Отаман Ангел. Історія зухвалого фото

отаман ангел
Отаман Ангел (праворуч у нижньому ряду) Фото: siver.com.ua
Go to next

11:17, 14 вересня 2022

Go to next

Ще сто років тому зробити світлину міг дозволити собі не кожен. А коли вже й з’являлася можливість стати до фото, то здебільшого позували статично. Проте п’ятеро молодиків на цьому постановочному знімку поводять себе досить розкуто та навіть відверто дуркують. Дехто із них тримає цигарку й ігнорує об’єктив. 

Хто ці чоловіки зі світлини, від якої віє духом анархізму — достеменно невідомо. Досі дослідникам вдалося ідентифікувати одного  з них — найзухвалішого на цьому фото. Той, що розлігся на підлозі та демонстративно колупається у носі. Це легендарний отаман повстанських військ УНР на Чернігівщині Євген Ангел.

denys.jpg

Дарія Денис

журналістка

Отаман Ангел із побратимом розглядає газети, назви яких можна розгледіти на фото. Увага чоловіків зосереджена на часописі "Червоний прапор", який з січня 1919-го був друкованим органом незалежних українських соціал-демократів. З кінця квітня до грудня 1919 року газета не виходила, а вже у січні 1920-го "Червоний прапор" став органом Української комуністичної партії  і видавався  до травня того ж року. Ще одне видання на світлині — щоденна газета "Боротьба", яка на початку 1917 року була центральним органом Української партії соціалістів-революціонерів. Євген Ангел тримає руку на "Народній волі" — щоденній українській газеті, що з травня 1917-го видавали Центральний український кооперативний комітет та Українська селянська спілка.

Коли саме зробили це фото досі достеменно не було відомо. Щоб це з’ясувати, "Локальна історія" звернулася до дослідника історії радянської України 1917–1939 років Геннадія Єфіменка. 

"На першій шпальті газети "Народна воля" можна розгледіти некролог, завдяки його формі вдалося вирахувати номер видання. Відтак можна впевнено сказати, що отаман Ангел з побратимами зробив цю світлину  наприкінці лютого — на початку березня 1919 року. Цю версію підтверджує й те, що саме у цей час усі три видання ще виходили друком, тож могли бути в одному місці. Адже  у березні 1919 року "Народну волю" уже закрили", — вважає історик.

На знімку отаман Ангел не дарма поводиться зухвало, адже на той час він уже завоював собі репутацію справжнього демона, який  наводив жах на окупантів. Так, генерал УГА Антін Кравс згадував, що коли у серпні 1919-го голова Директорії дізнався про відмову білогвардійців визнати Україну та "бандита" Петлюру, то грозився використати проти росіян найзатятіших повстанців: "Я пущу на них Ангела і Зеленого", — вигукнув Петлюра.

отаман Зелений

Отаман Зелений (у центрі), 1919 рік

Фото: dsnews.ua

Майбутній повстанський ватажок народився 1897 року в селі Власівка Чернігівської губернії. Предки отамана Ангела були болгарами, а його батько служив єгерем у садибі чернігівського поміщика Василя Тарновського. У роки Першої світової він воював на фронті, встиг закінчити школу прапорщиків. Року 1918 Ангел повернувся в рідне село у чині поручика. Після початку повстання проти гетьмана Скоропадського 17 листопада 1918-го, яке очолив Симон Петлюра, Євген Ангел організував у Конотопі "Курінь смерті" імені Кошового Івана Сірка, до якого приєдналися декілька тисяч осіб.

Євген Ангел був радикальним і вважав, що ворогів України треба знищувати, за що його неодноразово критикували. Зокрема, Володимир Винниченко звинуватив отамана Ангела у русофобії та антисемітизмі, а підполковник армії УНР Василь Прохода в своїх мемуарах вживав щодо нього вираз "червона анархія".

Ангел не підкорявся наказам, якщо був із ними не згоден. Він воював то проти гетьманців, то громив петлюрівців, то наводив жах на червоних, що наступали на Київ. У березні–травні 1919-го року він із сотнею бійців намагався протистояти радянській адміністрації Чернігівщини. У травні його загін переправився через Дніпро і приєднався до отамана Зеленого.

За однією з версій, у листопаді 1919 року, коли загін Ангела вступив у бій з червоними між Бердичевом і Козятином, отаман потрапив у полон і був розстріляний. Втім щодо загибелі отамана Ангела є чимало здогадок. За свідченнями полковника Армії УНР Миколи Чеботаріва, Євген Ангел наприкінці 1919 року помер від тифу. А підполковник Армії УНР Михайло Середа стверджував, що Ангела розстріляли денікінці. Натомість радянські історики розповсюдили версію, що отаману Ангелу вдалося втекти та емігрувати, начебто він вступив на службу в британську розвідку, де дослужився до чину полковника та проявив себе під час Другої світової війни.

Року 1969 вийшов на екрани п’ятисерійний художній фільм "Ад'ютант його високоповажності", створений кіностудією "Мосфільм". У ньому отаман Ангел, якого зіграв популярний російський актор Анатолій Папанов, постав малограмотним дурнем похилого віку, що насправді аж ніяк не відповідало дійсності. Таким чином у 70-х роках радянська пропаганда спотворила образ отамана Ангела, щоб учергове скомпрометувати український повстанський рух.

Схожі матеріали

День Зброї Перфецький

Свято української зброї. Історія картини Леоніда Перфецького

600.jpg

“Через Київ на Львів!”: Галицька армія та визволення столиці України

ofenzyva_tekst-5.original.jpg

“Нехай нас розсудить залізо і кров!”: Вовчухівська офензива

zymovyj pohid.jpg

Крізь бурю та сніг: Перший Зимовий похід Армії УНР

6006.jpg

Кримська операція Петра Болбочана: чи засвоїли ми уроки минулого?

15.JPG

Мрія, яка так і не стала реальністю

600-.jpg

Екранні “двійники” Петлюри

600.jpg

Дитинство під опікою монахинь. Як виникли перші українські дитсадки

600.jpg

Конфлікт кольорів. Чому український прапор синьо-жовтий?