Ікони та вишиті рушники. Як жили українські переселенці Зеленого Клину

стрій сео
Go to next

14:26, 20 жовтня 2022

Go to next

У попередніх матеріалах "Локальна історія" публікувала фотографії етнографа Аркадія Зарембського з експедиції з Хабарівського краю, куди наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття переселилися понад 200 тисяч українців. Сто років тому дослідник закарбував унікальні світлини побуту переселенців з України у Зеленому Клину. 

На завершення серії про життя українців на Далекому Сході публікуємо колекцію світлинтепер зберігається у фототеці Російського етнографічного музею (РЕМ; колекція № 4813) Зарембського з Амурського округу, чверть населення якого становили українці. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

"У білий світ за кращою долею"

Року 1928 співробітник Етнографічного відділу Російського музею Аркадій Зарембський, який походив із Чернігова, під час експедиції на Далекий Схід відвідав кілька сіл Амурського округу. 

Ця адміністративно-територіальна одиниця Далекосхідного краю існувала у 1926—1930 роках. Центром округу було місто Благовєщенськ. Етнічний склад населення у 1926 році на цих землях був таким: росіяни — 66,5 %, українці — 26 %, білоруси — 3,9 %.

Під час подорожі Зарембський відвідав кілька сіл: Анівку, Переяславку, Варварівку, Королі, Будуну, Андріївку. Серед українських переселенців там переважали вихідці з Полтавщини.

Відомо, зокрема, що у селі Андріївка були переселенці з Лохвицького повіту Полтавської губернії. За спогадами переселенців, вони "їхали у білий світ за кращою долею". Дорога була далекою, займала більше року. Їхали поїздом, пересувалися на биках, пливли на плотах. На новому місці доводилося корчувати дерева, готувати землю для майбутньої паші, жити у напів землянках.

На нове місце переселенці привезли частину свого традиційного побуту: у будівництві житла, оформленні інтер’єру, плануванні садиби. Окрім роботи на землі, селяни займалися й звичними для себе ремеслами: ткацтвом, виготовленням конопляних тканин, гончарством.

Ікона та вишитий рушник на покуті

У панорамних фотографіях забудови сільських вулиць ми бачимо будівлі як традиційної народної архітектури, так і сучасніші. На фотографіях видно типові для Полтавщини силуети гладких солом’яних чотирисхилих дахів хат.

001_28843230_Фотоотпечаток- Общий вид улицы в селе Аиновке_4813-5_1

Загальний вигляд сільської вулиці. Село Анівка (Анновка), Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-5
002_28843232_Фотоотпечаток- Группа детей_4813-6_1

Група дітей. Село Анівка (Анновка), Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-6
003_28843290_Фотоотпечаток- Усадьба_4813-8_1

Садиба. Село Анівка (Анновка), Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-8
004_28843261_Фотоотпечаток- Хата_4813-9_1

Хата. Село Анівка (Анновка), Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-8

Незмінним атрибутом українських поселень були колодязі-журавлі.

008_28843213_Фотоотпечаток- Семья на крыльце хаты_4813-35_1

Родина на ґанку хати. Село Переяславка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-34

В інтер’єрах житла збережено традиційне розташування печі і покуті. На фото красний кут (покуть) хати прикрашений зеленню, навколо ікони — вишиті рушники. Під стінами розташовані лави, у куті стоїть стіл. Піч у такому житлі теж розташована традиційно біля дверей. Оскільки тут мешкали переселенці з Лівобережної України, то і піч лівобережного типу — зі стоячим комином. Також бачимо тут і традиційну скриню для зберігання одягу і цінних речей.

005_28843173_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-19-3_1

Внутрішній вигляд хати. Село Анівка (Анновка), Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-19/3
010_28843305_Фотоотпечаток- Печь_4813-30_1

Піч. Село Варварівка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-30

На фото видно також інтер’єр з піччю, але її устя повернене не традиційно до чільної стіни, а до причілкової. Господиня цієї хатиродом з Полтавщини, а її чоловік з Чернігівщини (такий підпис Зарембський зробив Зарембським на звороті відбитку цього фото).

