Як виглядав однострій козака Армії УНР?

17:15, 23 серпня 2021

vojaku 1920-560.jpg

Протягом війни України за незалежність 1917–1921 років для українського війська неодноразово розробляли проєкти одностроїв. Одні з них були спрямовані на тимчасовий ефект – відрізнити своїх від чужих, а також дати змогу воякам переробити стару імперську форму одягу на українську шляхом додавання оригінальних знаків розрізнення та національних символів. 

71682232_10217211579654025_6156874050183364608_n.jpg

Артем Папакін

історик

Таким був, зокрема, наказ Симона Петлюри про запровадження першого однострою для українських армій від 30 грудня 1917 року. Він передбачав запровадження відзнак військових посад на рукавах за допомогою шевронів, а також петлиць на комірах і синьо-жовтих знаків на кашкети. У збройних силах Західноукраїнської Народної республіки проблему розрізнення своїх і ворожих вояків вирішували введенням нових металевих знаків на головні убори. 

Інші проєкти передбачали оригінальний крій одностроїв, і були заплановані на виконання у довгій перспективі, коли незалежна Україна зможе забезпечити пошиття десятків тисяч кітелів, штанів та кашкетів для свого війська. 

Так, наказ від 8 січня 1919 року передбачав запровадження не лише похідної форми спеціального крою (сірі жупани і штани, смушкова шапка), а й парадної  з псевдокозацькими елементи обмундирування: синій довгий жупан, червоні широкі шаровари, шапка зі шликом. Проте тогочасній українській владі не вдавалося довго контролювати територію власної держави, і виконати в повній мірі такі проєкти було неможливо.  

1919-літо.png
Ілюстрація Артема Папакіна

В результаті, влітку 1919 року, коли збройні сили обох українських республік об’єднали зусилля для визволення омріяного Києва, їхні вояки носили різноманітні форми та предмети спорядження, успадковані з російської та австро-угорської армій та взяті з їхніх складів на території України. 

Водночас у війська постійно надходили накази про запровадження відзнак за родами зброї і посадами, які надали українським арміям самобутнього вигляду. 

Так, наказами від 27 травня та 30 червня 1919 року Армія УНР повернулася до позначення військових рангів шевронами на рукавах. Нашивати їх мали над “чохлами” – трикутниками кольорів родів зброї (піхота – блакитний, кіннота – жовтий, артилерія – червоний тощо), що розміщувалися вище манжетів. Таких же кольорів були прямокутні петлиці, які нашивали на комір. 

Стандартним головним убором обох українських армій – як УНР, так і ЗУНР – улітку 1919 року був круглий сукняний кашкет англійського зразка. Наказами передбачалося носіння всіма козаками і старшинами Армії УНР френчів з чотирма накладними кишенями, а вояками Галицької армії – спеціальних кітелів за зразком одностроїв Українських січових стрільців, однак в реальності такі мундири носили переважно старшини. 

Як засвідчують фотографії, рядові вояки (козаки) Армії УНР влітку 1919 року були одягнені головним чином у сорочки-гімнастеркияк зображено на малюнку. Петлиці і “чохли”  кольору роду зброї (в цьому випадку – піхоти) попри постійні бойові дії, що заважали виконувати накази щодо одностроїв, вояки носили зрідка. 

zhytomur.jpg

Вояки Житомирської юнацької школи Армії УНР в Кам'янці Подільському, 31 липня 1919 року

Фото: facebook.com/befreiungswettbewerb

Також в Армії УНР використовували сталеві каски – їх дуже полюбили у формуваннях Січових стрільців, але також за можливості носили козаки інших піхотних частин. Сталевий шолом має спереду намальований блакитний ромб із жовтим тризубом – така практика зафіксована, зокрема, на фотографіях Житомирської юнацької школи літа 1919 року. На ногах вояка – штани захисного кольору та черевики з обмотками. Спорядження козака складається з одягнених хрест-навхрест брезентового патронташу, де переносилися набої у пачках (праворуч), та додаткового підсумка для набоїв розсипом (ліворуч). Зброя українського солдата – драгунська гвинтівка системи Мосіна зразка 1891 року – головна стрілецька зброя Армії УНР 1917–1921 років. 

Схожі матеріали

600.jpg

Конфлікт кольорів. Чому український прапор синьо-жовтий?

600.jpg

“Через Київ на Львів!”: Галицька армія та визволення столиці України

600-.jpg

Екранні “двійники” Петлюри

zymovyj pohid.jpg

Крізь бурю та сніг: Перший Зимовий похід Армії УНР

6006.jpg

Кримська операція Петра Болбочана: чи засвоїли ми уроки минулого?

15.JPG

Мрія, яка так і не стала реальністю

600.jpg

Останні дні Георгія Нарбута

500.jpg

Жіночий костюм північної Буковини

kaver_zluka_1.jpg

Лонгин Цегельський: Автономія чи централізм? – Підписання умови про злуку