Особливості керсетки з Київщини

селянка
Go to next

10:07, 29 липня 2022

Go to next

Керсетка як вид безрукавного плечового одягу, який носили сільські мешканки, побутувала в комплексі вбрання на Середньому Подніпров’ї, Степовій Україні, Чернігівському та Новгород-Сіверскому Поліссі, Полтавщині та Слобожанщині. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Слово "керсетка" споріднене зі словом "корсет", яке походить від французького corset, а воно — від corps "тіло". В українську мову "керсетка" потрапила через польське та російське посередництво. Термін "корсет" з’являється у письмових джерел у XVIII столітті. Тоді це було вбрання заможних жінок: на це вказує асортимент дорогих тканин іноземного виробництва, які йшли на пошиття керсетів — табин, грезет, парча, атлас, камлот. Його носили разом із спідницею, про що, зокрема, згадує Максим Берлінський у своїй праці "Історія міста Києва" (1798- 1799). 

Ймовірно, керсетка з’явилася у вбранні селянок Київщини значно пізніше — у другій половині XIX століття. Адже на малюнках Де ля Фліза, зроблених у середині XIX століття у різних місцевостях Київської губернії, керсеток ще немає. 

 Керсетка, звісно, мала певні особливості, притаманні її попереднику — корсету. Йдеться передусім про складність самого крою, який не був доступний кожній жінці, на відміну, скажімо, від крою сорочки. Керсетку замовляли у сільських або міських кравчинь. 

Кожний регіон мав безліч своїх локальних варіантів, які відрізнялися кроєм керсеток та їх оздобленням. Власне, ці два моменти стають у нагоді, коли ми хочемо встановити місце походження того чи іншого артефакту. Одним із критеріїв, який нам підказує місце походження керсетки —  її декор. 

Яскравим маркером керсеток з Київщини є оздоблення кута передньої поли керсетки. Такий декор, який ми бачимо на старих світлинах, з’явився на початку ХХ століття. 

селянки

Студійне фото жінок у керсетках, Київщина

Фото: з колекції Оксани Гранаткіної
селянка

Студійне фото дівчини у керсетці, Гостомель (тепер селище міського типу Київської області), 1914 рік

Фото надала авторка
селянка

Студійне фото дівчини у керсетці, 1910-ті роки

Фото: з сімейного архіву О. Русанова

Цікавим джерелом для вивчення еволюції декору київських керсеток є малюнки Юрія Павловича. На одному з малюнків, зробленому у 1920-х роках, можна побачити декоративну фіксацію кута передньої поли керсетки, але тут ще немає чіткого трикутника та  заповнення його декором. 

стрій

Одяг жінок Київщини. Малюнок Юрія Павловича, 1920-ті роки

Фото: з книжки "Україна в типажах народних, краєвидах і архітектурі: художньо-етнографічна спадщина Юрія Павловича"

На фото вже видно заповнення кута вистроченим декором, і ми вбачаємо трикутник, де роль гіпотенузи відіграє саме вистрочка, а не окремий аплікативний елемент. 

стрій

Жіночий одяг, Київщина, початок 20 століття.

Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України
стрій

Деталь оздоблення кута керсетки, початок ХХ століття, м. Київ.

Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України

Цікавими зразками декорованого кута київських керсеток є зображення на світлині, де аплікативними фігурними смужками сформований кут, але без заповнення усередині. 

стрій

Жіночий одяг, Київщина, початок 20 століття

Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара"

А от вже на цих фото на керсетках всередині трикутника з’являється рослинний орнамент, виконаний машинною вишивкою. 

стрій

Жіночий одяг Середнього Подніпров’я, початок ХХ століття

Фото: Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав"
стрій

Жіночий одяг Середнього Подніпров’я, початок ХХ століття

Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара"

Надзвичайно цікавою є світлина, де ми одночасно бачимо всі три стадії еволюції: фіксований кут керсетки, як на малюнках Юрія Павловича (жінка справа); кут, заповнений машинною вистрочкою (жінка зліва); повністю сформований аплікацією трикутник, заповнений вишивкою (жінка, яка сидить). 

стрій

Дівчата у стьобаних керсетках, Київщина

Фото надала авторка

Треба думати, що й сама гіпотенуза трикутника мала свій декоративний розвиток від прямої лінії до кривої

керсетка

Жіночий одяг (перед). Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

(Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України)
011_full_dsc_2239_jpg_63a981 (1)

Жіночий одяг Середнього Подніпров’я, початок ХХ століття

(Фото: Етнографічна колекція "Відкрита скриня")
керсетка

Жіночий одяг, Київщина, початок ХХ століття

(Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України)
стрій

Жіночий одяг. Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

Кожна майстриня розвивала тему декору трикутника по-своєму і могла дещо ускладнити композицію. Тут у великий трикутник вписаний менший. 

стрій

Жіночий одяг, Київщина, початок ХХ століття

Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України

Розвиток декору передньої поли керсетки йшов від невеликих трикутників відносно правильної геометричної форми до великих, в яких гіпотенуза перетворюється на дугоподібну лінію. Тут вся увага зосереджується вже не на трикутній окантовці, а на самому заповненні трикутника. 

Заповнення виконується переважно рослинним декором, що пов’язано з технікою машинної вистрочки. Спочатку це була однотонна вишивка, яка потім ускладнилася поліхромним колоритом завдяки заповненню контуру орнаменту кольором. 

стрій

Керсетка. Деталь оздоблення кута. Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

Фото надала авторка

Найбагатший декоративний мотив на кутах керсеток — орнамент вазонного типу, який ще називають "деревом життя".

стрій

Жіночий одяг, Київщина, початок ХХ століття

Фото: з колекції Мавки Лісової

Окрім цього мотиву, є й інші орнаментальні прийоми заповнення трансформованого кута. Так, на фото бачимо в ролі основного мотиву восьмипелюсткову розетку. 

стрій

Стьобана керсетка (перед). Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара"

Також з часом простежується збільшення площі декоративного трикутника — від невеликого (лише внизу поли керсетки) до великого, який сягає під самі груди. 

стрій

Дівчата з Київщини

Фото: з колекції Сергія Кабиша

Окремо треба сказати про декоративні смуги, які обрамляють передні поли керсетки і формують передній кут. Краї цих смуг переважно завжди по краю мають маленькі кутики. Іноді у верхніх кутах таких кутиків є машинна вишивка у вигляді невеликих листочків. Цей прийом ще більше підсилює їхню трикутну форму. 

селянки

Молода з дружками, село Старі Безрадичі (тепер Обухівського району Київської області).

Фото: з приватної збірки Олександра Гержана

Сама оксамитова смуга по краю виробу теж оздоблювалась однотонною машинною вистрочкою у вигляді листочків, контури яких могли додатково заповнюватися вишивкою кольоровими нитками. 

керсетка

Стьобана керсетка (перед). Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара"
керсетка

Стьобана керсетка (перед). Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара"

Крій "керсеток з кутиками" однотипний: передні поли цільнокроєні; спинка кроєна з цільних деталей (рельєфів), між якими у нижній частині вставлені "вуса" — клини, зроблені у вигляді "бантовок" — складок. Місце, де вшивали клини, завжди декорується вишивкою, яка має і естетичне, і конструктивне значення (закріплює місце стику кількох деталей крою).  Іноді декорована смужка над "вусами" переходить і на передню полу.

керсетка

Стьобана керсетка (спинка). Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

(Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара")
керсетка

Стьобана керсетка (спинка). Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

(Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара")
стрій

Стьобана керсетка (спинка). Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

(Фото: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара")

Керсетки завжди шили на підкладці, для якої використовували старе домоткане полотно або недорогу фабричну тканину. Досить поширеним додатковим декоративним прийомом було простібування керсеток. Для кращого ефекту між основною тканиною і підкладкою прокладали додатковий шар (з вати або з тканини), який допомогав створювати особливу фактуру поверхні виробу. 

стрій

Жіночий одяг з виставки "Україна благословенна", початок ХХ століття

Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України

Таке простьобування робили переважно вручну. Стібки йшли як вертикальними смугами, так і під кутом, або створювали складніші їх поєднання. 

012_full_nagKVS00825_e17f18 (1)

Стьобана керсетка. Середнє Подніпров’я, початок ХХ століття

Фото: Етнографічна колекція "Відкрита скриня"

Простібані керсетки були теплішими, товщими і важчими. Можливо, це був святковий варіант, бо на щодень використовували одяг з мінімумом оздоблення. 

Верхня пола заходила на нижню і трималася завдяки гапличкам під грудьми, для яких часто робили спеціальні декоративні планочки з тієї ж тканини, що й основні смуги на полах. 

Тепер, знаючи вищеописані особливості декору, можна безпомилково впізнати керсетки з Київщини. 

Схожі матеріали

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова

600+-.jpg

Жіночий стрій Сокальщини

600.jpg

Яворівський жіночий стрій

600.jpg

“Жидівки” – особливо сині сорочки Гадяччини

600.jpg

Бойківське брижування

600.jpg

Що і як одягали гуцули в давнину

bez_b 800x500_2.jpg

Як степ змінив українців | Олександр Галенко

Ірпінь_СЕО.jpg

Письменницька Атлантида під Києвом

Пуща_Сео.jpg

ЗаПущений спокій