На Далекий Схід із українською піччю

село
Go to next

23:56, 13 жовтня 2022

Go to next

У попередній публікації "Локальна історія" опублікувала підбірку унікальних фотографій, знятих сто років тому у Зеленому Клину етнографом Аркадієм Зарембським. Дослідник родом із Чернігова закарбував на фотовідбитках унікальний побут сіл, заселених українцями. Подекуди в його об'єктив потрапляли земляки, які належали до першого після еміграції покоління і народилися ще в Україні. 

Ми продовжуємо серію — публікуємо роботи Зарембського із Хабаровського краю, де також оселилося багато українців.

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Через Гоголівку і Гончарівку

Із червня по вересень 1928 року Аркадій Зарембський, старший помічник зберігача фондів Етнографічного відділу Російського музею у Ленінграді, відвідав кілька округів Далекого Сходу. Під час своєї подорожі до українців Зеленого Клину Зарембський проїхався двома районами Хабаровського округу — Калинінського та Некрасовського.

Етнічний склад Хабаровського округу у 1926 році був таким: росіяни — 54,0 %; українці — 28,1%; білоруси — 6,7%; корейці — 4,9%; нівхи — 1,6%. Українці становили понад чверть тамтешнього населення. Станом на 1921-й у Хабаровському повіті діяло 22 українські школи.

Під час подорожі Зарембський зафіксував побут українських переселенців десяти сіл. У Калинінському районі — Гоголівки, Вербівки, Новопокровки, Гончарівки, Богославця, Табарівки, Харківки. У Некрасовському — Єкатеринославки, Михайлівки, Бичевої.

Бичева: із Поділля — на Амур

На жаль, відомостей про історію "українських" поселень у Хабаровському краї є скупими. Відомо, що село Бичева заснували у серпні 1909 року переселенці з проселення із такою ж назвою у Качанівській волості Літинського повіту Подільської губернії (тепер — у Любарському районі Житомирської області). 

Перших переселенців було 11 родин; у 1911-му до них приєдналися переселенці з інших регіонів України. Відомо, що на 1911-й у Бичевій було 30 дворів, а населення складало 90 чоловіків і 84 жінки. 

У Бичевій функціонувала центральна садиба ліспромгоспу. Лісове господарство організували у 1927 році на базі приватного підприємства. Там заготовляли деревину і передавали сплавляти річкою Хор.

Деревини вистачало. З лісу будували житло, господарські споруди і паркани. На фотографіях Зарембського бачимо групу дітей на вулиці на тлі дерев’яного паркана, спорудженого у так звані "шули". Особливість конструкції — у спеціальні пази у вертикальних стовпах заводили горизонтальні бруси. 

050_28844523_Фотоотпечаток- Группа детей_1_4849-61

Група дітей. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-61
057_28844600_Фотоотпечаток- Группа детей_1_4849-60

Група дітей. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-60

На одній зі світлин видно господарські споруди двору зрубної конструкції. На іншій  — зрубну хату. 

054_28844537_Фотоотпечаток- Хозяйственные постройки_1_4849-54

Господарські будівлі двору. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-54
058_28844603_Фотоотпечаток- Группа детей_1_4849-67

Група дітей. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-67

Про те, що переселенці походили із Правобережної України, свідчить форма комина печі, який нависає над припічком. 

052_28844531_Фотоотпечаток- Печь в хате_1_4849-52-2

Піч у хаті. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-52-2

Камера Зарембського також зафіксувала народний одяг. Зокрема на одному знімку бачимо жінку, одягнену у народне традиційне вбрання, характерне для Житомирщини, — вишиту сорочку, спідницю, вишитий фартух і постоли. Цілком можливо, що цей одяг переселенці привезли із собою.

053_28844532_Фотоотпечаток- Женщина и мужчина_1_4849-39

Жінка і чоловік. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-39

Традиційне жіноче заняття — ткання полотна — не забувалося й на новій землі. На одному з кадрів бачимо жінку в хаті саме за ткацтвом.

