЕМ 2206-2)

Схожі матеріали

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова

селянка

Особливості керсетки з Київщини

600.jpg

Яворівський жіночий стрій

600.jpg

Бойківське брижування

600.jpg

Що і як одягали гуцули в давнину

bez_b 800x500_2.jpg

Як степ змінив українців | Олександр Галенко

Пуща_Сео.jpg

ЗаПущений спокій

Ірпінь_СЕО.jpg

Письменницька Атлантида під Києвом

600.jpg

“Жидівки” – особливо сині сорочки Гадяччини