Як на Донеччині колядували. Історія одного різдвяного селфі

270812810_4672846756126407_4252590354388485817_n
Колядники з різдвяною зіркою. Марко Залізняк у центрі. Донеччина, 1905 рік Фото: Національний музей Голодомору-геноциду
Go to next

17:10, 23 грудня 2022

Go to next

Зима, 1905 року. Троє друзів із різдвяною зіркою у руках ходять по селу від хати до хати. Це не захід України, а село Сергіївка, що на Донеччині. У центрі світлини — Марко Залізняк. Цей знімок хлопчак зробив самотужки, прив’язавши мотузку до затвора фотоапарата. Згодом фотоаматор увійде в історію як той, хто зафіксував на своїх світлинах найстрашніші події 1930-х років — Голодомор, колективізацію та розкуркулення. 

denys.jpg

Дарія Денис

журналістка

Співаючи на Різдво колядки з друзями, 12-річний Марко й гадки не мав, що зима 1905-го стане для нього доленосною. Тоді хлопець наколядував 4,5 карбованці сріблом. Що робити із цим заробітком спершу не знав.

"Після свят ці гроші віддав своєму татові, а він каже: "Мені твої гроші не потрібні. Нехай будуть у тебе, чи ти їх доведеш до ума?", — згадував згодом Марко Залізняк.  

Невдовзі школяр натрапив у газеті на оголошення: "Займись фотографией!". Тож вирішив за наколядовані гроші придбати фотоапарат. Грандіозну покупку Залізняк описав у своєму щоденнику: "З цими грішми я пішов до начальника пошти, який виписав мені переказ коштів в місто Харків на адресу, яка була вказана в газеті, і через тиждень в слободу Сергіївка прийшла посилка — фотоапарат фірми "Анатолій Вернер і Ко" та посібник, як користуватися фотоапаратом".

На початку ХХ століття зробити світлину міг дозволити собі далеко не кожен, а фотоапарат у селі — цілковита рідкість. Юний Марко за посібником освоїв апарат і навчився знимкувати. Спершу світлини проявляв у конюшні при відкритих дверях, тож спроби були невдалими. Але хлопець не впав у відчай і майже ніколи не розлучався з фотоапаратом.

"Згодом до нас у село приїхало німецьке сімейство, і я побачив, як їхній син проявляє фото в кімнаті, зовсім закриваючи вікна ковдрою. Я став робити так само, і в мене почали гарно виходити знімки", — пригадував фотоаматор.

Професійно займатися фотографією Марко Залізняк почав у роки Першої світової війни. Року 1916-го його світлину опублікували на обкладинці журналу "Огонек", що свідчило про неабиякий успіх. Залізняк прожив 89 років і залишив по собі понад 5 тисяч фотознімків. Найціннішими із них стали світлини розкуркулення та Голодомору 1932–1933 року.

Схожі матеріали

похорон сео

"Батьківське серце перестало битися". Похорон професора Мар’яна Панчишина

Учасники_з’їзду_українських_письменників_з_нагоди_100-річчя_виходу_в_світ_«Енеїди»_wikimedia.org

Три дні під знаком української літератури

писанки сео

Подільські писанки понад 100 років тому. Орнаменти та їхні назви

сео

"Гуцули сильні, високі та дуже розумні". National Geographic про міжвоєнне Закарпаття

Барановський. Мотика. Буній

Троє підсудних Самбірського процесу. Історія одного фото

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича

Ельза Сайферт (Else Seifert 1879 – 1968 рр.) wikipedia.org

Ґруні, ґражди та гуцули: Ясіня у 1930-х на фото німкені Ельзи Зайферт

PLast_16_1_005_z arkhivu Senyshynykh_Page_7

Ранкова руханка у Ґорґанах. Нове фото Степана Бандери

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова