З карабіном і фотоапаратом. Як солдати творили воєнні листівки зі Срібної Землі
19:02, 12 жовтня 2022
![cover-01](/media/images/cover-01.max-1920x600.jpg)
Перша світова війна, окрім того, що дала поштовх технічному прогресу, як не парадоксально, посприяла розвитку фотографії. Протягом чотирьох років було знято кілька десятків тисяч знімків, в основному чорно-білих. Тоді ж вперше зроблено кольорові фотокартки війни завдяки технології автохрому, запатентованій у 1903 році. Більшість з них й досі не оцифровані. Проте навіть невелика частка досліджених дозволяє візуалізувати життя понад сторічної давнини. Серед них – листівки із Закарпаття.
Війна й Карпати
Протягом 1914–1915 років територія Закарпаття, тоді – у складі Австро-Угорщини, стала ареною бойових дій. У кінці вересня 1914-го одночасно чотири російські армії перейшли Карпатський хребет. Велися кровопролитні битви, а населені пункти декілька разів переходили із рук у руки. Відгомін Брусиловського наступу докотився сюди у серпні 1916-го.
Активні бойові дії проходили у горах, на перевалах, третина сучасного Закарпаття була окупована російськими військами. Понищена інфраструктура не була найбільшою втратою цієї землі. Страшними стали людські жертви. З кожної сім’ї чоловіки призовного віку були мобілізовані до австро-угорської армії. Тисячі з них ніколи більше не повернулися додому, десятки тисяч прийшли із фізичними та душевними ранами.
У той період на Ужоцький, Верецький, Торунський, Яблуницький (Ясінський) перевали прибули тисячі солдатів австро-угорської армії. З ними також – німецькі та австрійські фотокореспонденти, які знимкували життя і смерть своїх піхотних полків. Їхні роботи є цінним матеріалом: на додачу до свідчень очевидців, систем ще подекуди вцілілих дотепер окопів, військових цвинтарів, пам’ятників та артефактів, які зберігають в собі гірські хребти.
![Біля церкви у селі Липча на Хустщині. Листівка часів ПСВ. Фото Vizewachtmeister Dr. Hertz](/media/images/Bilya_tserkvi_u_seli_Lipcha_na_Khustshchini.max-1920x900.jpg)
Біля церкви у селі Липча на Хустщині
Листівка часів ПСВ. Фото Vizewachtmeister Dr. Hertz![Свійська худоба у селі Репинне, що на Міжгірщині. Листівка часів Першої світової війни](/media/images/Sviyska_khudoba_u_seli_Repinne_shcho_na_Miz.max-1920x900.jpg)
Свійська худоба у селі Репинне, що на Міжгірщині
Листівка часів Першої світової війни![Орання волами біля церкви у селі Новоселиця на Міжгірщині. Листівка часів Першої світової війни, 1915 рік. Фото Hptm. Bansa](/media/images/Orannya_volami_bilya_tserkvi_u_seli_Novosel.max-1920x900.jpg)
Орання волами біля церкви у селі Новоселиця на Міжгірщині
Листівка часів Першої світової війни, 1915 рік. Фото Hptm. BansaЗ фотоапаратом і карабіном
Професія військового кореспондента під час Першої світової війни тільки зароджувалася. Іан Гейдн Сміт – дослідник і популяризатор історії кіно та фотографії, у своїй книзі «Коротка історія фотографії» згадує: «Попервах фотожурналістика використовувалася лише для репортажів про битви та їхній результат, але з часом почала ставити під сумнів мотиви розпалювання війни. У часи Першої світової війни технології уже дозволяли робити повітряні знімки поля бою і фотографувати просто у траншеях, висвітлюючи жахливі умови перебування солдатів».
Однак у Карпатах фотографи не ризикували знімати на передовій під час боїв, тому більшість фотографій зроблено в хвилини затишшя чи в прифронтовому тилу. Зазвичай на карпатських світлинах того часу – військові позиції, лінії захисту з мережею окопів, солдати, що позують біля великих гармат. Час від часу об’єктиви військових ловили і довколишні пейзажі Рахівщини, Міжгірщини чи Великоберезнянщини. Саме на Великоберезнянщині були одні з найкровопролитніших битв у Карпатах. Сьогодні на Ужоцькому перевалі стоїть пам’ятник на честь 370 полеглих солдат, з написом українською, угорською, німецькою й російською мовами: «Воїнам армій Російської та Австро-Угорської імперій, які загинули в боях за Ужоцький перевал у роки Першої світової війни».
![Ужоцький перевал. Листівка 1916 року-1](/media/images/Uzhotskiy_pereval._Listivka_1916_roku-1.max-1920x900.jpg)
Вояки австро-угорської армії біля дзвіниці торунської церкви, яку використовували як склад
Листівка часів ПСВ![Ужоцький перевал. Листівка 1916 року](/media/images/Uzhotskiy_pereval._Listivka_1916_roku.max-1920x900.jpg)
Ужоцький перевал
Листівка 1916 рокуЧи знали тодішні військові кореспонденти, що більшість світлин, які вони створюють на війні, були першими візуальними документами життя в тамтешніх горах? Сьогодні ці фото, деякі з яких стали листівками, мають як історичну, так і етнографічну цінність. Наприклад, поштівки з Міжгірщини, зроблені у селах Майдан, Торун, Репинне, Новоселиця й Голятин. Зображення на них ілюструють життя місцевих мешканців, які займаються господарськими справами, орють землю волами, чи їдуть верхи на конях ґрунтовою дорогою. Одягнуті горяни у колоритні вовняні гуні – традиційний верхній верховинський одяг із овечої шерсті. З підписів до світлин нам відомо, що їх зробили ротмістр Голльвеґ, заступник сержанта др. Герц, оберлейтенант Фоґельзанґ, унтерофіцер Нойдек та інші.
На одному зображенні – русини-українці біля дерев’яної церкви. Власне, остання й допомогла ідентифікувати місцевість – село Торун. Ця унікальна світлина знаходилася в колекції доктора Мечислава Орловича, польського географа, етнографа і краєзнавця. На ній за спинами селян у гунях стоїть військовий. Дзвіниця торунської церкви використовувалась австро-угорською армією як склад для збереження провіанту. Про це свідчить ще одна листівка з відповідним до неї підписом.
У січні-травні 1915 року в околицях високогірного села Торун тривали жорстокі бої між військовими формуваннями австро-угорської, німецької та російської армій. За підрахунками істориків, тоді полягли тисячі бійців. Своє останнє земне пристанище вони знайшли на польових цвинтарях у гірській місцевості Карпат. По сьогодні збереглися два цвинтарі-близнюки на Торунському перевалі, на межі нинішніх Закарпатської та Івано-Франківської областей.
![Жінки у селі Майдан на Міжгірщині. Квітень 1915 року. Біля будівлі видніється обоз австро-угорської армії. Фото Rittmeister Hollweg](/media/images/Zhinki_u_seli_Maydan_na_Mizhgirshchini._Kvi.max-1920x900.jpg)
Жінки у селі Майдан на Міжгірщині. Квітень 1915 року. Біля будівлі видніється обоз австро-угорської армії
Фото Rittmeister Hollweg![Військовий обоз біля церкви у селі Новоселиця на Міжгірщині. Листівка часів Першої світової війни, 1915 рік. Фото Hptm. Bansa](/media/images/Viyskoviy_oboz_bilya_tserkvi_u_seli_Novosel.max-1920x900.jpg)
Військовий обоз біля церкви у селі Новоселиця на Міжгірщині
Листівка часів Першої світової війни, 1915 рік. Фото Hptm. Bansa![Хата у селі Репинне на Міжгірщині. Поштівка часів Першої світової війни](/media/images/Khata_u_seli_Repinne_na_Mizhgirshchini._Pos.max-1920x900.jpg)
Хата у селі Репинне на Міжгірщині
Поштівка часів Першої світової війни![Євреї у селі Голятин, що на міжгірщині. Листівка з квітня 1915 року](/media/images/Ievrei_u_seli_Golyatin_shcho_na_mizhgirshch.max-1920x900.jpg)
Євреї у селі Голятин, що на Міжгірщині
Листівка з квітня 1915 року![Церква Введення пр. Богородиці (1809 р.) у селі Торун слугувала сховищем для провіанту для військових. Листівка часів Першої світової війни. Фото Hptm. Bansa](/media/images/Tserkva_Vvedennya_pr._Bogoroditsi_1809_r._u.max-1920x900.jpg)
Церква Введення пр. Богородиці (1809 р.) у селі Торун слугувала сховищем для провіанту для військових
Листівка часів Першої світової війни. Фото Hptm. Bansa![Церква Введення пр. Богородиці (1809 р.) у селі Торун поряд з якою знаходилося поховання загиблих солдат. Листівка часів Першої світової війни](/media/images/Tserkva_Vvedennya_pr._Bogoroditsi_1809_r._u.max-1920x900_BepjmhA.jpg)
Церква Введення пр. Богородиці (1809 р.) у селі Торун поряд з якою знаходилося поховання загиблих солдат
Листівка часів Першої світової війниВісточка про життя
Події Першої світової війни фотографували десятки професійних фотографів. У більшості – з Франції, Німеччини та Австрії. Значну фотоспадщину після себе залишили Джеймс Френсіс Херлі, Поль Кастельно, Фернан Кювій, Альберт Самама Чіклі, Ганс Гільденбранд, Аліса Шалек та інші. Але не менш вражаючими є світлини багатьох малознаних чи зовсім невідомих фотокореспондентів.
Часто фотографії, зняті німецькими чи австрійськими військовими, друкували у вигляді листівок. На таких поштівках військові будні армійських фотографів відходили на задній план. Тоді на світлинах з’являвся місцевий колорит: дерев’яні хати, церкви, люди та їхній побут. Часом просилися в об’єктив мальовничі краєвиди та свійські тварини, як от коні та угорські сірі корови.
![Листівка часів Першої світової війни. Жінки у народній ноші з села Новоселиця, що на Міжгірщині](/media/images/Listivka_chasiv_Pershoi_svitovoi_viyni._Zhi.max-1920x900.jpg)
Жінки у народній ноші з села Новоселиця, що на Міжгірщині
Листівка часів Першої світової війни![Листівка часів Першої світової війни. Жінки у народній ноші з села Новоселиця, що на Міжгірщині-2](/media/images/Listivka_chasiv_Pershoi_svitovoi_viyni._Zhi.max-1920x900_O8hRhqv.jpg)
Русинки у народному одязі на Закарпатті
Листівка часів ПСВ. Фото Oberleutnant VogelsangПоштівки були не просто елементом спілкування військових з рідними чи друзями. Вони знайомили тогочасних мешканців столиці та великих міст Австро-Угорщини з життям найсхідніших теренів великої імперії. Адже для більшості солдат, які прибули сюди з тодішніх європейських мегаполісів, Карпати були далеким і невідомим краєм у різних сферах – від соціальної до культурної. Фотографія дозволяла відволіктися від війни.
Тримаючи в руках листівку з тих часів, підписану від руки німецькою мовою, розумієш, що це і є маленька частинка великої історії. Артефакт, завдяки якому рідні та друзі солдата знали про його військові будні та свята в Карпатах, і мали вісточку, що адресант живий-здоровий і шле привіт із далеких земель.
![Русини-українці біля церкви Введення пр. Богородиці (1809 р.) у селі Торун. Фото часів Першої світової війни з колекції Д-ра Мечислава Орловича](/media/images/Rusini-ukraintsi_bilya_tserkvi_Vvedennya_pr.max-1920x900.jpg)
Русини-українці біля церкви Введення пр. Богородиці (1809 р.) у селі Торун
Фото часів Першої світової війни з колекції Д-ра Мечислава Орловича![Русини-українці біля церкви Введення пр. Богородиці (1809 р.) у селі Торун. Фото часів Першої світової війни з колекції Д-ра Мечислава Орловича-2](/media/images/Rusini-ukraintsi_bilya_tserkvi_Vvedennya_pr.max-1920x900_yZeK7G5.jpg)
Місцеве населення пересувається верхи у селі Майдан на Міжгірщині
Листівка 1915-1916 рр. Фото Unteroffizier Neudeck![Сім’я з селища Ясіня на Рахівщині. Фото часів Першої світової війни, автор невідомий](/media/images/Simya_z_selishcha_Yasinya_na_Rakhivshchini..max-1920x900.jpg)
Сім’я з селища Ясіня на Рахівщині
Фото часів Першої світової війни, автор невідомий![Жінка у народному одязі поряд із солдатами австро-угорської армії. Хустщина, село Нижній Бистрий. Листівка часів Першої світової війни-2](/media/images/Zhinka_u_narodnomu_odyazi_poryad_iz_soldata.max-1920x900_Du2WBqK.jpg)
Місцеве населення Закарпаття
Поштівка часів Першої світової війни![Жінка у народному одязі поряд із солдатами австро-угорської армії. Хустщина, село Нижній Бистрий. Листівка часів Першої світової війни](/media/images/Zhinka_u_narodnomu_odyazi_poryad_iz_soldata.max-1920x900.jpg)
Жінка у народному одязі поряд із солдатами австро-угорської армії. Хустщина, село Нижній Бистрий
Листівка часів Першої світової війни![Поштова листівка часів Першої світової війни із зображенням місцевого населення у Хусті-2](/media/images/Poshtova_listivka_chasiv_Pershoi_svitovoi_v.max-1920x900.jpg)
Жінки у народній ноші із села Горінчево, що біля Хуста
Листівка часів Першої світової війни![Поштова листівка часів Першої світової війни із зображенням місцевого населення у Хусті](/media/images/Poshtova_listivka_chasiv_Pershoi_svitovoi_v.max-1920x900_Qtk0ct3.jpg)
Зображення місцевого населення у Хусті
Поштова листівка часів Першої світової війни![Жінки у народній ноші із села Іза, що біля Хуста. Листівка часів Першої світової війни. Фото Dr. Hertz](/media/images/Zhinki_u_narodniy_noshi_iz_sela_Iza_shcho_b.max-1920x900.jpg)
Жінки у народній ноші із села Іза, що біля Хуста
Листівка часів Першої світової війни. Фото Dr. HertzАвтор висловлює щиру вдячність Леонардові Кізману за сприяння в отриманні листівок
Схожі матеріали
![Жінки несуть на головах складене полотно, Галичина. František Řehoř, 1890-ті рр. XIX ст. XX_259 Sbírka Národního muzea. Praha, Česká republika](/media/images/Zhinki_nesut_na_golovakh_skladene_.2e16d0ba.fill-600x320.jpg)
Із фотоапаратом Шухевича. Як видатний чеський етнограф Франтішек Ржегорж досліджував Галичину
Детальніше![Заплетал сео](/media/images/Zapletal_seo.2e16d0ba.fill-600x320.jpg)