055_28844561_Фотоотпечаток- Женщина за ткацким верстаком_1_4849-68

Жінка за ткацьким верстатом. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-68

Дитячий одяг відповідав тодішній моді — блуза на випуск, спідниця і хустка, пов’язана ззаду. Старші жінки пов’язували хустку під бородою.

059_28844605_Фотоотпечаток- Секретарь сельсовета с семьей на кр_1_4849-56

Секретар сільради з родиною. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-56
060_28844511_Фотоотпечаток- Председатель сельсовета с женой_1_4849-5 ¬

Голова сільради з дружиною. Село Бичева, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-5

Лівобережці з нівхами

Фотографії з села Єкатеринославка Некрасівського району Хабаровського округу дозволяють скласти уявлення про побут переселенців із Лівобережжя України. Лівобережців можна ідентифікувати за спорудженням печі зі стоячим комином. 

044_28844615_Фотоотпечаток- Печь в кухне_1_4849-7-2

Піч у хаті. Село Екатеринославка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-7-2
047_28844516_Фотоотпечаток- Печь в хате_1_4849-19-4

Піч у хаті. Село Михайлівка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-19-4

На світлинах бачимо звичний для нас традиційний інтер’єр житла із полом біля печі, з покуттю із іконами та рушниками, з дитячою колискою. На іншому знімку зображено колодязь-журавель.

049_28844584_Фотоотпечаток- Постель в хате_1_4849-19-6

Постіль у хаті. Село Михайлівка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-19-6
043_28844585_Фотоотпечаток- Красный угол в комнате_1_4849-7-4

Красний кут у хаті. Село Єкатеринославка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-7-4
042_28844538_Фотоотпечаток- Печь со стороны комнаты_1_4849-7-3

Піч з боку кімнати. Село Єкатеринославка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-7-3
041_28843226_Фотоотпечаток- Колодец - «журавль»_1_4849-11

Колодязь- журавель. Село Єкатеринославка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-11

Зарембському вдалося зняти дуже цікаві світлини з людьми. Ми бачимо українських дітей разом із чоловіком і хлопчиком  — представниками населення Далекого Сходу (можливо, з нівхів) у традиційному вбранні. 

045_28844620_Фотоотпечаток- Группа мальчиков и мужчина_1_РЭМ 4849-4

Група хлопчиків і чоловік. Село Єкатеринославка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-4

На іншому фото зображено жінку у традиційній одежі, характерній для Чернігівщини або Полтавщини.

046_28843185_Фотоотпечаток- Группа мужчин_1_4849-32

Група чоловіків. Село Михайлівка, Некрасівський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4849-32

Комора, клуня, ґанок

Конструктивні особливості народного житла, форми печі, господарських споруд двору свідчать про те, що села Гоголівка, Вербівка, Новопокровка, Гончарівка, Табарівка і Харківка були засновані переселенцями з Полтавщини, Слобожанщини і Чернігівщини. 

На фотографіях Зарембського бачимо забудову з колодязем-журавлем, з господарськими будівлями, критими соломою, з каркасною конструкцією стін. 

001_28844610_Фотоотпечаток- Общий вид усадьбы_1_4850-11

Загальний вигляд садиби. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-11
003_28844598_Фотоотпечаток- Колодец_1._4850-30

Колодязь. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-30
013_28844513_Фотоотпечаток- Клуня_1_4850-26

Клуня. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-26

На вулиці розташований пристрій для виття мотузок. Стіни житлової частини хати побілені, а каркасна конструкція сіней залишається небіленою і необмащеною глиною. 

005_28844560_Фотоотпечаток- Станок для витья веревок_1_4850-19

Верстат для виття мотузок. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-19
007_28844558_Фотоотпечаток- Хата_1_4850-21

Хата. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-21

Комора традиційно розташована на певній відстані від хати. Її зрубні стіни припідняті над землею, перед входом влаштований ґанок-галерея. 

012_28844528_Фотоотпечаток- Комора на огороде_1_4850-25

Комора на городі. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-25

Клуню будували за межами двору. Її чотирьохскатний солом’яний дах сягає майже землі, а ворота високі, щоби туди міг заїхати віз. 