017_28843353_Фотоотпечаток- Печь_4813-48-2_1

Піч. Село Андріївка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-48/2

Є й сучасніший варіант красного кута, але неодмінно присутні ікони, прикрашені вишиваними рушниками, лави під стінами і стіл. Серед деталей цього інтер’єру — швейна машинка, велика кількість рослин у горщиках, підвісна гасова лампа, на стінах — намальовані на папері картинки з рослинним орнаментом (такими картинками селяни прикрашали стіни у своїх оселях в Україні). На іншому фото теж схожий інтер’єр з модним та той час фікусом у горщику і великим вазоном алое. 

009_28843341_Фотоотпечаток- Красный угол в хате_4813-38_1

Красний кут (покуть) у хаті. Село Переяславка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-38
016_28843181_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-48-1_1

Внутрішній вигляд хати. Село Андріївка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-48/1

Цікавим є фото, де розміщені два ліжка. Тут замість малюнків квітів висять тогочасні агітаційні плакати та портрети передовиків праці. Це була данина тогочасній культурній політиці, яка вимагала показати соціалістичне будівництво на селі.

006_28843332_Фотоотпечаток- Постели_4813-19-4_1 (1)

Ліжка. Село Анівка (Анновка), Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-19/4

Від виготовлення керамічного посуду до вимочування конопель

Переселенці на новому місці продовжували свої традиційні заняття, зокрема виготовляли різні види керамічного посуду. Зарембський сфотографував гончарний горн та асортимент виробів , які практично не відрізняються від полтавських аналогів. Зліва направо: миска, горщик, слоїк або банка, тиквастий глечик, тиква, макітра. Між ними маленькі сільничка, кухлик і чарка.

014_28843169_Фотоотпечаток- Гончарный горн_4813-45-3_1

Гончарний горн. Село Андріївка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-45/3
013_28843193_Фотоотпечаток- Формы гончарных изделий_4813-44_1

Форми гончарних виробів. Село Андріївка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-44

Не менш цікавим є і одяг жінок, які стоять за виробами гончарів. На двох із них вишиті сорочки — одна святкова, інша буденна. На тій жінці, що у сорочці з багатшою вишивкою, на шиї видно і намисто. Жінки, як і дівчатка, одягнені у спідниці і фартухи. У всіх на головах білі хустки. Зовсім маленькі дітки на руках — в одних сорочечках, але теж запнуті у хусточки.

Ту ж саму жінку у буденній сорочці ми бачимо і на іншому фото — тут краще видно і вузеньку смужку декору на рукаві, і глибокий виріз пазухи, і застібку біля шиї. Єдиною прикрасою на кількох жінках і дівчатках є кілька низок намиста, яке вони одягли, мабуть, для фото. 

015_28843308_Фотоотпечаток- Группа людей_4813-36_1

Група селян. Село Андріївка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-46

Жінка, яка родом з Полтавщини, одягнена у темну блузу, спідницю і фартух, на голові традиційна біла хустка. На дівчинці, яка тримає на руках дитину, одягнена сорочка з коротким рукавом, керсетка, спідниця і фартух з оборкою. Верхньою полою керсетки вона прикриває ноги дитині.

018_28843221_Фотоотпечаток- Девочка с ребенком_4813-54_1

Дівчина з дитиною. Село Андріївка, Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-54

Одяг чоловіків однотипний — сорочка навипуск, штани, чоботи, кашкет.

Дитячий одяг нічим не відрізняється від жіночого. Дівчатка, як і їх матері, займалися господарством, зокрема вимочуванням конопель, для подальшої їх обробки для виготовлення доморобної тканини.

011_28843339_Фотоотпечаток- Вымачивание конопли_4813-40_1

Вимочування конопель. Село Королі (Каролі), Іванівський район, Амурська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1929 рік

Фото: Фототека РЕМ 4813-40

Завдяки цій експедиції Аркадія Зарембського і фотофіксації побуту українських переселенців ми маємо змогу дізнатися, як у 1920-х роках жили наші предки, які любили землю й уміли на ній працювати, навіть якщо вона була дуже далеко від їхньої рідної домівки.

Схожі матеріали

сео поділля

Одяг мешканців Східного Поділля початку XX століття

008_Павел_Хорошилов_4_2

Денді з фотоапаратом: Полтавщина кінця ХІХ століття на листівках Олексія Завадського

006_Євбаз-2

Чим торгували та як одягалися продавці київських базарів 100 років тому

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

лапті

Постоли, лапті, ходаки: Яке взуття носили наші предки

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича