Великі Сорочинці на світлинах 1930 року

<p>Федір Фільєструп, кінець 1920-х років</p>

Федір Фієльструп народився у 1889 році у Петербурзі. Після закінчення комерційного училища він поступив у Петербурзький університет. Будучи студентом, він відвідував лекції професора Лева Штернберга з антропології та етнографії, що стало поштовхом до його зацікавлення цими дисциплінами.

Про збірку фотографій Федора Фієльструпа, присвячених кримським татарам, яку він зробив в експедиції з Глібом Бонч-Осмоловським, "Локальна історія" уже писала. Маловідомою є його поїздка в Україну 1930 року. Фотозбірка Російського етнографічного музеюРЕМ під номером 5287 присвячена Великим Сорочинцям. До неї входять фотографії пейзажів села, господарських пристосуваньпрес для тиску олії, піч для підсмажування насіння, господарських споруд, човнів, вигляд житлових будівель. А також групові портрети мешканців села. Загалом ця колекція налічує 22 фотовідбитки та 29 негативів.

У листопаді 1933 року Фієльструпа заарештували за "приналежність до контрреволюційної фашистської організації". Помер 7 грудня 1933-го під час слідства у віці 44 роки. 

Сорочки

На  фотографіях Федора Фієльструпа насамперед привертає увагу одяг мешканців Великих Сорочинців. Усі фотографії жителів села є постановочними, тому ми бачимо переважно святкове, ошатне вбрання.

Хоча фотозбірка не дуже велика, але все ж таки можна побачити кілька типівіночих сорочок: додільні сорочки, які мають рукави з уставками та які мають цільнокроєні рукави без уставок. Сорочки з уставками у верхній частині широкого рукава мають призбирування або пухликирізновид способу збирання полотна. Вишивка у верхній частині рукава є тільки там, де немає призбирування, що є дуже характерною ознакою сорочок Полтавщини. Композиція більшості уставкових сорочок на фото однакова: на уставці, під уставкою і по полюниз рукава. Мотив вишивки — різноманітні рослинні орнаменти: троянди та полуниці. Можна сказати, що це більш пізні варіанти вишивки хрестиком, так званими брокарівськими візерункамивишивання косим хрестиком. На одній зі світлин бачимо жінку, яка вбрана в додільну сорочку з прямим цільнокроєним рукавом, який вишитий геометричним орнаментом. 

Чоловічих традиційних сорочок на фото не багато, але і на чоловікові, і на хлопчикові бачимо вишиванки. На цих сорочках багато вишита рослинним орнаментом пазуха та комір. Рукав прямий, не зібраний на манжет. На іншому фото чоловік сидить у більш буденній сорочці, розпірка якої зміщена вліво, і рукави вже мають манжети.

Плахти та спідниці

Жіночий  стегновий одяг представлений двома варіантами: традиційною тканою плахтою та  широкою спідницею. Плахта в даному випадку не повна, а станок півплахта, який не має крил. Кути плахти оздоблені помпонами. Плахта тримається на  поясі завдяки вовняному поясу. Поясом також підтримується на талії і вовняна однотонна запаска. Цікавою деталлю є те, що запаска зберігалася у складеному гармошкою вигляді, і коли її одягнули вона зберегла вертикальні заломи.

Жіночі спідниці пошиті з крамної тканини не менше як на чотири пілкиВідрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину і оздоблені широкими смугами плисубавовняний оксамит або оксамиту. З-під спідниць виглядають вишиті підтичкинижня частина жіночої сорочки сорочок. 

Керсетки, "кохти", безрукавки

Керсетки на фотографіях мають різний крій: з цільнокроєними передніми полами та з відрізними вище талії. Керсетки, як і спідниці, оздоблені смужками плису або оксамиту по краю бортів. Також деякі керсетки мають впізнаваний "миргородський" тип оздоблення — аплікацію рослинним мотивом по низу передньої поли.

Окрім керсеток бачимо так звані "кохти" — щось середнє між піджаком і блузою.  

На дівчатках видно безрукавку і юпку з нагрудником. Обоє дівчат спереду мають прив’язану  кишеню — "ладунку" або "карман".

Хустки і кашкети

На  всіх жінках на голові зав’язані хустки з тороками. Хустки як однотонні, так і з набивним малюнком. Традиційно головними уборами чоловіків є кашкети.

На одному фото також можна розгледіти прикраси: намисто, дукачі, хрести. 

На цьому фоні традиційного сільського вбрання досить помітно вирізняється жінка, яка одягнена  за міською модою 1930-х років. Можна припустити, що вона була сільською вчителькою.