Пташки на синьому гіллі: вибійки Лівобережжя кінця ХІХ століття

35_Вибійчана_Майстерня_1912-2
Земська вибійчана майстерня. Село Олефірівка, Полтавщина, 1912 рік Фото: надала авторка
Go to next

12:12, 11 квітня 2024

Go to next

Українці здавна оздоблювали тканину вибійкою — за допомогою дерев'яних різьблених дощечок та олійних фарб. Часто її робили на ярмарках, куди жінки приносили своє полотно. Найпопулярнішим у ХІХ столітті на Лівобережній Україні став синій колір, оскільки влада Російської імперії заборонила селянам використовувати інші. Про декоративну традицію розповідаємо на основі архівних світлин та артефактів.

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Техніка і колір

Існує кілька технік вибійки, якою здавна наносили малюнок на тканину. "Поверхнева вибійка", коли олійну фарбу за допомогою штампівдощок різного розміру і з різними малюнками накладали на поверхню домотканої тканини. "Кубова вибійка"походить від "кубу" — особливого лугового розчину синьої фарби схожа на техніку батіка або розпису писанок воском.

В обох методах був популярним синій колір. Чому саме він домінував у давніх зразках вибійки? Можливо, це було пов’язано з конкуренцією між двома групами виробників набивних тканин у Російській імперії — мануфактурами та дрібними майстернями, де продукція була дешевшою. Указ Сенату від 1758 року дозволяв селянам-красильникам набивати малюнок тільки "синьою фарбою на маслі". Вибійку, яку селяни робили під фабричний ситець та міткальбавовняне полотно, "забирали в казну", а на власників майстерень накладали штраф. Таким чином майстрам дрібних підприємств залишалося хіба що вдосконалити єдиний вид вибійки, яку "не за фарбники, але за майстерність і рукоділля належить шанувати". У ХІХ столітті примусове обмеження в кольорі призвело до сталої традиції.

Для виготовлення синьої фарби до кінця ХІХ століття використовували індиго — рослину, відому своїми властивостями вже близько двох тисяч років. Дешевшу фарбу робили з вайди фарбувальної та дубової кори. З давніх часів вайда була важливим джерелом синього барвника і культивувалася у всій Європі.

Дошки для вибійки продавали на ярмарках, вони мандрували з одного регіону в інший. Це пояснює схожі орнаменти в різних регіонах Російської імперії. Дошки служили довго, іноді кільком поколінням майстрів. Їх ремонтували, зберігаючи той самий малюнок протягом усього ХІХ століття.

Малюнки та орнаменти

На Лівобережній Україні наприкінці ХІХ століття поширеною була поверхнева вибійка. У фондах Російського етнографічного музею зберігають зразки вибійчаних тканин з експедицій початку ХХ століття. Деякі з них експонували на виставці 1921 року, де представили одяг українців різних регіонів.

01_РЕМ_виставка_1921_вибійка_1

Вітрина виставки 1921 р. у Російському етнографічному музеї

Фото: РЕМ
3

Вітрина виставки 1921 р. у Російському етнографічному музеї

Фото: РЕМ

Етнографам під час поїздок вдалося зафіксувати процес вибійки. Часто її робили на ярмарках, куди жінки приносили своє полотно. На фотографіях Миколи Лебедєва можна роздивитися дошки для вибійки та малюнок.

06_018_РЕМ_Бабенко_17_2

"Вибійщик" намащує подушками фарбу на набивну дошку. 1904—1909 рр. Село Гупалівка, Новомосковський повіт Катеринославської губернії (тепер місто у Дніпропетровській обл.). Фотограф Василь Бабенко

Фото: Фототека РЕМ 3265–53
05_017_30621814_Фотоотпечаток- Выбойщик по холсту_2

"Вибійщик" за роботою. 1909 р. Село Перещепине, Новомосковський повіт Катеринославської губернії (тепер місто у Дніпропетровській обл.). Фотограф Василь Бабенко

Фото: Фототека РЕМ 3265–81
8

Вибійка на полотні. Українці. 1910 р. Курська губернія. Фотограф Микола Лебедєв

Фото: Фототека РЕМ 3701-36

Орнаменти були розмаїтими. Найпростіші мали вигляд смужок різної ширини. Між суцільними тонкими смужками могли розміщати невеликі ромбики або трикутники, які також створювали ефект смугастої тканини. На одній зі світлин бачимо жінку, яка робить вибійку. Подібна дошка є у фондах Національного музею декоративно-прикладного мистецтваНМДПМ.

09_РЭМ 194-207_2

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Містечко Опішня, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-207)
10_РЭМ 194-199_2

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Село Василівка, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-199)
11_Украина, Полтавская обл., Миргородский р-н, с. Хомутец_1890-ГИМ 83207-117

Зразок вибійки на полотні. 1890 р. Село Хомутець, Полтавщина

(Фото: Фонди ДІМ 83207-117)
49_Дошки_Вибійка_Лавра-1

Дошки для вибійки смугастої тканини

(Фото: фонди Національного музею декоративно-прикладного мистецтва)

Поширеною також була картата вибійчана тканина. Ефект картатої тканини створювали також орнаментами, в яких різні елементи розміщували у шаховому порядку. Вибійчана дошка, якою робили такі зображення, зберігається у НМДПМ і була представлена 2023 року на виставці "Віддзеркалення" (фото 50).

13_РЭМ 194-185_2_2

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Містечко Решитилівка, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-185)
14_РЭМ 194-186_2

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Містечко Решитилівка, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-186)
15_РЭМ 194-204_2

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Село Василівка, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-204)
16_Набойка синяя с белым узором_1910_ГИМ 101935-73

Вибійка синіми фарбами. 1910 р.

(Фото: Фонди ДІМ 191935-73)
17_Бориспіль_Київська обл_1-1

Вибійка синіми фарбами. Місто Бориспіль, Київська область

(Фото: "Українське народне декоративне мистецтво. Декоративні тканини". Київ, 1956 рік)
50_Дошка_для_вибійки_Лаврка_виставка-1

Дошка для вибійки

(Фото: фонди Національного музею декоративно-прикладного мистецтва)

Один із найпоширеніших мотивів на вибійчаних тканинах — пташки, розташовані у шаховому порядку, або на гіллях чи між квітів. На деяких вибійках чітко видно, що це півень. Часом поруч із ним зображували й інших тварин, зокрема зайця . Композиція малюнку вибійки, як правило, тяжіла до квадрату. Таку тканину використовували для скатерок або наволочок. Дошки для цієї вибійки були досить масивними, щоб зробити малюнок великого розміру могли використовувати кілька дощок. Якщо товщина дошки дозволяла, то на іншій стороні робили ще один малюнок у вигляді розетки.

19_РЭМ 1465-8_2

Вибійка чорною фарбою на полотні. Місцева назва орнаменту — "голубці". Остання чверть ХІХ ст. Село Новий Білоус, Чернігівщина. Збирач Ф. Каллаш

(Фото: Фонди РЕМ 1465-8)
20_Бориспіль_Київська обл_1-2

Вибійка чорними фарбами. Місто Бориспіль, Київська область

(Фото: "Українське народне декоративне мистецтво. Декоративні тканини". Київ, 1956 рік)
21_Фонди_Лавра_виставка-1

Вибійка на полотні

(Фото: фонди Національного музею декоративно-прикладного мистецтва)
22_Вибійка_виставка_Лавра-1

Вибійка на полотні

(Фото: фонди Національного музею декоративно-прикладного мистецтва)
23_Полтавська_обл_1-2

Вибійка на полотні. Полтавська область. XVIII ст.

(Фото: "Орнамент української вибійки". Київ, 1950 рік)
24_РЭМ 194-195_2

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Містечко Решетилівка, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-195)
25_РЭМ 194-218_2 (1)

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Містечко Опішня, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-218)
26_РЭМ 194-219_2

Зразок вибійки темно-синьою фарбою на полотні. Остання чверть ХІХ ст. Містечко Опішня, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 194-219)
31_РЭМ 4032-31_2

Зразок вибійки чорними фарбами на полотні. Початок ХХ ст. Село Дроздівка, Чернігівщина. Збирач Марія Фріде

(Фото: Фонди РЕМ 4032-31)
32_РЭМ 1843-103_3

Зразок вибійки — заготовка для наволочки. Вибійка чорними фарбами на міткалі — фабричній тканині. Початок ХХ ст. Місто Миргород, Полтавщина. Збирач Іван Зарецький

(Фото: Фонди РЕМ 1843-103)
52_Дошка_Орли_Львів_n

Вибійчана дошка з орлами

(Фото: Національний художній музей імені Андрея Шептицького (Львів))

Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію "Локальної історії" на Patreon!

Схожі матеріали

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

005_29788698_Фотоотпечаток- Дом_1_4161-7

Єврейські квартали подільських містечок у 1920-х роках

43_Крестьянка с ребенком_1514-24

Чернігівські зав’язки. Колекція головних уборів кінця ХІХ століття

001_30352308_Негатив

У будні і свята. Як одягалися на Київщині сто років тому

сео вишивка

Вишивка Східного Поділля

IMG_0727

Покутський стрій із Городенківщини

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича