Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича

Полтавщина_лід
Go to next

16:53, 5 серпня 2022

Go to next

Року 1909 фотограф Анатолій Павлович повернувся на рідну Полтавщину. У нього була найновіша на той час техніка та ціль сфотографувати місцевих мешканців, їхній одяг, побут та повсякдення. 

Йому вдалося зафіксувати розмаїття народного вбрання: керсетки, плахти, спідниці, прикраси, оригінальні жіночі аксесуари. Дотепер деякі з цих елементів одягу є лише на його світлинах. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

У фототеці Російського етнографічного музею (РЕМ) зберігають колекцію№2021 знимків, на яких зафіксовані краєвиди Полтавщини, люди у традиційному вбранні та їхні заняття на господарстві. Світлини датують 1909 роком. Їхній автор – український фотограф Анатолій Павлович.

000_2302-26_Portret_Pavlovuch_2

На фото Анатолій Павлович за фотокамерою на тринозі під час етнографічної експедиції. 1911 рік. Село Возьмигулево Вологодської губернії

Фото: Фототека РЕМ 2302-26

Він народився 9 жовтня 1880 року у Полтаві в родині колезького радника. Рід Павловичів походив із козацької старшини, яка згодом отримала право спадкового дворянства. Його батько Микола Лукич був вчителем греки, а потім інспектором Полтавської першої чоловічої гімназії. Як видно з атестата, де з кожного предмету вказана оцінка 3 (“задовільно”), наукою Анатолій особливо не цікавився. 

Року 1902 він вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету, згодом перейшов на юридичний факультет, однак навчання так і не завершив. Основним його заняттям стала фотографія. З 1907 року він працював в Етнографічному відділі Російського музею імператора Олександра III. Заклад звертав особливу увагу на придбання фотографій та негативів. Для цього закупив фотографічні апарати та пластини до них. Техніку давали усім, хто їздив у відрядження від Музею. Фотографи для збору етнографічних колекцій виїздили самостійно або ж в складі експедицій. У 1908 і в 1909 роках Павлович відвідав Чернігівщину та Полтавщину.

Пізніше він працював у Вологодській губернії, фотографував міста Російської імперії.  Його фотографії використовували для листівок. Зокрема, світлини Києва, Варшави, Тбілісі, Криму.

Після 1917 року Павлович оселився у Новгороді, де працював у губернському відділі   музейних справ. На початку 1930-х років він втратив роботу, а у 1933 році його заарештували органи НКВС. У списку жертв політичного терору в СРСР, який опублікований на сайті правозахисного товариства “Меморіал”, є такі дані: Павлович Анатолій Миколайович. Народився у 1880 році в м. Полтава. Українець, без професії, кустар-фотограф. Арештований трійкою повноважного представництва ОДПУ 5 квітня 1933 року. Звинувачений  за статтею  58-10, 11 (“Пропаганда або агітація, яка містить заклик до повалення, підриву чи ослаблення радянської влади або до вчинення окремих контрреволюційних злочинів”). Засуджений до 5 років ув’язнення у виправних таборах.

Після звільнення Павлович повернувся до Новгорода і мешкав там до початку радянсько-німецької війни. Року 1941 із хворою 90-річною матір’ю він не зміг покинути місто. Вочевидь, там вони й загинули. 

Павловича реабілітували лише 25 квітня 1989 року. 

На своїх фото він зафіксував багато цікавих елементів народного вбрання мешканців Полтавщини. Зокрема, усі основні крої керсеток Полтавщини. 

Перш за все привертають увагу ті, які мають відрізний перед. Такий крій перегукується з кроєм керсеток з Черкащини, але на відміну від них, тут виразно видно складки-бантовки – такі, які робили й позаду на вусах керсетки. Поли, горловина та пройми керсеток оздоблені оксамитом або плисом, іноді додатково декоровані машинною вишивкою. Складки-бантовки або йдуть по всьому об’єму торса, або трохи не доходять до краю передньої поли.

004_23153876

Дві жінки, 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-13
010_23153836

Група жінок, 1909 рік. Містечко Яреськи Миргородського повіту Полтавської губерніїї (тепер село у Шишацькому районі Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-44

Разом з таким кроєм є й два інших: керсетка з суцільнокроєними передніми полами та керсетки з відрізною спинкою, де низ вже не має складок, а замість них – густе  призбирування (права фігура на фото, жінка на фото). 

003_23153909

Літня жінка та дівчина, 1909 рік. Містечко Опішня Зіньківського повіту Полтавської губерніїї (тепер смт Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-29
019_23153829

Селянка з дітьми, 1909 рік. Містечко Нові Санжари Кобеляцького повіту Полтавської губерніїї (тепер смт Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2012-27

Густе призбирування по всьому об’єму керсетки робили тоді, коли верхня тканина була досить тонкою, типу ситцю, без цупкої підкладки. Верх такої керсетки зазвичай густо простібували й оздоблювали оксамитом. По низу могли робити додаткову оборку, як на спідниці, так і на керсетці нареченої. Керсетки зі щільнішої тканини оздоблювали машинною вистрочкою у верхній частині.

012_23153827

Група дівчат і заміжніх жінок, 1909 рік. Містечко Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губерніїї (тепер село Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-50
020_23153907_Фотоотпечаток- Молодые, сваты и гости на свадьбе_1_2021-55_1

Молоді, свати та гості на весіллі, 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фототека РЕМ 2021-55

Керсетки з суцільнокроєними полами мали інше оздоблення. Передню верхню полу, яка  заходила на нижню і мала застібку збоку, декорували широкою смугою; вона утворювалася завдяки вертикальним тоншим смужкам, що створювали ефект симетричної композиції переду. Верхня частина  від шиї до лінії грудей, окрім фігурних оксамитових смужок, має два ряди ґудзиків, один з яких робочий, а другий – декоративний.

Окрім керсеток, Павлович зафіксував на своїх світлинах і розмаїття жіночого стегнового одягу – плахт та спідниць. Спідниці з тонких тканин, на кшталт квітчастого ситцю, досить широкі і по низу мають додаткову оборку. Однотонні спідниці з цупкішої тканини пошиті в декілька пілок і мають в нижній частині широку оксамитову смугу.

011_23153605

Група молоді у святковому одязі, 1909 рік. Містечко Яреськи Миргородського повіту Полтавської губерніїї (тепер село у Шишацькому районі Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-7
017_23153690

Літня жінка за прядивом, 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-74

Цікавим є також верхній одяг. На жінках і чоловіках бачимо юпку з рукавами. Специфічним для цього регіону є жіночий ансамбль одягу з кубового ситцю, який складається з юпки з рукавами і спідниці. Подібний одяг зберігають в Полтавському краєзнавчому музеї, а от світлини з таким вбранням є досить рідкісними. На чоловіках бачимо свитки з домотканого сукна, кобеняки з кобкою (капюшоном).

002_23153869

Селянська родина. Господар сидить, біля нього дружина з дітьми та інші родичі. Жінка та донька одягнуті традиційно, а чоловіча частина родини – вже більше за міською модою. 1909 рік. Село Бірки Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-34
005_23153831

Дві жінки, 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-16
021_23153835

Свати на весіллі, 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-54
022_23153896

Селянин з дружиною. 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губернії (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-28
025_23153810

Два парубки, 1909 рік. Містечко Нові Санжари Кобеляцького повіту Полтавської губернії (тепер смт Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-25

Павлович також сфотографував різні жіночі та чоловічі сорочки. Без декору – на літніх людях (жінка зліва на фото і на світлинах нижче). Сорочки без вишивки переважно вдягали для польових робіт. Святкові сорочки дівчат та молодих жінок мають вишивку з модним тоді рослинним орнаментом, хоча є й традиційніша вишивка з геометричним візерунком, виконана білим по білому з вирізуванням

006_23153839

Жінка у святковому одязі, 1909 рік. Містечко Яреськи Миргородського повіту Полтавської губерніїї (тепер село у Шишацькому районі Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-48
009_2315_3849

Дівчина у святковому одязі. 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фототека РЕМ 2021-41
013_23153818

Літня жінка з хлопчиком. 1909 рік. Містечко Яреськи Миргородського повіту Полтавської губерніїї (тепер село у Шишацькому районі Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-47
018_23153629

Селянська родина на польових роботах, 1909 рік. Містечко Нові Санжари Кобеляцького повіту Полтавської губерніїї (тепер смт Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-78

Чоловічі сорочки представлені двома варіантами крою: традиційному (уставкова сорочка з розпіркою по центру грудей) та “модерному” (сорочка тунікоподібного крою з нагрудником і застібкою збоку). Вишивка на нагруднику з типовим тогочасним мотивом – двоголовими орлами і більш традиційним геометричним візерунком.  

024_23153852

Два селянина, 1909 рік. Містечко Нові Санжари Кобеляцького повіту Полтавської губерніїї (тепер смт Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-26

Головними жіночими уборами були хустки. Жінки їх пов’язували поверх очіпка, а дівчата просто на голову. Чоловічими головними уборами були хутряні шапки, солом’яні брилі та картузи.

007_23153858_Фотоотпечаток- Девушка 16 лет_1_2021-12_1

Дівчина, 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-12
008_дівчина_2021-33_1

Дівчина. 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-33

На кількох світлинах дівчат та молодиць добре видно шийні прикраси: кілька низок коралового намиста, дукачі, перенизані намистинами, дукачі, окремо підвішені на оксамитову стрічку, кілька хрестиків одночасно, перли .

Окремо треба подякувати Павловичу за світлини, де видно оригінальний жіночий  аксесуар – карман (гаман, гаманець). Це унікальні фото, інших подібних практично немає. Крім того, що ми можемо подивитися на різні його форми, важливо й те, що він входив не тільки до ансамблю святкового вбрання (тоді його ховали під керсеткою), а й до робочого. Так, на одній зі світлин жінка збирає гречку, і на її поясі прив’язаний карман. На фото, де бачимо дітей з мішками листя, в однієї з дівчат теж є карман.

014_23153675

Збір гречки, 1909 рік. Село Шилівка Хорольського повіту Полтавської губерніїї (тепер Решетилівського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-82
016_23153623_Фотоотпечаток- Дети с мешками сухих листьев_1_2021-77_1

Діти з мішками сухого листя. 1909 рік. Містечко Яреськи Миргородського повіту Полтавської губерніїї (тепер село у Шишацькому районі Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-77
026_23153823_

Водяний млин на потічку. 1909 рік. Містечко Нові Санжари Кобеляцького повіту Полтавської губерніїї (тепер смт Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-137

Цікаво, що на цих світлинах видно і різний дизайн карманів – із заокругленим низом та з трикутниками, так званими “пальцями”.

015_23153811

Дівчина, 1909 рік. Містечко Нові Санжари Кобеляцького повіту Полтавської губерніїї (тепер смт Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ

Хоча тема нашої публікації одяг, важко втриматися від показу світлин, де видно, як виглядало село на Полтавщині. У хат поділена лише житлова частина, вони мають характерний для регіону обтічний солом’яний дах. На фото зображені трикамерні за плануванням житла (хата + сіни + комора).

001_23153908

Двокамерне зрубне житло (сіни та хата), в якому житлове приміщення обмазане глиною і побілене. Хата крита соломою з характерним полтавським обтікаючим силуетом даху. Біля хати дві молодиці, літня жінка і дитина. 1909 рік. Містечко Яреськи Миргородського повіту Полтавської губерніїї (тепер село у Шишацькому районі Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-124
027_23153634_Фотоотпечаток- Село_1_2021-98_1

Село Надежда Полтавського повіту Полтавської губерніїї (тепер Полтавського району Полтавської області)

Фото: Фототека РЕМ 2021-98

Біографічні дані Анатолія Павловича взято з публікації Олександра Носкова “Фотограф А.Н. Павлович. Из истории филокартии”.

Схожі матеріали

600+-.jpg

Жіночий стрій Сокальщини

600.jpg

Яворівський жіночий стрій

600.jpg

“Жидівки” – особливо сині сорочки Гадяччини

600.jpg

Бойківське брижування

600.jpg

Що і як одягали гуцули в давнину

020_Лемківська родина, з лемківського с. Вільховець гміна Дукля (суч. повіт Кросно, Підкарпатське воєводство, Польща), 1933 р. - копия

Фартух – найархаїчніший елемент жіночого народного вбрання

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

лапті

Постоли, лапті, ходаки: Яке взуття носили наші предки

Косміна_СЕО

Автентичний одяг наддніпрянців на 115-літніх світлинах етнографа Василя Бабенка