Розмаїття товарів на велелюдних ярмарках Чернігівщини зафіксував етнограф Микола Могилянський. Завдяки світлинам, які він зробив у 1890–1900-х роках, ми маємо змогу побачити як тоді жили, що одягали та чим торгували мешканці краю.
У попередніх публікаціях "Локальна історія" публікувала матеріал про колекцію візерунків плахт, які зібрав Могилянський на Полтавщині.
Збирач експонатів з Чернігівщини
Микола Могилянський народився 18 грудня 1871 року у Чернігові в дворянській родині. Мабуть, тому до Чернігівщини ставився з особливою увагою.
У 1902—1909 роках він працював антропологом, етнографом та зберігачем, а з 1910 до 1918 року — завідуючим Етнографічним відділом Російського музею імені імператора Олександра III. Могилянський часто їздив в експедиції та збирав матеріали у різних регіонах європейської частини Російської імперії. Він був одним із перших дослідників, які працювали на території України за дорученням Етнографічного відділу Російського музею. Експонати, які Микола Могилянський придбав для установи, поклали початок формуванню української колекції. Перші експонати придбав 1902 року у селі Чернеча Слобода, тепер це Селянська Слобода на Чернігівщині. Це сорочки, крайки, спідниці, намітки, очіпкиколекція №161.
Могилянський налагодив систематичний збір та опис експонатів до музею. І був першою офіційною особою, яка відповідала за формування української етнографічної колекції у збірці РЕМ. Він стежив, щоб артефакти були якісними та не повторювалися. Наголошував на тому, що необхідно ретельно вказувати точне місце (село, повіт), де був експонат придбали.
Року 1915 Могилянський передав у дар музею колекцію фотографій, які зробив у 1897, 1898 і 1900 роках під час поїздок в села Чернігівщини (у Глухівському, Городнянському, Кролевецькому та Чернігівському повітах).
Селяни у піджаках і хутряних шапках
На фото Могилянського бачимо переважно дівчат та жінок у розмаїтому одязі. Це юпки з нагрудником, спідниці, плахти. Якщо уважно придивитися, то можна помітити на плахтах різний малюнок ткання.

Група селян. Село Чернеча, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія (тепер село Чернеча Слобода у Буринському районі Сумської області). 1908 рік. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ 1968-14
Танці у храмове свято. Село Олешня, Чернігівщина. 1897—1900 рр. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЕМ 3550-20
Дівчина за терницею. Село Кезі, Чернігівщина. 1897—1900 рр. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЕМ 3550-5Білі фартухи, оздоблені вишивкою або мереживом, одягали до юпки з нагрудником, кольорові ситцеві фартухи-запаски з купованої тканини, які одягали до спідниць, і вовняні запаски-фартухи, які одягали переважно до вовняних плахт.

Група селян в полі. Чернігівська губернія. Початок ХХ століття. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ № 557-70
Дівчата у традиційному одязі . Початок ХХ століття. Чернігівщина. Фотографія Миколи Могилянського
ІФото: Фототека МАЕ № 557-79На жінках і дівчатах бачимо також різні вишиті сорочки: із вишивкою традиційними рахунковими техніками з геометричним орнаментом та сучасніші — з рослинними орнаментами, виконані технікою хрестика.

Дівчата у вінках і кісниках. Чернігівщина. Початок ХХ столітя. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ № 557-6Із плечового безрукавного жіночого вбрання виділяються керсетки з вусами — складками-бантовками на спинці. Багато керсеток пошито з “кубового” ситцю. Деякі керсетки простьобані. Верхнє вбрання представлене юпками з рукавами та свитами.

Ярмаркові ятки. Початок ХХ століття. Чернігівщина. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ№ 557-2Багатошаровість жіночого вбрання чудово видно на фото (де жінка нахилилась за решетом). Тут ми бачимо сорочку, плахту, кубову керсетку, кубову юпку з рукавами. І при цій багатошаровості жінка боса.

Ярмарок. 1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-22На фотографіях видно плетене взуття, яке носили і чоловіки, і жінки. Також на жінках є черевики і чоботи.

Сільська вулиця. Село Полошки, Глухівський повіт, Чернігівська губернія (тепер Сумська обл., Шосткінський р-н). 1897—1900 рр. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЕМ 3550-19
Дівчата у традиційному одязі. Початок ХХ століття. Чернігівщина. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ № 557-58Цікавими є дівочі головні пов’язки з хусток, прикрашені квітами. Буденний варіант як для жінок, так і для дівчат — просто хустка, пов’язана під шиєю, або вив’язана навколо очіпка. Із чоловічого одягу важливо звернути увагу на жилетки-безрукавки. Також на кількох фотографіях бачимо і вишиті чоловічі сорочки різного крою. Цікавим є фото заможного селянина, де чоловік убраний у дві сорочки — нижню вишиту і верхню без декору з картатої купованої тканини. З верхнього вбрання, окрім традиційних юпок і свиток, чоловіки одягали і піджаки — данина міським впливам. Більшість чоловіків на голові мають кашкети, хоча на деяких бачимо і хутряні шапки.

Діти молодшого шкільного віку. Чернігівщина. Початок ХХ століття. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ № 557-16
Селянин Ілля Шматенок. Хутір Богданівка, Чернігівщина. 1897—1900 рр. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЕМ РЭМ 3550-4
Селянин з хлопчиком на руках. Село Чернеча Слобода, Чернігівщина (тепер село Селянська Слобода). 1897—1900 рр. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЕМ 3550-1
Селянин. Село Холявин, Чернігівщина. 1897—1900 рр. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЕМ 3550-6/1Чоловічі шапки можна було купити на базарі чи ярмарку.

Ярмарок. Продаж шапок.1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-29Від бубликів до возів і скринь
Камера Могилянського зафіксувала товари, якими торгували на ярмарку у Чернігові. Панораму бачимо на фото. Тут видно ятки і вози з різним крамом.

Біля церкви у храмове свято. 1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-18Дуже популярним товаром на базарах були кролевецькі рушники. Їх купували як для прикрашання хатніх ікон, так і для використання при проведенні різних сімейних обрядів, зокрема весілля.

Ярмарок. Намети ятки з кролевецькими рушниками. Початок ХХ століття. Чернігівщина. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ № 557-39
Ярмарок. Рушники.1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-26На базарі можна було придбати і прялку — важливий інструмент для виготовлення домотканої тканини. Тут був великий асортимент бондарських виробів — дуги для воза, обручі для діжок і самі діжки різного розміру. Також продавали сита, гончарні вироби.

Ярмарковий ряд з прялками. Початок ХХ століття. Чернігівська губернія. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ №557-12
Ярмарок. Продаж дуг і бочок. 1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-25
Ярмарок. Дерев’яні вироби. 1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-28
Ярмарок. 1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-24.
Ярмарок. Гончарний посуд.1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-27Жодна селянська оселя не обходилась без скрині. Їх також можна було купити на базарі.
Продавали на ярмарках і продукти. Зокрема на фото ми бачимо кілька столів, де лежать буханки хліба, а на іншій світлині видно як на возах лежать в’язанки бубликів.

Ярмарок. Скрині.1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека РЭМ 3550-31
На базарі.1897—1900 рр. Місто Чернігів. Фотографія Миколи Могилянського
Фото: Фототека МАЕ І № 1968-19