Яворівський жіночий стрій

1.jpg
Go to next

12:25, 23 червня 2021

Go to next

Про "славну яворівку" – одяг, який носили жителі Надсяння, говорили ще наприкінці ХІХ століття. Тоді всі компоненти тутешнього жіночого строю називали "білими", оскільки їх виготовляли з домотканого лляного полотна. Дотепер тут використовують багато білих речей, що складаються з багатьох компонентів

104184547_3924603460945071_5490119542760353539_n.jpg

Христина Федечко

етнологиня

Кожному виду одягу на Яворівщині відповідала своя техніка, колорит, орнамент. Характерні кольори: зелений, помаранчевий, жовтий, зрідка – чорний. Візерунки складалися з дрібних мотивів, як-от "сосонки", "купочки", "деревця", "клинці", "кривульки", що їх вишивали гладдю, хрестиком та стебнівкою. Вишивку гладдю тут називали гаптуванням.

Бавниця 

Цей головний убір відомий тільки на Яворівщині. Бавниця – це смужка полотна, з одного боку прикрашена комбінованим стібком, що поєднував декілька способів вишивання – "зубцями", "кіскою", "стебнівкою", "прутиком" або "кривулькою". Її складали кілька разів так, щоб утворити тверду стрічку завширшки 6–10 сантиметрів. Пов’язували навколо голови візерунком назовні. Бавницю одягали і дівчата, і жінки. Тільки жінки поверх обов’язково закладали  вишиту / хустку. 

2.jpg
Усі фото: Катерина Москалюк

Хустка

Спочатку хустки виготовляли з домашнього лляного полотна. Пізніше почали вишивати на фабричному білому полотні, а потім – і на кольоровому. Оздоблювали композиціями, що називались "вазон", "гільце", "китець". Дрібні візерунки з часом поступилися місцем соковитим, рельєфним багатобарвним орнаментам.

Сорочка

Сорочку густо оздоблювали вишивкою: на уставках, на рукавах, на манжетах, на комірці та на пазусі. Переважали рослинно-геометричні орнаменти. На початку ХХ століття використовували хрестикову техніку, після Першої світової війни – гладь. 

Камізоля 

Безрукавка, яку обов’язково одягали поверх полотняної сорочки. Спочатку була більш прямого крою, пізніше стала приталеною. Спереду завершувалася вишитими заокругленими клинцями. 

Спідниця 

За поясне вбрання слугували спідниці-шорц, від німецького – фартух. Їх ткали в повздовжні смуги. Також носили спідниці-мальованки, які виготовляли із лляного полотна. Такі декорували вибиваним геометричним орнаментом за допомогою олійної фарби та дерев’яного кліше.

Запаска 

Поверх спідниці носили лляну білу запаску, вишиту з двох пілок, з’єднаних між собою яскравою червоною мережкою. Майже половину полотна займали багаті узори, розміщені знизу широкими горизонтальними смугами. Образ доповнював яскравий пояс, тканий або плетений. У плетених використовували два кольори – червоний і помаранчевий. 

Схожі матеріали

600.jpg

“Жидівки” – особливо сині сорочки Гадяччини

600.jpg

Бойківське брижування

600.jpg

Що і як одягали гуцули в давнину

020_Лемківська родина, з лемківського с. Вільховець гміна Дукля (суч. повіт Кросно, Підкарпатське воєводство, Польща), 1933 р. - копия

Фартух – найархаїчніший елемент жіночого народного вбрання

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

лапті

Постоли, лапті, ходаки: Яке взуття носили наші предки

Косміна_СЕО

Автентичний одяг наддніпрянців на 115-літніх світлинах етнографа Василя Бабенка

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова

600+-.jpg

Жіночий стрій Сокальщини