На ярмарку у Василькові. Київщина кінця ХІХ століття на фото з архіву Федора Вовка

Хто фотограф? 

Переглядаючи світлини, виникає питання — хто ж їх зробив? Деякі фото з цієї теки ідентифікували раніше: це світлини з чернігівського базару, які зробив антрополог та етнограф Микола Могилянський у 1897—1900 роках. З того часу походять і знімки з Київщини. Можна припустити, що це та ж сама експедиція Могилянського, а фото він зробив дорогою на Чернігівщину. 

Микола Могилянський формував українську збірку у Російському етнографічному музеї. У 1915 році він подарував установі власну колекцію світлин, яку зробив наприкінці ХІХ століття під час поїздок селами Чернігівщини. Вочевидь, кілька відбитків з цієї колекції потрапили і в архів Федора Вовка.

Микола Могилянський народився 18 грудня 1871 року в Чернігові. Після закінчення Чернігівської гімназії вступив на природознавче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Згодом два роки навчався в Антропологічній школі у Парижі, де вивчав археологію та етнографію. Першу наукову роботу Могилянського опублікували у часописі "Revue de L'Ecole d’Anthropologie de Paris". Після повернення до Петербурга працював у Музеї антропології Академії наук. Могилянський часто їздив в етнографічні експедиції Україною, зібрав цінні колекції артефактів, зокрема унікальну збірку плахт кінця ХІХ століття із села Великі Сорочинці, що на Полтавщині.

Передмістя Василькова

<p>Топографічна карта &nbsp;Європейської частини Російської імперії масштабу в 1 дюймі 3 версти (1:126000). Укладена у 1868 р. &nbsp;&nbsp;</p>

На зворотній стороні деяких світлин написано: "Каплиця, біля Василькова". Завдяки колегам вдалося ідентифікувати цей населений пункт. Каплиця у той час була північним передмістям Василькова. На топографічній карті європейської частини Російської імперії"триверстці", яку уклали 1868 року, є відповідна позначка "Пр [едместье] Каплица".

У 1930-х роках передмістя Каплиця частково знесли для побудови аеродрому та військового містечка. Людей переселили, а частину Каплиці приєднали до села Западинка. Після Другої світової війни Западинку приєднали до Василькова, а у колишньої Каплиці залишилася назва Западинка. У 1975 році це село також приєднали до Василькова.

За легендою, саме тут була криниця святого Феодосія Печерського, біля якої згодом побудували каплицю. У ХІХ столітті стару капличку перебудували в церкву, яка існує  досі. До 1980-х років на Маковія 1 серпня біля церкви влаштовували великий ярмарок. Власне, фотографії ярмарку у Каплиці були зроблені на свято 1897 року.

Традиційне вбрання

На фото можна роздивитися красиве жіноче вбрання, типове для цієї частини Київщини. Вражає кількість кубового ситцю, який використовували для пошиття керсетоквид традиційного розпашного українського жіночого верхнього одягу без рукавів та юпок з рукавами. На одному з фото жінки торгують цим вбранням. На землі лежать вивернуті керсетки та юпки з рукавами, можемо побачити білу полотняну підкладку.

Окрім матеріалу, з якого пошиті керсетки, видно також оздоблення — деякі з них простьобані і мають характерні зубці по краю виробу. Але не бачимо славнозвісних декорованих кутиків, мода на які прийде трохи згодом.

Варто також придивитися до жіночих очіпківголовний убір одружених жінок з двома кутами і пласким денцем. Їх носили саме на Київщині.

Також ви можете побачити на цих фотографіях способи вив’язування двох хусток поверх очіпка.

Окрім керсеток та юпок з рукавами, на фотографіях помітно, що жінки вбрані в так звані юпки з нагрудником, які нагадують сукні без рукавів.

Серед поясного жіночого одягу видно широкі спідниці з кубового ситцю і такі ж широкі ситцеві фартухи поверх них.

Схоже, що на одному фото жінка праворуч вбрана у вибійчанутехніка оздоблення спідницю. Чоловічі штани, які ми бачимо на іншій світлині , пошиті також з вибійчаної тканини.

На фото можна роздивитися також і пошитий з ситцю дитячий одяг, який нагадує юпку з нагрудником.

Вражає розмаїття вишивки на сорочках. У багатьох жінок багато оздоблені рослинним згеометризованим орнаментом рукави. 

Вишиті також і підтичкинижня частина жіночої сорочки сорочок (фото 6, 7, 11, 13, 20).

Не оминула камера фотографа і чоловіків. На одній зі світлин бачимо чоловіка у штанях з широкою матнею і у вишитій сорочці. 

Одне фото та його фрагменти було зроблене в селі Будаївка, яке тепер є частиною міста Боярка. На світлині з Будаївки варто звернути увагу на чоловіка, вбраного у свиту з елегантно пов’язаним на шиї шаликом-хусткою.

Також на цій фотографії бачимо дівочий головний убір — віночок у вигляді густо зібраної стрічки.

В об’єкт фотографа потрапили цигани. Принципова їх відмінність у одязі — накинута на плечі велика квітчаста хустка з тороками, українки так хусток ніколи не носили.