017_28842021_Фотоотпечаток- Клуня на огороде_1_4850-51

Клуня на городі. Село Вербівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-51

Скриня з Гончарівки

Хата з села Вербівка відповідає слобожанському типу з характерними сіньми, винесеними за прямокутний об’єм оселі, і невеликою галереєю вздовж головного фасаду. Чотирьохсхилий дах покрито соломою. 

020_28841989_Фотоотпечаток- Хата с пристроенными сенями_1_4850-44

Хата з прибудованими сіньми. Село Вербівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-44

Схожий варіант облаштування оселі є й на інших фото. В інтер’єрі житла бачимо піч лівобережного типу і літню піч у дворі. 

022_28841924_Фотоотпечаток- Хата с пристроенными сенями_1_4850-47

Хата з прибудованими сіньми. Село Вербівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-47
008_28844549_Фотоотпечаток- Печь с лежанкой_1_4850-13

Піч з лежанкою. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-13
010_28844542_Фотоотпечаток- Летняя печь возле хаты__4850-17 1

Літня піч біля хати. Село Гоголівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-17

Також Зарембський зняв хату, схожу на житло чернігівського типу. 

031_28841968_Фотоотпечаток- Хата на две половины_1_4850-64  (1)

Хата на дві половини. Село Гончарівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-64

Цікавими деталями інтер’єру є груба для опалення приміщення з села Богославець, розписна скриня для одягу з села Гончарівка.

029_28842010_Фотоотпечаток- Расписная скрыня_1_4850-68

Розмальована скриня. Село Гончарівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-68
035_28841977_Фотоотпечаток- Груба в хате_1_4850-90-3

Груба у хаті. Село Богославець, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-90-3

На фотографіях зафіксовані різні види селянської праці, зокрема, плетення личаків із кори ліщини та м’яття коноплі на терлиці.

033_28841947_Фотоотпечаток- Плетение лаптей из орешника_1_РЭМ 4850-65

Плетення личаків з кори ліщини. Село Гончарівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-65
037_28841923_Фотоотпечаток- Женщина мнет коноплю на мялке_1_4850-70  (1)

Жінка, яка мне коноплю. Село Табарівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-70

Новопокровка босоніж

Звісно, найцінніші фотографії — ті, на яких ми бачимо самих переселенців. На жаль, їхні імена невідомі. 

На кількох фотографіях видно традиційне вбрання, яке, можливо, було привезене з України. На світлинах із села Новопокровка і Табарівки — жінки у вишитих сорочках, хустках. Одна – у вишитому фартусі, а інша має на шиї кілька низок намиста.

023_28842011_Фотоотпечаток- Группа людей_1_4850-82

Група людей. Село Новопокровка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-82
036_28841927_Фотоотпечаток- Женщина_1_4850-71

Жінка. Село Табарівка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-71

Чоловіки одягнені всі однотипно — сорочки (у багатьох на випуск), штани, на головах кашкети. Дехто босий, у декого постоли або личаки.

Цікаве фото інтер’єру сільради з актуальними на той час плакатами, які закликають жінку активно брати участь у виборах. 

027_28841964_Фотоотпечаток- Сельсовет (внутренний вид)_1_4850-75-2

Сільрада. Село Новопокровка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-75-2

Панорамні знімки дозволяють скласти уявлення про забудову сільських вулиць.

039_28841969_Фотоотпечаток- Главная улица в селе_1_4850-72

Головна вулиця в селі. Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-72
040_28841934_Фотоотпечаток- Улица в селе_1_4850-73

Вулиця в селі. Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-73

На завершення — долина річки Іман (тепер Велика Уссурка), на лівому березі якої українські переселенці заснували село Новопокровку.

024_28841937_Фотоотпечаток- Вид на реку_1_4850-86-1

Вид на річку. Село Новопокровка, Калинінський район, Хабаровська округа. Фото Аркадія Зарембського. 1928 рік

Фото: Фототека РЕМ 4850-86-1

Схожі матеріали

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

43_Крестьянка с ребенком_1514-24

Чернігівські зав’язки. Колекція головних уборів кінця ХІХ століття

001_30352308_Негатив

У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

сео вишивка

Вишивка Східного Поділля

IMG_0727

Покутський стрій із Городенківщини

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича