Вишивка Чернігівщини початку ХХ століття з колекції Федора Вовка

Федір Вовк був одним із перших в Україні, хто вивчав орнаменти вишивки та опублікував таблиці зразків. Наприкінці літа 1874 року у Києві проходив III Археологічний з’їзд, де Вовк виступив із доповіддю "Про малоросійську орнаментику". На цьому з’їзді був французький історик Альфред Рамбо, який згодом у паризькому часописі "Revue des Deux Mondes" написав, що "Вовк показав велику кількість малюнків, виконаних на папері, який був розграфлений як полотно". Найбільше Рамбо зацікавили спостереження етнографа щодо відмінності стилю та кольору української вишивки від російської. 

Орнаменти, які представив Федір Вовк у доповіді 1874 року, можемо побачити у виданні "Атлас до праць III Археологічного з’їзду" (том II), яке побачило світ у Києві в 1878 році.

Під час експедиції на Чернігівщину у 1908-му Федір Вовк замовив у селі Псарівка 22 візерунки вишивки. Вони були вишиті на шматку полотна бавовняними нитками білого, червоного та чорного кольорів різноманітними техніками: лічильною гладдю, мережкою, набируванням, вирізуванням, плетінкою, верхоплутом. Цінність цих зразків з колекції етнографа у тому, що нам достеменно відомий рік та місце походження вишивки.

Тоді Федір Вовк відвідав десяток сіл. Окрім взірців вишивок для своєї колекції він придбав 167 предметів: елементи жіночого та дитячого одягу, рушники та підризники. Нині цю колекція зберігають у Російському етнографічному музеїРЕМ,  під номером 1363.

Окрім Полісся вчений разом із учнями здійснив експедиції українськими селами Слобожанщини, Поділля, Київщини, Бойківщини, Гуцульщини та Галичини. Вони купували вбрання і фіксували на фото місцевих жителів та їхній побут, завдяки чому збереглися унікальні колекції народного вбрання українців початку ХХ століття.