Що під хусткою? Полтавські очіпки початку ХХ століття

02_30506975_1126-32_Полтавщина
Група жінок. 1906 рік. Місто Миргород, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький Фото: Фототека РЕМ 1126-32
Go to next

10:26, 18 вересня 2024

Go to next

Ситцеві — на щодень, шовкові — на свята, оздоблені стрічками, "вінками" та оксамитом.  Цей головний убір понад 100 років тому жінки здебільшого ховали під хустками. Колекцію очіпків зібрав під час своїх експедицій Полтавщиною етнограф Іван Зарецький. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

З 1902 до 1910 року етнограф Іван Зарецький працював колектором Етнографічного відділу Російського музею Олександра ІІІ у Санкт-Петербурзі. Він часто їздив на Полтавщину, де зібрав колекцію полтавських очіпків. Вона цікава тим, що демонструє розмаїття очіпків у крої, конструкції, використанні різних матеріалів. На фотографіях Зарецького бачимо жінок в очіпках, а також сцени із полтавського базару, де продавали ці головні убори.

30_30506954_Фотоотпечаток- Продажа -очипков- и -повьязок-_1_1126_44_2

Продаж очіпків і пов’язок. 1906 р. Місто Полтава. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-44

Зазвичай світлини не передають усієї краси цього виробу. На чорно-білих знимках не видно кольору тканини, стрічок та оздоблення. Та й очіпки здебільшого сховані під хусткою. Тільки форма головного убору вказує на те, що на жінці одягнений очіпок. Його носили у різних регіонах України. 

Існувало три види очіпків: з твердим каркасом, м’яким каркасом або безкаркасні. У варіанті із твердим каркасом між основною тканиною та підкладкою клали прокладку, яка тримала форму головного убору. Її робили з картону, кількох шарів грубого полотна або джгутів соломи, перев’язаних грубою ниткою. В очіпках з м’яким каркасом (або "стьобаних очіпках") між основною тканиною та підкладкою клали вату, шари виробу простобували разом (такий прийом використовували і при пошитті верхнього одягу, зокрема юпок з рукавами). Такі очіпки також добре тримали форму, але на відміну від попереднього типу їх можна було зім’яти. Безкаркасні (або "м’які") очіпки шили з основної тканини і підкладки. На відміну від двох попередніх типів, вони не тримали форму.

Найдорожчими і найошатнішими вважали очіпки з парчевоїтканина з шовковою основою тканини. Зазвичай вони були на твердому каркасі. Ззаду пришивали кольорові стрічки, які стягували очіпок, спереду зав’язували на бант.

03_РЭМ 366-91 ZARECKYI 3

Очіпок. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Село Демки, Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 366-91

Таку ж конструкцію могли мати очіпки з дешевших тканин — набивного ситцю або однотонної бавовни. Денця цих очіпків простьобували, а смуга навколо голови була рівною. Зазвичай її обшивали оксамитом темних кольорів. Ширина смужок простібування була різною. Тканину на денці очіпків призбирували, гофрували, закріпляючи брижі нитками по всій площині, що надавало денцям додаткової жорсткості та фактурності. Також для формування денця тканину закладали у глибокі складки, або ж призбирували у передній частині без простібування чи складок.

08_РЭМ 194-5 ZARECKYI 2

Жіночий очіпок. Вид ззаду. Друга половина ХІХ ст. Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 194-5
2

Очіпок. Вид зверху. Друга половина ХІХ ст. Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 194-11
10_РЭМ 194-1 ZARECKYI 2

Жіночий очіпок. Вид ззаду. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 194-1

Буденні "м’які" очіпки з недорогої тканини мали простий крій, а святкові, з дорогої тканини — складний. На фото можна побачити, що навіть у м’яких, скромних очіпках використовували дорогу тканини типу тафти, денця простьобані, тоді як очіпок із ситцю мав лише звичайне призбирування. Про буденність та святковість може свідчити обрамлення очіпків. Окрім смужок оксамиту, це могли бути і маленькі зубці для додаткового оздоблення головного убору.

27_РЭМ 194-10 ZARECKYI

Очіпок. Друга половина ХІХ ст. Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 194-10
29_Полтава костюми 110

Очіпок. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Полтавщина. Зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського

Фото: надала авторка
3

Очіпок. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Полтавщина. Зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського

Фото: надала авторка

Ще одним оздобленням очіпків були стилізовані "віночки" з широкої кольорової смужки, яка при зібранні нагадувала квіти. Яскрава смужка на фоні основної темної тканини додавала убору ошатності.

14_РЭМ 194-3 ZARECKYI 2

Очіпок. Друга половина ХІХ ст. Вид ззаду. Містечко Опішня, Полтавщина. Придбаний Іваном Зарецьким

Фото: Колекція РЕМ 194–3

У записах Зарецький окрім терміну "очіпок" вживає також назву "пов’язка". Так підписані деякі артефакти, а на фотографії з базару в Полтаві зазначено, що продаються і очіпки, і пов’язки. Тамара Ніколаєва у виданні "Українська минувшина" 1994 року пише, що назва "пов’язка" побутувала на Чернігівщині та Полтавщині, і що це "закріплений на каркасі яскравий шерстяний платок".

Схоже, що назва "пов’язка" вказує на імітацію драпірування хусткою головного убору. Якщо придивитися до очіпків з такою назвою, то можна помітити, що їхня конструкція дійсно дуже нагадує драпірування дорогої хустки по каркасу. В таких "пов’язках" завжди є імітований вузол, який нібито утворений при зав’язуванні попереду кінців хустки. Саме такі "зав’язки" з "вузлами" видно і на світлинах Зарецького.

3

Очіпок "пов’язка". Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 194-6
24_РЭМ 194-12 ZARECKYI

Очіпок "пов’язка". Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 194-12
4

Очіпок "пов’язка". Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Полтавщина. Придбано Іваном Зарецьким

Фото: РЕМ 194-8

Література:

Ніколаєва Т. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. К., 1994. С. 124. 

Схожі матеріали

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

43_Крестьянка с ребенком_1514-24

Чернігівські зав’язки. Колекція головних уборів кінця ХІХ століття

001_30352308_Негатив

У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

сео вишивка

Вишивка Східного Поділля

IMG_0727

Покутський стрій із Городенківщини

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича