Бойківське брижування

1.jpg
None Усі фото: Катерина Москалюк
Go to next

13:18, 7 вересня 2021

Go to next

Унікальний декор давніх бойківських сорочок

104184547_3924603460945071_5490119542760353539_n.jpg

Христина Федечко

етнологиня

Бойківський одяг відзначався зручністю та простотою. Він був білим, зшитим переважно із лляного домотканого полотна. Прикметною рисою всіх натільних елементів бойківського вбрання є його декоративне оздоблення – збирання у брижі. При цьому використовували специфічний стібок, щоб нанести орнаментальні мотиви не на гладку тканину, а на дрібні, густо зібрані складочки на зразок рубців. Крім брижування, у жіночих сорочках вишивали уставки, комірці та манжети.

Святкова сорочка зі села Верхня Яблунька на Турківщині – уставкова, по основі із численними складочками-брижами, або – як їх називали місцеві – "закладками", "рямуванням". Вони розміщені довкола шиї, на манжетах та спереду. Оскільки верхню частину основи сорочки призбирували під комір, то витрачали багато зайвої тканини і її треба було зменшити. Зменшували якраз за рахунок багатьох дрібненьких складочок-закладок, бриж. Тож ці складки мали подвійну функцію: стягування і декорування. Найчастіше такі "рямування" були на зап’ястях, які оздоблювали під орнамент.

Уставка вишита низинкою. Для неї характерна чітка система розміщення геометричних мотивів у вузькій стрічці, розділеній на прямокутні площини. Завдяки цьому вишиття набуває рельєфності й виразності, творить враження масивної накладки. У 1930–1940-х роках на Бойківщині переважали сині та червоні нитки із вкрапленням зеленого, пізніше додали ще й інші кольори. Також на сорочці є скляні перламутрові ґудзички, які вважали одним із видів прикрас.

Поясним жіночим одягом бойкинь була спідниця, яку називали фартух. Передню основу полотна шили по ширині, а бічну та задню – по довжині. Їх виготовляли з грубого, не дуже білого, лляного полотна, на талії збирали у дрібні складочки, на яких вишивали орнаментовані смужки. Нижню частину спідниці прикрашали вишивкою. У міжвоєнний період на Бойківщині домоткані спідниці поступово витіснили "шалянові" чорні та кольорові.

Передню частину спідниці прикривав полотняний фартух – запаска. Запаску зшивали із двох шматків невибіленого лляного полотна, такого самого, що й спідниця, але трішки грубшого. Запаска була коротшою за спідницю із двох полотен, по шву з’єднана мережкою і вузеньким зиґзаґом обабіч.

Обов’язковим елементом жіночого вбрання був плетений або тканий пояс. Найчастіше це був тканий вузький вовняний червоний пояс з узором та довгими тороками.

Що стосується головного убору, то дівчата найчастіше прикрашали коси різнокольоровими стрічками. Бойкині носили традиційні нашийні прикраси із кольорового бісеру, "пацьорок" (силянка, плетінка, ґердани, драбинка). Орнамент геометричний – ромби, квадрати, півкола, або ж квіткові мотиви. Набули поширення ткані з бісеру жіночі прикраси у вигляді стрічки, яка щільно прилягала до шиї та закінчувалася сплетеними з ниток основи шнурками, які зав’язували на потилиці. Ширина ланок – 2 см і більше. Також такі силянки як прикрасу одягали дівчата на голову, а кінці зав’язували яскравими стрічками, які спадали на плечі.

Схожі матеріали

сео поділля

Одяг мешканців Східного Поділля початку XX століття

008_Павел_Хорошилов_4_2

Денді з фотоапаратом: Полтавщина кінця ХІХ століття на листівках Олексія Завадського

006_Євбаз-2

Чим торгували та як одягалися продавці київських базарів 100 років тому

016_28843181_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-48-1_1

Ікони та вишиті рушники. Як жили українські переселенці Зеленого Клину

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

лапті

Постоли, лапті, ходаки: Яке взуття носили наші предки

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича