Повсякдення євреїв в українських містечках на початку ХХ століття (ФОТО)

євреї
Go to next

01:51, 27 жовтня 2022

Go to next

Традиційний світ єврейських спільнот, який почав зникати під впливом Першої світової війни, революції та більшовицького режиму, і був остаточно знищений Голокостом, передав на своїх світлинах Соломон Юдовін. Із 1912 до 1914 року він брав участь у Європейській етнографічній експедиції та зафіксував на фото повсякдення іудеїв Волині, Поділля та Київщини. Нині про зниклий світ "смуги осілості" нагадують нечисленні збережені синагоги та єврейські кладовища. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Єврейська етнографічна експедиція

Року 1791 у Російській імперії євреям заборонили селитися та працювати за межами так званої "смуги осілості". Загальна площа цієї території становила понад 1 мільйон 200 тисяч квадратних кілометрів і пролягала зокрема українськими землями. 

110 років тому містечка, які входили до смуги осілості на Поділлі, Київщині та Волині, відвідали дослідники Єврейської етнографічної експедиції імені барона Горація Гінцбурга (1833—1909). Вона тривала з 1912 до 1914 року. Фінансував дослідження син Горація — Володимир Гінцбург.

Ініціатором та керівником експедиції був Шлойме-Занвл (Соломон) Раппопорт, який взяв собі літературний псевдонім Семен Акимович Ан-ський. Участь брали фотограф Соломон Юдовін (племінник Ан-ського) та музикознавець Юлій Енгель. Під час експедиції її учасники відвідали 60 населених пунктів, зробити понад 2000 фотознімків, записати близько 1800 народних переказів і 1500 народних пісень, зібрати більше 100 історичних документів, близько 50 стародавніх рукописів. Дослідники придбали або отримали в дар понад 700 предметів старовини: релігійного культу, домашнього вжитку, жіночих прикрас, старовинного одягу, гравюр, картин тощо. 

003_2_Ан-ский С.А. с жителями местечка

Семен Акимович Ан-ський спілкується з мешканцями містечка. Матеріали Єврейської етнографічної експедиції ім. барона Горація Осиповича Гінцбурга. 1912-1914 роки

Фото: Колекція РЕМ №12588-66/1

Фотограф, який зафіксував традиції та побут євреїв

Особливу цінність для нас мають фотографії, які зробив Соломон Юдовін. На них можна побачити традиційний світ єврейських спільнот на українських землях, який почав зникати під впливом Першої світової війни, революції та більшовицького режиму, й був остаточно знищений Голокостом.

Соломон Юдовін (1892—1954) — графік, художник, етнограф. Народився у містечку Бешенковичі під Вітебськом (нині Білорусь). Року 1906 його прийняли у Вітебську школу рисунку і живопису. Через чотири роки завдяки допомозі дядька Семена Ан-ського переїхав у Петербург, навчався у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв. У фольклорно-етнографічній експедиції виконував обов’язки секретаря, художника і фотографа.

000_Учасники_експедиції-2

Учасники єврейської етнографічної експедиції ім. барона Горація Осиповича Гінцбурга. Справа наліво: Шлойме-Занвл (Соломон) Аронович Раппопорт (керівник, №1), Юлій Дмитрович Енгель (музикознавець, №2), Соломон Борисович (Шлойме Борухович) Юдовін (фотограф, №3). Містечко Анополь (Ганнопіль) Острозького повіту Волинської губернії (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області)

Фото: Колекція МАЕ №2152-290

Частину фотоколекції Юдовіна зберігають в Музеї антропології та етнографії (МАЕ) в Санкт-Петербурзіпід номером 2152. Світлини зі збірки були зроблені переважно на території Волині: у населених пунктах Рівне, Острог, Корець, Межирич, Аннополь, Полонне, Славута, Судилків. Дві фотографії походять із міста Сквира на Київщині. Колекцію світлин Ан-ський подарував музею 1913 року.

Ці фото руйнують стереотипи про євреїв на території Російської імперії як винятково торговців, лихварів та музикантів. Для повного уявлення про заняття євреїв, окрім фотографій з колекції МАЕ, додано також кілька світлин Юдовіна зі зібрання Центру Петербурзької іудаїки та світлини з фототеки Російського етнографічного музею (РЕМ) колекція номер 12588.

Де навчалися євреї

В об’єктив Юдовіна потрапили навчальні заклади для єврейських хлопчиків: бейт-мідраш, талмуд-тора, хедер.

Бейт-мідраш (в перекладі з івриту‎ означає "дім навчання") — це приміщення, у якому вивчають священні книги іудаїзму. 

014_41_2_Бейт-мидраш _Летичевский уезд, местечко Меджибож

Бейт-мідраш Баал Шем Това (Ісраель Баал Шем Тов — засновник хасидизму). Містечко Меджибіж Летичівського повіту на Поділлі, 1913 рік

Фото: Колекція РЕМ №4997-13/1
015_42_2_бейт-мидраш _Подольская губерния, Летичевский уезд, местечко Меджибож

Бейт-мідраш Баал Шем Това. Інтер’єр. Містечко Меджибіж Летичівського повіту на Поділлі, 1913 рік

Фото: Колекція РЕМ №4997-13/2

Талмуд-тора — єврейський релігійний навчальний заклад для хлопчиків із малозабезпечених сімей. Заняття в такій школі часто проходили в кімнаті вчителя. Як правило, такі заклади утримували на громадські кошти, вони існували навіть у найбідніших єврейських громадах. 

006_Перерва в  Талмуд-Торі-1

Перерва у талмуд-торі. 1912—1914 роки

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки
010_Ковель_талмуд-Тора-1

Урок у талмуд-торі. Місто Ковель на Волині. 1912—1914 роки

Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

Хедер (у перекладі з івриту "кімната") — єврейська релігійна початкова школа. На відміну від талмуд-тори, хедери були приватними закладами, їхні вчителі отримували платню від батьків.

На світлинах ми бачимо піклувальників таких закладів та їхніх учнів під час навчання.

011 _Попичителі  і  студенти Толмуд Тори після ранкової молитви-1

Попечителі і студенти Талмуд Тори після ранкової молитви. 1912—1914 роки

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

До 1917 року дівчатка з єврейських родин навчались вдома або у приватних навчальних закладах. Навчання дівчат у порівняння з хлопчиками мало більш світський характер.

Від різьбяра надгробних плит до пекаря маци

В об’єктив Юдовіна потрапили представники професій, якими не могли займатися не-іудеї: різьбяр мацев (надгробних плит), ткач талесів (спеціального молитовного одягу у вигляді прямокутного покривала зі смугами), пекар маци (ритуальний прісний хліб, який вживали переважно під час Песаха).

На кількох фотографіях зображено майстра-різьбяра мацев з міста Острога. На одному фото ми бачимо його за роботою, а на другому — на кладовищі біля готової мацеви. Мацева – єврейський надгробок (з каменю, металу чи дерева) з написами на івриті та символічними різьбленими рельєфами.

020_019_Юдовин С.Б. Резчик надгробных каменных плит. Евреи. Украина, Ровенская область,  город Острог

Різб’яр мацев (надмогильних кам’яних плит). Місто Острог на Волині (тепер місто у Рівненській області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-280
021_Гравер по мацевам-2

Різб’яр мацев (надмогильних кам’яних плит) біля своєї роботи на кладовищі. Місто Острог на Волині (тепер місто у Рівненській області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

Символи, що зображували на мацевах, віддзеркалювали релігійний і громадський статус померлого, його професію, особисті чесноти. Майстер-різьбяр на фото стоїть біля мацеви, що виготовили для Двори, доньки Яакова-Єгошуа Горовиця, яка померла 1 ава (кінець липня — початок серпня) 5655 (1895) року. Справа і зліва від зображення рук — текст епітафії. Це вірш 31:20 з Книги приповістей: "Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного". Тобто зображення руки, що подає милостиню, вказувало на щедрість покійної. Птах міг символізувати душу і жінку. У довгому поетичному тексті епітафії покійну порівнюють з біблійним персонажем Деворою.

Надзвичайно цінною є світлина, де майстер-різьбяр сидить на дерев’яному надгробку з дерев’яною мацевою. Таких вцілилих дерев’яних надгробків майже не залишилось.

022_Гравер по мацевам-1

Різб’яр мацев (надмогильних кам’яних плит) на кладовищі. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

Ще одним заняттям, яким могли займатися виключно євреї, було ткання талесів. Цікавими є світлини, де ми бачимо чоловіків-ткачів за роботою. Такі прямокутні покривала зі смугами були неодмінним атрибутом при молитві одружених чоловіків. Звичайний розмір такого талеса був 1х1,5 м, його ткали з вовняних, лляних, шовкових або бавовняних ниток.

24

Ткач талесів. Місто Судилків Заславського повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-270
026_Юдовин С.Б. Ткач (95 лет). Евреи. Украина, Хмельницкая область, Шепетовский р-он, город Шепетовка

Ткач талесів (95 років). Місто Шепетівка Заславського повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-266
25

Ткач талесів. Місто Шепетівка Заславського повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-267
027_Юдовин С.Б. Группа ткачей талесов. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Шепетовский р-он, город Судилков (1)

Група ткачів талесів. Місто Судилків Заславського повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-271

Жінки могли допомагати у підготовці необхідних матеріалів для ткання.

Важливою суто єврейською роботою, яку теж виконували чоловіки, було випікання маци. На фото ми бачимо чоловіка-пекаря і чоловіка, який розносить мацу у кошику. Зауважмо, що тут маца має круглу форму, на відміну від звичної прямокутної.

033_Чоловік що розносить мацу-1

Чоловік, який розносить мацу. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

На декількох світлинах чоловіки-євреї за роботою у млині.

034_На  млині_Олика-2

На млині. Євреї-мірошники. Містечко Олика на Волині (тепер смт Луцького району Волинської області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

Юдовін сфотографував цілий спектр робочих та ремісничих професій: коваль, столяр, слюсар, майстер з виготовлення паркету, кравець, швець, муляр, мірошник, кожум’яка , мотузник, стельмах, фрезерувальник, палітурник, візник, робітник сірникової фабрики, робітник заводу содової води. Є також фото корчмаря і торговців тютюном, бакалією, рибою.

50

Ковалі. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-240
049__Юдовин С.Б. Кузнец. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Шепетовский р-он. Начало XX века-3 (1)

Коваль. Волинська губернія (тепер Хмельницька область). 1912 рік

Фото: Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-242
038_Юдовин С.Б. Столяр. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Полонский р-он, город Полонное.1

Столяр. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-251
035_Юдовин С.Б. Столяры. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Полонский р-он, город Полонное.61

Столяри. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-255
040_Юдовин С.Б. Группа столяров-паркетчиков. Евреи. Украина, Хмельницкая область, город Полонное.2

Група столярів-паркетчиків. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-257
043_Юдовин С.Б. На спичечной фабрике. Евреи. Украина, Ровенская область, город Ровно.1

На сірниковій фабриці. Місто Рівне. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-283
060_Юдовин С.Б. Портные. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Шепетовский р-он.1 (1)

Кравці. Волинська губернія (тепер Хмельницька область). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-237
56

Швець. Місто Корець на Волині (тепер місто у Рівненській області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЭ №2152-238
057_Юдовин С.Б. Сапожник. Евреи. Украина, Ровенская область, Корецкий р-он, город Корец. 21

Швець. Місто Корець на Волині (тепер місто у Рівненській області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЭ №2152-239
055_Муляри-1

Муляри. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки
054_Юдовин С.Б. Кожевники. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Шепетовский р-он, город Шепетовка.1

Кожум’яки. Місто Шепетівка Заславського повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-265
048_Юдовин С.Б. Колесник. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Полонский р-он, город Полонное. Начало XX века-1

Колісник. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-259
64

Розвізники сельтерської води. Містечко Анополь (Ганнопіль) Острозького повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-261
69

Торговець тютюном. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки
067_59_2._Торговые лавки

Крамниці. 1912-1914 роки

Фото: Колекція РЕМ №12588-31

Більшість цих професій вважали чоловічими, але у деяких були задіяні й жінки: ткаля, швачка, повитуха, працівниця сірникової фабрики, майстриня плетених виробів із лози, жінка, яка заготовляє пір’я для подушок і перин.

66

Заготівка пера. Містечко Анополь (Ганнопіль) Острозького повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-279
041_Юдовин С.Б. На спичечной фабрике. Евреи. Украина, Ровенская область, город Ровно-31

На сірниковій фабриці. Місто Рівне. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-285

Юдовін не міг оминути музикантів. Особливо цікава світлина тромбоніста з міста Полонного (нині Хмельниччина). Музикант тримає у руках рідкісний інструмент — вентильний тромбон. Від звичайного (кулісного) тромбону він відрізняється можливостями більш віртуозного виконання. Такі тромбони використовували оркестри оперних театрів і духові кавалерійські оркестри. Можна висловити припущення, що цей музикант у минулому був кантоністом і на цьому інструменті він міг навчитися грати в армії. Кантоністами у Російській імперії у 1805—1856 роках були малолітні і неповнолітні сини нижніх військових чинів. З 1827 року кантоністами називали й єврейських дітей-рекрутів. На фото є ще одна незвична для чоловіка-єврея деталь — відсутність головного убору.

72

Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-278
072_Юдовин С.Б. Музыкант. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Полонский р-он, город Полонное. -2

Музикант. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-277

Що одягали іудеї на щодень

На світлинах учнів із талмуд-тори привертають увагу короткі, трохи нижче коліна, штанці у сполученні з панчохами і черевиками без підборів. Така дитяча мода мала зв’язок із чоловічим стегновим вбранням ранішого часу, яке складалося зі штанів, що сягали колін і зашнуровувалися на тасьму, панчох і черевиків на низькому ходу.

005_Дубно_школа_талмуд-1

Учні талмуд-тори. Місто Дубно. 1912—1914 роки

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

Ці скромно, а подекуди бідно одягнені діти найімовірніше були слухачами саме талмуд-тори, а не хедера.

012_Petersburg Judaica Centre, Yudovin Photograph Collection-1

Бідні діти.1912—1914 роки

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

Всі хлопчики і чоловіки обов’язково мають головний убір, переважно кашкет. На багатьох світлинах чоловіки, крім сорочки і штанів, убрані у жилетки.

029_Юдовин С.Б. Группа ткачей. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Шепетовский р-он, город Шепетовка (1)

Літній єврей тче таліс. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки
037_Юдовин С.Б. Столяр. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Полонский р-он, город Полонное. 31

Столяр. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-252
036_Юдовин С.Б. Столяр. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Полонский р-он, город Полонное. Начало XX века-41

Столяр. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-258
047_Юдовин С.Б. Веревочники. Евреи. Украина, Ровенская область, Острожский р-он, Межеричи д. 3

Мотузочники. Містечко Великі Межирічі Рівненського повіту на Волині (тепер село у Рівненській області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-273

На фото з групою паркетників видно ошатніше чоловіче вбрання, яке доповнене піджаком. Заможний замовник у шевця теж одягнений у костюм із піджаком, а на голові має капелюх.

044_Юдовин С.Б. Группа рабочих паркетчиков. Евреи. Украина, Хмельницкая область, город Полонное.1

Група робітників-паркетчиків. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-288

На фотографіях багатих єврейських родин діти одягнені значно краще, ніж учні талмуд-тори. Їхнє вбрання відповідало тодішній моді. Особливо привертає увагу так званий костюм у морському стилі, але штанці у хлопчика все одно не довгі.

017_Єврейська родина-1

Єврейська родина. 1912—1914 роки

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

У цьому ж морському стилі шили сукні і для дівчаток. На дівчатках із менш заможних родин — сукні з довгими рукавами і коміром-стійкою під шию, або блуза та спідниця. Незаміжні дівчата не мають головних уборів.

019_Жінка з дітьми-1

Жінка з дітьми. Повитуха. Єврейська родина. 1912-1914 роки

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки
065_Юдовин С.Б. Группа работниц. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Славутный р-он, Анополь д. -1

Група робітниць. Містечко Анополь (Ганнопіль) Острозького повіту на Волині (тепер село у Шепетівському районі Хмельницької області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-275

Цікавими є світлини, де ми бачимо процес пошиття одягу і зняття мірок із замовника. Тут крім чоловіків є й жінка.

060_Юдовин С.Б. Портные. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Шепетовский р-он.1

Кравці. Волинська губернія (тепер Хмельницька область). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-237
061_Кравці-1

Кравці.1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки

На фото зображені поважні майстри-закрійники, які відміряють чи розкроюють тканину. На їхніх головах — ярмулки.

059_Юдовин С.Б. Портной

Кравець. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-235
059_Юдовин С.Б. Портной. Евреи. Украина, Хмельницкая область, Полонский р-он, город Полонное

Кравець. Місто Полонне Новоград-Волинського повіту на Волині (тепер місто у Полонському районі Хмельницкої області). 1912 ік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-236

Також цей головний убір видно і на вчителі хедера та на старому, який молиться.

008_Хедер_Славута-1

Під час навчання у хедері. Справа сидить меламед (вчитель). 1912-1914 роки

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція РЕМ №12588-53

І на останок — неймовірні типажі балагул (візників), які одягнені у теплі куртки-куфайки. Деякі з них підперезані мотузяними поясами.

073_Балогули_єврейські  візники_Корець-1

Балагули — єврейські візники. Місто Корець на Волині (тепер місто у Рівненській області). Матеріали Єврейської етнографічної експедиції ім. барона Горація Осиповича Гінцбурга. 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна із зібрання Центру Петербурзької іудаїки
074_Юдовин С.Б. Извозчики. Евреи. Украина, Ровенская область, Корецкий р-он, город Корец. Начало XX века-1

Балагули — єврейські візники. Місто Корець на Волині (тепер місто у Рівненській області). 1912 рік

Фото: Фотографія Соломона Юдовіна. Колекція МАЕ №2152-281

При підготовці цієї публікації були використані матеріали статті Наталії Голант та Олександра НовіковаГолант Н.Г., Новик А.А. Фотографии С.Б.Юдовина в собрании МАЭ РАН: к истории коллекции // Кунсткамера, 2020, №2, с.137–164.

Окрему подяку висловлюю Борису Рашковському, який переклав текст епітафії Двори на мацеві кладовища міста Острога. Дякую також Михайлу Кальницькому за консультації щодо освіти єврейських дітей та Дмитру Вортману за історичні відомості про євреїв в Україні. 

Схожі матеріали

сео стрій

Одяг, прикраси та вулична їжа Полтавщини на початку ХХ століття

10_Sorochenci 29_3-2

Великі Сорочинці на світлинах 1930 року

5008_1698490500

Суперхустка. Галина Пагутяк

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова

вишивка сео 2

Гуцульська вишивка початку ХХ століття

Зелений клин_СЕО

Зелений клин у вишиванках: фотографії перших українських родин на Далекому Сході

18_REM_9382-2_Фотоотпечаток- Китайка П.К. в осеннем свадебном на_1

Жіночий одяг українсько-молдовського пограниччя

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича

сео стрій

Як одягалися на Вінниччині у 1910 році