"Черешенькове", "ружеве", "калинкове", "очкате", "ясенове" — так називали вишиті орнаменти на Гуцульщині 100 років тому. Розмаїття узорів та кольорів вражає. Зразки гуцульської вишивки зберігають у Державному історичному музеї МосквиГИМ, колекція №98080. Щоправда, хто і коли зібрав колекцію та як вона потрапила до російського музею не відомо, цього у паспортах експонатів не вказали.
Оксана Косміна
кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури
Збереглися лише поодинокі відомості, з яких населених пунктів походять ті чи інші експонати. В описах згадуються: Пістинь, Ворохта, Бабин, Вербовець, Річка, Яворів. Зразок на одній із світлин можна ідентифікувати як вишивку з Космача.
На деяких експонатах підписані назви орнаментів: "черешенькове", "скриньчесте", "лекюче", "ружеве", "дубове листя", "лумерове", "гачкове", "очкате", "калинкове", "коверцове", "чичкате" . Це народні назви, які використовували вишивальниці і якими носії традиції називали орнаменти вишивок на своїх сорочках.
На деяких артефактах також позначено, де саме на сорочці була вишивка. Наприклад, є зразки з вишитими пазухами на чоловічих сорочках. Якщо розпірка була по центру, то вишивка обрамляла отвір. Але були варіанти крою чоловічих сорочок з манишкою, і тоді вишивка була суцільною, а застібку зміщували у бік.
Деякі неширокі довгі зразки дуже схожі на вишивку на комірі чоловічих сорочок.
Крій жіночих сорочок Гуцульщини був завжди уставковим. На кількох зразках підписано, що це саме вишивка на рукаві. Рукав гуцульських сорочок був неширокий, але все ж таки мав невеличке призбирування, яке нагадує "пухлики" у місці з’єднання уставки і рукава.
Рукави з такими "пухликами" роблять і дотепер.
Більшість зразків із цієї колекції — це вишивка на уставкахВишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки жіночих сорочок.
На фотографіях ми бачимо зразки вишивок, які можуть бути і на пазусі, і на уставці, і на комірі.
Цікаво, що деякі назви з цієї колекції збігаються із назвами орнаментів вишивок із села Космач. Там у приватному сільському музеї Олекси Довбуша, який створив місцевий краєзнавець Михайло Дідишин, зберігається великий альбом подібних зразків, які у свій час відшила місцева майстриня Гафія Чорняк1933-2020 рр..
Назви в альбомі Гафії Чорняк і назви зразків вишивки, які зберігаються в російському музеї подібні. В обох випадках візерунки мають зрозумілу для селян назву: "грушові", "сливові", "ружові", "баранкові", "ясенові", "дубовий лист" тощо. Ми не зустрінемо тут берегинь, солярних (тулпіт: пов’язаний із сонцем) назв чи спеціальних оберегів. Все має безпосередній зв’язок із повсякденням і побутом народного життя.