Колоритну і барвисту вишивку з різних регіонів Галичини у розпал Першої світової війни презентували у Відні. 14 грудня 1915 року у столиці Австро-Угорської імперії відкрили виставку "Допомога війні: мистецтво, бізнес і промисловість на службі військової допомоги". На ній представили пів тисячі зразків вишивки, виконані українськими біженцями.
Оксана Косміна
кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури
Табори для біженців, зокрема для українців, які тікали з регіонів, охоплених бойовими діями, почали зводити восени 1914 року. У них діяла "Програма культурної освіти", яка передбачала серед іншого обов’язкову працю у центрах зайнятості. Так, в австрійському Гмюнді діяли курси рукоділля та шиття, де виконали зразки вишивок з різних районів Галичини. Згодом їх представили на виставці військової допомоги.
"Русинська збірка" налічує понад 500 предметів, які презентують вишивку з Бережан, Бібрки, Богородчан, Бучача, Городенки, Городка, Добромиля, Долини, Дрогобича, Жидачева, Заставної, Золочева, Калуша, Коломиї, Косова, Львова, Мостиськ, Надвірної, Перемишлян, Печеніжина, Підгайців, Рави-Руської, Радехова, Рогатина, Рудок, Самбора, Сколього, Снятина, Сокаля, Станіславова, Старого Самбора, Стрия, Тернополя, Тлумача, Турки та Яворова. Найбільше — 117 вишивок представлено з Городенківського повітунині Городенківський район Івано-Франківської області та 87 вишивок — із Тлумацького повітунині місто Тлумач Івано-Франківської області.
Припускають, що виставку у Відні організувала діячка галицької кооперації Ольга Бачинська Народилася 1875 року у Сучаві, померла 1951 року у Стрию. Вона закликала жіноцтво брати активну участь у боротьбі за національне визволення, опікувалася сиротами, першою звернула увагу на долю домашньої прислуги й організувала допомогу харчами та ліками Січовим стрільцям.
Ольга Бачинська також колекціонувала народний одяг та вишивку. У 1910-х роках разом з чоловіком вона опинилася в Австрії. Іларіон Бачинський, відомий на Галичині адвокат і співзасновник "Маслосоюзу", тоді працював у табірній адміністрації. Там Бачинська організувала українських біженок до створення взірців вишивки з їхніх рідних місць. Вона купувала полотно і нитки та навіть платила гроші за відшиті взірці. Однак стверджувати, що саме Ольга Бачинська організувала виставку українських вишивок у Відні 1915 року дослідники не можуть.
У Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові та у музеї Ольги Бачинської у Стрию зберігають відшиті взірці, аналогічні тим, що експонували на віденській виставці. У 1927 році Бачинська передала до Львова збірку, яка налічує 996 зразків узорів і 39 готових виробів — сорочок, рушників, серветок, пошивокнаволочка. Усі експонати паспортизували: нашили на картон, класифікували за територіальним принципом, за типом орнаменту, колоритом і технікою, так само, як у віденській колекції.
Створену українськими біженцями колекцію вишивок Міністерство внутрішніх справ Австрійської Республіки 1921 року продало Музею народного мистецтва у Відні, де її зберігають донині.
Під час написання статті використано літературу:
1. Katalog zur Ausstellung Arbeiten ruthenischer Flüchtlinge im Ersten Weltkrieg: Stick-und Knüpfmusterstücke im Österreichischen Museum für Volkskunde in Zusammenarbeit mit der University of Western Sydney, Australien 30. April bis 2. November 2014.
2. Андрій Качор. Ольга Бачинська (Нарис її життя та громадсько кооперативної праці). Вінніпег, 1954.