"Корони" та жупани. Стилізоване українське вбрання міжвоєнного періоду

10_Станіславів, 1924, Марія Мельник_2_n
Марія Мельник у народному вбранні. Місто Станіславів (тепер Івано-Франківськ). 1924 р. Фото: з архіву Миколи Григорука, село Фітьків
Go to next

12:00, 26 вересня 2024

Go to next

Робити світлини у фотосалонах у стилізованому народному вбранні набуло популярності наприкінці ХІХ століття. Здебільшого такі фото робили містяни. На світлинах можна помітити, що народне вбрання на студійних знимках, зроблених у міжвоєнний період на українських землях, що належали Польщі, мало певні особливості. Якщо мешканки Наддніпрянської України свій костюм доповнювали вінком, то у західних регіонах — "короною". А на відміну від стилізованих наддніпрянських керсеток, на заході України одягали "жупани". 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

"Корона" замість вінка

Головний убір у вигляді корони, декорованої намистинками, паєтками, бісером, паперовими квітами. Він має жорстку основу, завдяки цьому височіє над головою і створює характерний силует. Форми корони були різними: широкі стрічки однакової або різної ширини, коли передня частина була ширшою і звужувалась на кінцях позаду. В такому вигляді ці головні убори нагадували невеличкі діадеми.

strii

Дівчина у народному вбранні. Місто Перемишль, 1900 р.

Фото: надала авторка
09_Леонтія  Мельник_Станіславів_1924_n

Леонтія Мельник у народному вбранні. Місто Станіславів (тепер Івано-Франківськ). 1924 р.

Фото: з архіву Миколи Григорука, село Фітьків

Сказати напевно звідки походять такі "корони" складно. На зроблених у фотосалонах світлинах зображені не селянки, а мешканки міст, як от учениці української гімназії у Перемишлі та учасники драматичних гуртків.

06_Перемишль_3_n

Гімназистки української гімназії. Місто Перемишль, 1908 р.

Фото: надала авторка

Ймовірно, ці панянки стежили за модою і знали, що саме в цей період в Європі були популярними жіночі головні пов’язки, які пасували до вечірніх суконь. Їх виготовляли з оксамиту і щедро декорували перлами. Ансамбль одягу з таким головним убором був ближчим до стилізованого, театрального костюму, ніж до народного автентичного. Також такий головний убір одягала наречена, як на фото Михайлини Кобилецької та Володимира Кордуби у день весілля у Самборі 1925 року.

05_Sambir_Nadiya_Bohdan015.max-1920x1080_3

Весільне фото Михайлини Кобилецької та Володимира Кордуби. Місто Самбір, Львівщина,1925 р.

Фото з архіву проєкту "Локальна історія"

Силует модних жіночих зав’язок дещо нагадував передню частину жіночого очіпка, який мав назву "кораблик". Такий головний убір бачимо на малюнку Олени Кульчицької "Молодиця у східноукраїнському народному одязі". Кульчицька співпрацювала з жіночим часописом "Нова хата", де публікували рекомендації щодо етностилю з використанням тогочасних європейських модних трендів. Зокрема, там були ескізи стилізованого українського історичного вбрання. Наприклад, у другому числі за 1927 рік бачимо ескіз під назвою "Стрій боярині" зі стилізованим головним убором "кораблик". Вірогідно, що джерелом натхнення для цього ескізу був згаданий малюнок Олени Кульчицької. Ескіз супроводжує пояснення: "Стрій боярині на костюмований баль. Жупан і спідниця з взористого в паси адамашку; на голові "кораблик" і намітка (вельон) з Crepe Goergette, нашивана пацьоркаминамисто і сріблом".

olena kulchytska

Молодиця у східноукраїнському народному одязі. Малюнок Олени Кульчицької з видання "Народний одяг західних областей України" (Львів, 2018)

Фото з видання "Народний одяг західних областей України". Львів, 2018 рік
22_НХ_1927_Ч.2_С 10-1

Моделі одягу. Ліворуч "Стрій боярині"

Фото з часопису "Нова хата", 1927 рік , ч. 2

Модні європейські жіночі зав’язки стали популярними серед театрального, стилізованого костюму в міському середовищі, і водночас змінили уявлення про традиційні українські головні убори — такі як "чільце", нашиту на тканину бісерну стрічку. Спочатку завдяки моді був трансформований традиційний сільський головний убір, а потім у видозміненому вигляді він знову повернувся в лоно народної сільської культури. Такий новомодний головний убір називали "короною" і використовували як елемент сценічного костюму у драматичних гуртках. 

16_Учасники драматичного гуртка с. Грабовець_Микола Григорук._n

Учасники драматичного гуртка села Грабовець (тепер в Івано-Франківському р-ні Івано-Франківської обл.). 1927 р. Колекція етнографічного музею Бойківщини у Фитькові

У Наддніпрянській Україні костюм доповнювали вінком, у західних регіонах — "короною". Але траплялися випадки, коли до стилізованого одягу центральної України замість вінка теж одягали "корону". Цей головний убір був складовою одягу в українському стилі і на фотографіях, зроблених за межами України.

strii

Дівчата у народному вбранні. Місто Черкаси, 1930-ті роки

Фото: Ю.С. Лінков
18_Музей Гончара

Дівчина у народному вбранні

Фото: з історико-етнографічного мистецького альбому Івана Гончара "Україна та Українці"

Жупан замість керсетки

Іншим важливим елементом стилізованого костюму була керсеткабезрукавка, яку часто називали "жупаном". Можна припустити, що така назва прийшла разом із стилізованим козацьким жупаном, який можна побачити на сторінках "Нової хати".

На багатьох фотографіях видно, що така безрукавка подовжена, має відкладний комір та симетричний декор у нижній частині обох пілок. На відміну від стилізованих наддніпрянських керсеток, західноукраїнські "жупани" не застібали і були однобортними. Якщо інколи й була застібка, то її розташовували по центру спереду (а не як у двобортних керсетках, коли застібка була зміщена в сторону), і лише у вигляді кількох гачків або ґудзиків на талії. Але зазвичай такі жилетки носили незастібнутими, що дозволяло демонструвати багату вишивку на сорочці. Відкладні комірці на таких безрукавках мали різну форму: у вигляді шальового комірця, як у халатах; у вигляді комірця, як на чоловічих піджаках чи сорочках; у вигляді круглого комірця, як на жіночих блузках. Такі комірці могли шити як з основної тканини виробу, так і з тканини іншого кольору та ґатунку. Якщо безрукавка була з оксамиту, то відкладний комірець міг бути з атласної тканини.

Довжина таких безрукавок зазвичай сягала від середини стегна до середини коліна. На плакаті Василя Петрука "За вільну Україну" видно саме таку подовжену жилетку, в яку вбрана дівчина у центрі композиції. Причому в двох варіантах відкладні комірці на цих безрукавках різні.

35_Плакат_Василь Петрук 1918 -1

Василь Петрук плакат "Хай живе вільна Україна", 1918 р.

Фото: zabytki.in.ua

Декорування таких безрукавок часто було занадто пишним і за масштабами не завжди узгоджувалося з пропорціями самого виробу.

12_Гончар_Львівщина, 1880_23_3

Дівчата у народному вбранні. Львівщина, 1880 р.

Фото: з історико-етнографічного мистецького альбому Івана Гончара "Україна та Українці"
strii

Дівчина в українському вбранні. Місто Відень, 1917 р.

Фото надала авторка

Таким чином, мода на фотографування містян у народному костюмі у міжвоєнний час сформувала певний костюм, який дещо нагадував автентичний народний, але суттєво від нього відрізнявся. Його можна умовно назвати західноукраїнським варіантом костюма в українському стилі, який із костюмом у російському стилі був у моді з кінця ХІХ століття по всій території тодішньої імперії. Створення певного шаблону українського народного сценічного костюму відбулося задовго до того, як утворилися відомі радянські танцювальні та хорові колективи. Тому, коли на студійних фотографіях ми бачимо людей у народному вбранні, це не означає, що саме такий одяг був притаманний тій чи іншій сільській місцевості. 

strii

Дівчата у вбранні в українському (ліворуч) та російському (праворуч) стилях. Місто Рівне, 1900 р.

Фото: з архіву Рівненського краєзнавчого музею. Опубліковане у виданні "Традиційний одяг Рівненщини" (Рівне, 2019 рік)
strii

Дівчата у вбранні в українському (по центру) та російському (праворуч) стилях. Місто Єкатеринбург, Російська імперія. 1902 р.

Фото: надала авторка

Схожі матеріали

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

43_Крестьянка с ребенком_1514-24

Чернігівські зав’язки. Колекція головних уборів кінця ХІХ століття

001_30352308_Негатив

У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

сео вишивка

Вишивка Східного Поділля

IMG_0727

Покутський стрій із Городенківщини

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича