Одяг, прикраси та вулична їжа Полтавщини на початку ХХ століття

010_30509861_Фотоотпечаток- Семья казака Шаруды_1_1126-34-1_2 (1)
Go to next

14:37, 18 листопада 2022

Go to next

Етнограф Іван Зарецький досліджував історію та традиції Полтавщини, звідки сам був родом. Він зібрав велику колекцію керамічних виробів і предметів побуту. На своїх світлинах зафіксував одяг місцевих жителів початку 1900-х років. Крім того, на його знімках можна розгледіти, які смаколики були популярними серед місцевих. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Почесний громадянин Полтави

000_Портрет

Іван Зарецький (1857—1936)

Фото: wikipedia.org

Іван Зарецький народився 1857 року у селі Лютенька на Полтавщині. Походив з родини заможного козака. Початкову школу не закінчив. Самотужки вивчав природознавство та освоїв мистецтво фотографії. 

Зацікавився археологією наприкінці 1870-х років. Він першим почав досліджувати гончарні промисли Полтавщини, зокрема у середній і нижній течії Ворскли. Саме Зарецький першим опублікував опис Малоперещепинського скарбу, який віднайшли 1912 року.

Наприкінці 1880-х років дослідник формував колекції краєзнавчого музею Полтавщини. Року 1901 підготував збірку кустарних виробів для Всеросійської виставки в Санкт-Петербурзі. На 2-й Всеросійській виставці завідував Полтавським відділом. Згодом його обрали почесним громадянином Полтави. 

У 1902—1910 роках Зарецький працював в Етнографічному відділі Російського музею Олександра ІІІ. Відомо, що його зарплата становила 100 рублів на місяць. Також йому виділили 60 рублів на роз’їзди і 1000 рублів для закупівлі експонатів. У записах музею є свідчення про його щорічні експедиції та кількість придбаних артефактів. Зокрема, 1902 року він відвідав Зіньківський, Лохвицький, Кобеляцький повіти і зібрав 650 експонатів. Також музей придбав у Зарецького його колекцію вишивок та рукописний альбом "Малорусские узоры Полтавской губернии".

Року 1912 дослідник переїхав із Полтави у Воронеж, а звідти у 1915-му перебрався в Оренбург, де й дожив віку. Працював там спеціалістом кустарних промислів, деякий час завідував фаянсовим заводом, а 1928 року влаштувався в Оренбурзький музей. Роком раніше за домовленістю з Товариством вивчення Казахстану розкопав і описав 20 курганів кочовиків. Разом із сином Федором відкрив поклади вогнетривкої глини і каоліну. 

Одяг та прикраси 

Зарецький зібрав не лише велику колекцію керамічних виробів з Полтавщини, а й багато предметів традиційного одягу, килимів, рушників, взірців вишивок, ремісничі інструменти, дерев’яні вироби, предмети культу, писанки, музичні інструменти, іграшки.

Предметну збірку доповнюють дві фотоколекції№487 та №1126. Зарецький зробив світлини в експедиціях 1903 та 1906 років у Зіньківському, Прилуцькому, Лубенському, Кобеляцькому, Гадяцькому, Миргородському, Кременчуцькому, Хорольському та Золотоніському повітах. Кожна фотографія — із коментарем автора. Під фото №12колекція 1126–41 Зарецький написав: "Тіпають прядиво — розламують (щоби відділити волокна) на "терлиці" тверду частину стебла вимоченої та висушеної коноплі".

012_30506964_Фотоотпечаток- Две женщины с ребёнком_1_1126_41_2

Дві жінки з дитиною. 1906 рік. Село Лукашівка, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-41

Колекція фотографій №1126, яку зберігають в Російському етнографічному музеї у Санкт-Петербурзі (РЕМ), — маловідомий науковий доробок Зарецького і джерело вивчення одягу Полтавщини. На світлинах бачимо різноманітне вбрання дівчат, жінок, чоловіків та дітей.

На фото Зарецький представив різні варіанти миргородських керсеток, декорованих аплікацією. Подібний декоративний прийом застосований і на юпках з рукавами. Також ми бачимо традиційні дівочі пов’язки з хусток, які прикрашені квітами. На шиї у жінок, окрім намиста, є й дукачі. На всіх дівчатах широкі спідниці, декоровані смугами оксамиту. У тих, хто одягнений у керсетки, навіть можна роздивитися вишивку на сорочках.

001_30507052_Фотоотпечаток- Группа девушек и парней_1_1126-33

Група дівчат і хлопців. 1906 рік. Місто Миргород, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-33

На світлині бачимо жінку та двох дівчат (можливо, наречена з дружкою) з села Жовнине Золотоніського повіту у керсетках, які мають вже інше оздоблення — не аплікацію, як у миргородських керсетках, а вишивку машинною строчкою по краю верхньої поли.

003_1126-37_2

Заміжня жінка і дві дівчини. 1906 рік. Село Жовнине, Золотоніський повіт, Полтавська губернія (тепер село у Золотоніському районі Черкаської області). Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-37

На дівчатах з села Іваниця Прилуцького повіту керсетки оздоблені лише оксамитовою смужкою по краю поли і по низу керсетки. А керсетка на молодій жінці з села Перевіз Миргородського повіту пошита з кубового ситцю і має геть інший крій.

008_30507034_Фотоотпечаток- Группа девушек_1_1126-29_2

Група дівчат. 1906 рік. Село Іваниця, Прилуцький повіт, Полтавська губернія (тепер село у Прилуцькому районі Чернігівської області). Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-39
009_30507038_Фотоотпечаток- Группа девушек_1_1126-30_2

Група дівчат. 1906 рік. Село Іваниця, Прилуцький повіт, Полтавська губернія (тепер село у Прилуцькому районі Чернігівської області). Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-30

На фотографіях Зарецкого ми бачимо також асортимент і жіночого стегнового одягу. Окрім спідниць з однотонної тканини і з квітчастого кубового ситцю фотокамера дослідника зафіксувала й відомі плахти Полтавщини.

004_30506975_1126-32_Полтавщина

Група жінок. 1906 рік. Місто Миргород, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-32
010_30509861_Фотоотпечаток- Семья казака Шаруды_1_1126-34-1_2

Родина козака Шаруди. 1906 рік. Село Перевіз, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-34/1
011_30509808_Фотоотпечаток- Семья казака Шаруды_1_1126-34-2_2

Родина козака Шаруди. 1906 рік. Село Перевіз, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-34/2

До плахт жінки одягали вовняні або парчеві запаски. Судячи з описів Зарецького, замість плахти заміжні жінки могли носити одночасно дві запаски — позадницю і попередницю, так само, як на Гуцульщині. Запаски різного кольору ткали з тонкої вовни.

007_30506895_Фотоотпечаток- Замужняя женщина (слева) и две деву_1_1126-28_2

Заміжня жінка і дві дівчини. 1906 рік. Село Вовчик, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-28

Буденні запаски були одноколірні (сині, зелені, червоні), а святкові додатково декорували вибійкою. Зразки таких запасок Зарецький придбав для музею. 

022_DSC_3222-1

Фрагмент вибійчаної тканини на вовняній запасці. Полтавщина. Придбаний Іваном Зарецьким у 1902—1906 рр.

Фото: Колекція РЕМ
23

Фрагмент вибійчаної тканини на вовняній запасці. Полтавщина. Придбаний Іваном Зарецьким у 1902—1906 рр.

Фото: Колекція РЕМ

На Полтавщині досить часто застосовували поверхневу вибійку. Нею оздоблювали і спідниці, і чоловічі штани. Вибійку робили майстри на базарах. Зокрема, таких майстрів вибійки за роботою з містечка Комишня Миргородського повіту можемо бачити на фото . Жінки приносили тканину, на якій майстер за допомогою олійних фарб і вибійчаних дощок наносив малюнок. Біля робочих столів, де робили вибійку, видно великі дошки з різними малюнками.

015_30507045_Фотоотпечаток- Набивка_1_1126-39_2 (3)

Набійка. 1906 р. Містечко Комишня, Полтавщина. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-39

Один із важливих головних жіночих уборів — очіпок. Він мав складну конструкцію, тож виготовляли його спеціальні майстри. Такі вироби жінки купували на базарах Полтави, де Зарецький їх сфотографував. Під час поїздок Полтавщиною він придбав кілька зразків для музею .

016_30506954_Фотоотпечаток- Продажа -очипков- и -повьязок-_1_1126_44_2

Продаж очіпків і пов’язок. 1906 рік. Місто Полтава. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-44
026_IMG_3471_(366-95)

Жіночий очіпок. Полтавщина. Придбаний Іваном Зарецьким 1906 рік

Фото: Колекція РЕМ 366–95

На світлинах бачимо дівчат з вінцеподібно пов’язаними хустками. Року 1902 роціІвану Зарецькому вдалось придбати для музею вже рідкісний для початку ХХ століття головний убір нареченої з села Андруші Переяславського повіту.

027_5088 -2(266-111)

Весільний дівочий головний убір. Село Андруші, Переяславський повіт, Полтавська губернія (нині не існує, затоплене Канівським водосховищем). Придбаний Іваном Зарецьким 1902 рік

Фото: Колекція РЕМ 266–111
028_s5998-1(266-111)

Весільний дівочий головний убір. Село Андруші, Переяславський повіт, Полтавська губернія (нині не існує, затоплене Канівським водосховищем). Надійшов до музею 1902 рік

Фото: Колекція РЕМ 266–111

Якщо уважно придивитися до світлин, то ми побачимо у жінок на поясі так званий "карман" — сумочку-кишеньку, яку прив’язували до поясу. Одну з таких придбаних Зарецьким кишень можна роздивитися на фото. На ній добре видно вишивку машинною строчкою — аналогічно оздобленню керсеток і юпок. Кишеня має фігурне завершення низу. Виріб зі схожим дизайном видно на іншому фото.

013_30506899_Фотоотпечаток- Просушивание пшеницы_1_1126-40_2

Просушування пшениці. 1906 рік. Село Скелька, Зіньківський повіт, Полтавська губернія (тепер село в Охтирському районі Сумської області). Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-40
029_DSC_7453-1

Карман. Полтавська губернія. Придбаний Іваном Зарецьким 1906 рік

Фото: Колекція РЕМ 194–45

Не оминув увагою Зарецький і жіночі прикраси. На знимках їх важко розгледіти, кілька пар сережок він придбав для музею.

030_IMG_2740_(995-51)1к18

Жіночі сережки. Місто Градизьк, Полтавщина. Придбані Іваном Зарецьким 1906 рік

Фото: Колекція РЕМ 995 – 45

Місцеві смаколики

Насамкінець про солодке. На базарах Полтавщини продавали вуличну їжу. На фото камера Зарецького зафіксувала "виготовлення сластьон". Це пончики без начинки, які жінки смажили на олії одразу на базарі. Для цього майстрині встановлювали намети, а під ними встановлювали "портативну" пічку, на яку ставили пательню з олією. На фото ми бачимо жінок за роботою, а також готові пончики, які лежать збоку на таці. 

018_30506861_Фотоотпечаток- Изготовление сластен_РЭМ 1126-43_2

Виговлення сластьон. 1906 рік. Місто Полтава. Фотограф Іван Зарецький

Фото: Фототека РЕМ 1126-43

Смажені сластьони посипали крупною сіллю, яка стояла у великих мішках під наметом. За 1 копійку можна було купити три смаколика. "Сластьони" на базарах Полтавщини були улюбленим сюжетом фотографів того часу.

При написанні статті використано особисті польові матеріали Ганни Кревської, рукописні матеріали співробітниці РЕМ Ольги Карпової, відомості з публікації Наталії Візир "Іван Зарецький — співробітник етнографічного відділу Російського музею імператора Олександра ІІІ" ("Питання музеології", 2012, №1, с. 52—58).

Схожі матеріали

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова

вишивка сео 2

Гуцульська вишивка початку ХХ століття

Зелений клин_СЕО

Зелений клин у вишиванках: фотографії перших українських родин на Далекому Сході

18_REM_9382-2_Фотоотпечаток- Китайка П.К. в осеннем свадебном на_1

Жіночий одяг українсько-молдовського пограниччя

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича

сео поділля

Одяг мешканців Східного Поділля початку XX століття

008_Павел_Хорошилов_4_2

Денді з фотоапаратом: Полтавщина кінця ХІХ століття на листівках Олексія Завадського

006_Євбаз-2

Чим торгували та як одягалися продавці київських базарів 100 років тому

5008_1698490500

Суперхустка. Галина Пагутяк