Яворівський жіночий стрій

1.jpg
Go to next

12:25, 23 червня 2021

Go to next

Про "славну яворівку" – одяг, який носили жителі Надсяння, говорили ще наприкінці ХІХ століття. Тоді всі компоненти тутешнього жіночого строю називали "білими", оскільки їх виготовляли з домотканого лляного полотна. Дотепер тут використовують багато білих речей, що складаються з багатьох компонентів

104184547_3924603460945071_5490119542760353539_n.jpg

Христина Федечко

етнологиня

Кожному виду одягу на Яворівщині відповідала своя техніка, колорит, орнамент. Характерні кольори: зелений, помаранчевий, жовтий, зрідка – чорний. Візерунки складалися з дрібних мотивів, як-от "сосонки", "купочки", "деревця", "клинці", "кривульки", що їх вишивали гладдю, хрестиком та стебнівкою. Вишивку гладдю тут називали гаптуванням.

Бавниця 

Цей головний убір відомий тільки на Яворівщині. Бавниця – це смужка полотна, з одного боку прикрашена комбінованим стібком, що поєднував декілька способів вишивання – "зубцями", "кіскою", "стебнівкою", "прутиком" або "кривулькою". Її складали кілька разів так, щоб утворити тверду стрічку завширшки 6–10 сантиметрів. Пов’язували навколо голови візерунком назовні. Бавницю одягали і дівчата, і жінки. Тільки жінки поверх обов’язково закладали  вишиту / хустку. 

2.jpg
Усі фото: Катерина Москалюк

Хустка

Спочатку хустки виготовляли з домашнього лляного полотна. Пізніше почали вишивати на фабричному білому полотні, а потім – і на кольоровому. Оздоблювали композиціями, що називались "вазон", "гільце", "китець". Дрібні візерунки з часом поступилися місцем соковитим, рельєфним багатобарвним орнаментам.

Сорочка

Сорочку густо оздоблювали вишивкою: на уставках, на рукавах, на манжетах, на комірці та на пазусі. Переважали рослинно-геометричні орнаменти. На початку ХХ століття використовували хрестикову техніку, після Першої світової війни – гладь. 

Камізоля 

Безрукавка, яку обов’язково одягали поверх полотняної сорочки. Спочатку була більш прямого крою, пізніше стала приталеною. Спереду завершувалася вишитими заокругленими клинцями. 

Спідниця 

За поясне вбрання слугували спідниці-шорц, від німецького – фартух. Їх ткали в повздовжні смуги. Також носили спідниці-мальованки, які виготовляли із лляного полотна. Такі декорували вибиваним геометричним орнаментом за допомогою олійної фарби та дерев’яного кліше.

Запаска 

Поверх спідниці носили лляну білу запаску, вишиту з двох пілок, з’єднаних між собою яскравою червоною мережкою. Майже половину полотна займали багаті узори, розміщені знизу широкими горизонтальними смугами. Образ доповнював яскравий пояс, тканий або плетений. У плетених використовували два кольори – червоний і помаранчевий. 

Схожі матеріали

вишивка сео 2

Гуцульська вишивка початку ХХ століття

Зелений клин_СЕО

Зелений клин у вишиванках: фотографії перших українських родин на Далекому Сході

18_REM_9382-2_Фотоотпечаток- Китайка П.К. в осеннем свадебном на_1

Жіночий одяг українсько-молдовського пограниччя

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича

сео поділля

Одяг мешканців Східного Поділля початку XX століття

008_Павел_Хорошилов_4_2

Денді з фотоапаратом: Полтавщина кінця ХІХ століття на листівках Олексія Завадського

006_Євбаз-2

Чим торгували та як одягалися продавці київських базарів 100 років тому

016_28843181_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-48-1_1

Ікони та вишиті рушники. Як жили українські переселенці Зеленого Клину

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова