Роменські очіпки та банти. Фото початку ХХ століття

016_Сумщина_дівчата_KN-10858_026_3
Дівчата у народному вбранні. Початок ХХ ст. Роменський район, Сумська область Фото: Музей Івана Гончара. КН – 10858

11:05 сьогодні, 22 квітня 2025

Go to next

На студійних світлинах початку ХХ століття, зроблених на Сумщині у місті Ромни, впадає в око модний аксесуар. Жінки та дівчата в очіпках позаду зав’язували великий бант з широкої стрічки. Бант був великим, а от очіпок, навпаки, маленьким та мілким, і покривав лише маківку. Якщо зазвичай під очіпок українки ховали волосся, то під роменський головний убір це зробити було проблематично.

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Банти 

На деяких фотографіях зображені дівчата без головних уборів, у яких позаду зав’язаний великий бант з широкої стрічки. Практично завжди кінці такого широкого банту перекидали на груди, що створювало враження шалика, який висить на шиї. Трапляються варіанти, коли великий бант зроблений зі стрічки одного кольору, а попереду звисають кінці іншої широкої стрічки. Також бант міг бути зі широкої стрічки, а наперед перекидали кінці вужчої стрічки.

011_Ромни .Сестри. Фотоательє_Оратовський_2

Сестри. Початок ХХ ст. м. Ромни

Фото: зі збірки Тимура Оратовського
017_Ромни_бант-1

Чоловік з жінками. Початок ХХ ст. м. Ромни

Фото: надала авторка
1

Дівчата з хустками. Початок ХХ ст. Сумщина

Фото надала авторка
003_с. Рогинці Роменського району Сумської області._LI_2

Дівчата. Початок ХХ ст. Село Рогинці, Сумщина

Фото надала авторка

Часом дівчата перекидали перед собою косу, на кінець якої прив’язували широку стрічку. На фото не завжди видно зачіску жінки, і тому важко сказати, який вона має статус — одружена чи ні. Можна лише припустити, що такі банти могли пов’язувати незаміжні дівчата або молоді жінки. 

006_1900-ті_ЛІ

Дівчина. 1900-ті роки

Фото: надала авторка
005_Ромни.Красуня.Фотограф СОНІН Лейба Гершевич.Початок 20 ст._LI_2

Красуня. Початок ХХ ст. м. Ромни. Фотограф Сонін Лейба Гершович

Фото надала авторка
13

Подруги. Початок ХХ ст. м. Ромни

Фото надала авторка

Вінки

Інколи банти поєднували з вінком або очіпком. На кількох весільних студійних фотографіях бачимо наречених у вінку, а позаду великий бант. Дружки нареченої одягнуті в пласкі очіпки, прикрашені квітами. В даному випадку очіпок не був ознакою заміжньої жінки, а святковим головним убором незаміжніх дівчат. Як і у випадку з хусткою, яку дівчина вінцеподібно пов’язувала на голові, прикрашаючи квітами, очіпок із квітами став дівочим головним убором. 

020_Матері з дочками. Золотоноша. Черкащина, 1910 р (1)

Матері з доньками. 1910 р. Золотоноша, Черкащина

Фото: надала авторка
007_Наречена з дружками_Ромни-1

Наречена з дружками. Початок ХХ ст. м. Ромни

Фото: надала авторка
8

Наречена з дружками. 1910 р. м. Ромни

Фото: надала авторка

Ще однією ознакою дівочих очіпків можна вважати "хвостики", які трохи стирчали в сторону над чолом. При пошитті очіпка кінці верхньої тканини не ховали, а спеціально залишали стирчати. Це нагадує вив’язування хустки з ріжками, при якому не ховали короткі кутики. Вважали, що такі ріжки можуть відлякувати всяку нечисть. 

022_Колекція  Древо-1

Подруги. Студійне фото. Початок ХХ ст. Сумщина

Фото: Етнографічна колекція "Древо"

Очіпки 

Жінки, на яких такі ж очіпки, що і на дівчатах, здебільшого не мають бантів позаду. Виникає запитання: як такий плаский і невеликий очіпок тримався на голові? Вочевидь, жінки скручували волосся і підтикали його під очіпок, а зверху одягали хустку, яка й тримала весь головний убір. Це видно на фото, де одна жінка лише в очіпку, а дві інші поверх очіпка пов’язали хустку.

025_1911 рік, с. Сміле, Роменський р-н, Сумська обл_ЛІ_2

Жінки та чоловіки. 1911 р. Село Сміле, Сумщина

Фото: надала авторка
026_Ромни. Родина.Фотограф Ценгістер Н.І. 1920 рік_LI

Родина. 1920 р. м. Ромни. Фотограф Н.І. Ценгістер

Фото: надала авторка
2

Жінки у народному вбранні. Кінець ХІХ–початок ХХ ст. Село Руда, Сумщина

Фото: Музей Івана Гончара. КН – 19241

За свідченнями респонденток із Роменщини, було два типи очіпків: святковий і буденний. Різниця між ними полягала в тому, що святковий очіпок був меншого розміру, його виготовляли з тканини, просякнутої розчином борошна, що дозволяло зробити його цупким. Верх такого очіпка покривали тафтою або іншою доступною шовковою тканиною різних кольорів. Такий очіпок просто клали на голову, а для того, щоби він тримався, зверху одягали хустку. Сховати волосся під такий очіпок було нікуди. Для фотографування у студії жінки знімали хустки і залишалися лише в очіпках. Тому можемо бачити не прикрите повністю волосся. Інший, буденний, варіант роменського очіпка був м’яким і мав позаду шнурочок, який дозволяв зафіксувати волосся і не давав впасти очіпку з голови. Такі варіанти очіпків зберігаються в музейних збірках та приватних колекціях.

3

Очіпок. Початок ХХ ст. Сумщина

Фото: надала авторка
033_Очіпок_Древо_2

Очіпок. Початок ХХ ст. Сумщина.

Фото: Етнографічна колекція "Древо"

Головні убори на дівчатах і жінках, які бачимо на фотографіях початку XX століття, більше схожі на модні жіночі міські капелюшки або берети, а не на традиційні жіночі очіпки. Нині важко зрозуміти: такі головні убори сприймалися як суто жіночі, чи як дівочі теж. Бо якщо дівчина носила хустку, не закриваючи повністю волосся, то чому б їй не одягти кокетливий невеликий очіпок-капелюшок, прикрасивши його квітами, а позаду вив’язати красивий великий бант. 

Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію "Локальної історії" на Patreon!

Схожі матеріали

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

43_Крестьянка с ребенком_1514-24

Чернігівські зав’язки. Колекція головних уборів кінця ХІХ століття

001_30352308_Негатив

У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

сео вишивка

Вишивка Східного Поділля

17_ «кружевая»_Зарецький_ЛІ

Букети, рожі, павичі, карасі: вибійка Полтавщини початку ХХ століття

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича