Побут поліщуків, якого вже нема: села зони відчуження на фото 1930 року

У фототеці російського Музею антропології та етнографії імені Петра ВеликогоМАЕ РАН зберігають фотоколекцію, яку зробив Юрій Самарін (1904–1965) у серпні 1930 року на півночі України. 

Він відвідав кілька сіл Київського та Чернігівського Полісся і зафіксував на фото побут, житло, одяг, заняття місцевих мешканців. Він побував у селах Іванківського району Київської області: Старосілля, Теремці, Лелів і Дитятки. Перших три уже немає: їх було спустошено 1986 року внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дитяткитепер у Вишгородському районі Київської області розташовані на межі зони відчуження (поблизу села — головний контрольно-пропускний пункт зони). Тому ці світлини особливо цінні.

Самарін відвідав також села Козелецького району Чернігівської області, які розташовані на лівому березі Дніпра: Гнилушатепер Лебедівка, Чернігівського району, Чернігівської області, Карпилівка та Одинці.

Одяг

На світлинах ми бачимо святковий і буденний одяг сільських мешканців Київщини та Чернігівщини. Самарін зафіксував взірці схожого народного одягу з правого та лівого берегів Дніпра.

На кількох фото жінки вбрані у юпку з нагрудником або "талійку". Такий одяг носили у будень та свято, як дівчатка, так і старші жінки. Залежно від віку власниці відрізнялася оздоба.

Робочий юпки з нагрудником практично не декорували, окрім широкої смуги по низу спідниці, а от святкові зразки були щедро оздоблені кольоровими смугами, які підкреслювали крій цього виробу. Ліф "талійки" мав попереду розріз, який застібався на ґудзики. Лінія талії (з’єднання ліфу і спідниці) була завищена, що обумовлювало і високе пов’язування фартухів. Це трохи нагадує ампірну моду ХІХ століття.

Основним елементом народного вбрання була сорочка. На світлинах ми бачимо і святкові варіанти сорочок з багатою вишивкою, і буденні з мінімальним декором.

На фотографіях можна простежити генезу крою сорочки — від традиційного до сучаснішого. На фото ми бачимо двох жінок. В оригінальному підписі зазначено, що це доньки куркуля. На їх майновий стан вказує одяг: сорочка до ґесткина кокетці, яку іноді в народі називали "голошийка", та модна "міська" блуза з фабричного набивного ситцю.

Сорочки носили в комплекті з талійками, спідницями або плахтами.

На фото зафіксовано цікавий спосіб носіння спідниці. Жінка припідняла спереду край і закріпила його на талії. Таким чином, тут добре видно багато оздоблену підтичкунижня частина жіночої сорочки святкової сорочки. До обох комплектів вбрання — юпки з нагрудником та до спідниці чи плахти одягали фартухи, які мали або оборкиСмужка матерії, зібрана в складки і пришита до сукні, сорочки, фартуха для оздоблення, зроблені по низу з тієї ж тканини, або пришите мереживо. 

Білі святкові фартухи додатково оздоблювали вишивкою, яку розташовували горизонтально у кілька смужок. Також фартухи могли вишиватися в нижній частині широкою смугою і мати внизу оборку.

Безрукавним жіночим одягом, який ми бачимо на фото, є керсетки. По краю поли, навколо горловини та пройми керсетки оздоблювали чорним плисомбавовняна тканина з довгим ворсом або оксамитом, застібувалися на гачки. Окрім плису по краях і навколо кишень пришивали тасьму.

Один із давніх елементів верхнього одягу, який вдалося зафіксувати Самаріну, домоткана жіноча біла свита, яка має дуже делікатне оздоблення чорним плисом навколо шиї і на рукавах.

На головах у всіх дівчат та жінок хустки. Але на кількох фотографіях ми бачимо і старовинні жіночі очіпки, під які ховали волосся, хустку одягали поверх очіпків.

Також на фотографіях є жінки, які не мають головних уборів. Це дівчата, які вдягалися за тодішньою модою, зокрема комсомолки та вчительки. Одяг у них теж відповідний — це модні сукні з заниженою талією, з коротким рукавом, з широким відкладним коміром. Ці жінки мають і модні  зачіски — коротку стрижку з чубчиком.

Чоловічий одяг на фото представлений значно скупіше. Цікавим є фото, де на чоловікові вибійчані штани з широкою матнею, плетені личаки з волоками та онучами. На інших світлинах усі чоловіки одягнені на міський манер — сорочка, чоботи, піджак, кашкет. Також ми бачимо варіант чоловічого одягу, коли одягнено дві сорочки — нижня і верхня.

Житло

На кількох фотографіях представлені архаїчні типи народного поліського житла — зрубні одно- і двокамерні хати криті солом’яним двосхилим дахом.

Як традиційна хата на дві половини виглядає і сільрада зі Старосілля. На вікнах є лиштватонка дерев'яна профільована планка і віконницінепрозорі щитки для прикривання вікна. 

На фото видно традиційну варисту піч лівобережного типу зі стоячим комином. А на іншому фото бачимо красний кут, з лавами під стінами і рушниками над іконами. На покуті стоять дідух і самовар — перший як данина традиціям, другий — як елемент міської культури. 

На кількох фотографіях позаду жінок видно піл — традиційне місце для спання. Над полом розташована жердка для завішування одягу.

Виготовлення діжок і човнів

Окрім цього, на фото ми бачимо процес виготовлення човна-довбанки, а на іншій світлині — чоловіка і жінку, які ловлять рибу за допомогою "комлі" — спеціального пристрою у вигляді сіті.

Зворушливі світлини, де жінка з веретеном робить нитку для сіті та плете сіть.

У місті Остер на Чернігівщині Самаріну вдалось зробити серію фотографій бондарного виробництва, на яких видно як створюють діжі.