Чим торгували та як одягалися на Чернігівщині наприкінці ХІХ століття

Збирач експонатів з Чернігівщини

Микола Могилянський народився 18 грудня 1871 року у Чернігові в дворянській родині. Мабуть, тому до Чернігівщини ставився з особливою увагою.

У 1902—1909 роках він працював антропологом, етнографом та зберігачем, а з 1910 до 1918 року — завідуючим Етнографічним відділом Російського музею імені імператора Олександра III. Могилянський часто їздив в експедиції та збирав матеріали у різних регіонах європейської частини Російської імперії. Він був одним із перших дослідників, які працювали на території України за дорученням Етнографічного відділу Російського музею. Експонати, які Микола Могилянський придбав для установи, поклали початок формуванню української колекції. Перші експонати придбав 1902 року у селі Чернеча Слобода, тепер це Селянська Слобода на Чернігівщині. Це сорочки, крайки, спідниці, намітки, очіпкиколекція №161.

Могилянський налагодив систематичний збір та опис експонатів до музею. І був першою офіційною особою, яка відповідала за формування української етнографічної колекції у збірці РЕМ. Він стежив, щоб артефакти були якісними та не повторювалися. Наголошував на тому, що необхідно ретельно вказувати точне місце (село, повіт), де був експонат придбали.

Року 1915 Могилянський передав у дар музею колекцію фотографій, які зробив у 1897, 1898 і 1900 роках під час поїздок в села Чернігівщини (у Глухівському, Городнянському, Кролевецькому та Чернігівському повітах).

Селяни у піджаках і хутряних шапках 

На фото Могилянського бачимо переважно дівчат та жінок у розмаїтому одязі. Це юпки з нагрудником, спідниці, плахти. Якщо уважно придивитися, то можна помітити на плахтах різний малюнок ткання.

Білі фартухи, оздоблені вишивкою або мереживом, одягали до юпки з нагрудником, кольорові ситцеві фартухи-запаски з купованої тканини, які одягали до спідниць, і вовняні запаски-фартухи, які одягали переважно до вовняних плахт.

На жінках і дівчатах бачимо також різні вишиті сорочки: із вишивкою традиційними рахунковими техніками з геометричним орнаментом та сучасніші — з рослинними орнаментами, виконані технікою хрестика.

Із плечового безрукавного жіночого вбрання виділяються керсетки з вусами — складками-бантовками на спинці. Багато керсеток пошито з “кубового” ситцю. Деякі керсетки простьобані. Верхнє вбрання представлене юпками з рукавами та свитами.

Багатошаровість жіночого вбрання чудово видно на фото (де жінка нахилилась за решетом). Тут ми бачимо сорочку, плахту, кубову керсетку, кубову юпку з рукавами. І при цій багатошаровості жінка боса.

На фотографіях видно плетене взуття, яке носили і чоловіки, і жінки. Також на жінках є черевики і чоботи.

Цікавими є дівочі головні пов’язки з хусток, прикрашені квітами. Буденний варіант як для жінок, так і для дівчат — просто хустка, пов’язана під шиєю, або вив’язана навколо очіпка. Із чоловічого одягу важливо звернути увагу на жилетки-безрукавки. Також на кількох фотографіях бачимо і вишиті чоловічі сорочки різного крою. Цікавим є фото заможного селянина, де чоловік убраний у дві сорочки — нижню вишиту і верхню без декору з картатої купованої тканини. З верхнього вбрання, окрім традиційних юпок і свиток, чоловіки одягали і піджаки — данина міським впливам. Більшість чоловіків на голові мають кашкети, хоча на деяких бачимо і хутряні шапки.

Чоловічі шапки можна було купити на базарі чи ярмарку.

Від бубликів до возів і скринь

Камера Могилянського зафіксувала товари, якими торгували на ярмарку у Чернігові. Панораму бачимо на фото. Тут видно ятки і вози з різним крамом.

Дуже популярним товаром на базарах були кролевецькі рушники. Їх купували як для прикрашання хатніх ікон, так і для використання при проведенні різних сімейних обрядів, зокрема весілля.

На базарі можна було придбати і прялку — важливий інструмент для виготовлення домотканої тканини. Тут був великий асортимент бондарських виробів — дуги для воза, обручі для діжок і самі діжки різного розміру. Також продавали сита, гончарні вироби.

Жодна селянська оселя не обходилась без скрині. Їх також можна було купити на базарі.

Продавали на ярмарках і продукти. Зокрема на фото ми бачимо кілька столів, де лежать буханки хліба, а на іншій світлині видно як на возах лежать в’язанки бубликів.