Фотоподорож Закарпаттям 1930-х із класиком чеської фотографії Зденком Фейфаром

15:19, 17 серпня 2022

1-cover

Він відвідав Підкарпатську Русь у середині 1930-х років, коли ще був студентом медичного факультету. З часом Фейфар став знаним чеським фотографом, а його світлини Українських Карпат загубились в архівах. Віднайдені, яскраві, колоритні, захопливі світлини запрошують в екстремальні мандри гірськими стежинами, відвідувати туристичні притулки чи ночувати в колибах пастухів та будиночках лісорубів. 

115742113_2680588812186658_5001412404199322646_n.jpg

Михайло Маркович

філолог, дослідник історії

Пристрасть – від батька

Зденко Фейфар (Zdenko Feyfar 1913-2001 рр.) feyfar.cz

Зденко Фейфар (Zdenko Feyfar 1913-2001 рр.)

feyfar.cz

Народився Зденко Фейфар 2 березня 1913 року в сім'ї лікаря, який був пристрасним фотографом-аматором. Під час поїздок до пацієнтів у гори Крконоше він принагідно багато фотографував.

Поступово Зденко, який їздив із батьком, перейняв захоплення фотокамерою.

Парадоксально, але шлях до фотографії хлопцеві торувала Друга світова війна. Оскільки Карлів університет закрили, він не закінчив медичного факультету. Натомість здобув освіту в Державній школі графіки.

Зденко Фейфар працював кінофотографом на чеській кіностудії Баррандов. А потім побудував власну студію у Празі, біля Карлового мосту. Протягом десятиліть його майстерня була місцем зустрічей художників, філософів, письменників та, звісно, фотографів.

 

 

На Боржавській полонині, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

На Боржавській полонині, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
На вулиці у Воловому, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

На вулиці у Воловому, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Привал на Міжгірщині, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Привал на Міжгірщині, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

50 світлин із Карпат

У серпні 1934 року, ймовірно, під час канікул, студент Зденко разом із друзями приїхав до Ужгорода. Збірка з майже пів сотні світлин, які дивом збереглись, свідчить, що мандрівники відвідали гірські села Рахівщини, Тячівщини та Міжгірщини, а також навідались у  Воловець та Мукачево.

Фотографуючи в Закарпатті, Фейфар акцентував увагу на багатонаціональності краю. У його фокусі, окрім українців, – євреї, що квапляться на суботню молитву, та роми, які з усмішкою заглядають в об’єктив. В Ужгороді він ловив у фотокамеру емоції людей біля Великого моста, що зараз відомий як Пішохідний, і на ринку, де поряд з іконами можна було купити овочі, фрукти й нанизані на лозу білі гриби. Відтак зачарований природою, повністю віддався їй у полон у горах Міжгірщини.

Біля ріки у Воловому (сьогодні Міжгір’я), серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Біля ріки у Воловому (сьогодні Міжгір’я), серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Гірська Ріка на Міжгірщині, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Гірська Ріка на Міжгірщині, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Вівці на полонині Боржава, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Вівці на полонині Боржава, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Вівчар на полонині Боржава, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Вівчар на полонині Боржава, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Споглядаючи світлини Фейфара, можна зауважити, що подорож була динамічною і багатою на знайомства та спілкування з жителями гірських районів. Студенти бесідували з вівчарями на полонині Боржава, де фотограф майстерно знимкував і самих пастухів, і отари овець, табуни коней, стада корів і вівчарський побут на фоні гірських хребтів. 

У Міжгір’ї, яке тоді називалось Волове, об’єктив мандрівника зловив дітей на тлі автентичних дерев’яних будинків, бурхливу річку та загадкового переправника в дерев’яній “довбанці-байдарці” на швидкоплинній Ріці. Фотограф не обділив увагою і уже назавжди зниклу дерев’яну церкву в селі Брустури (тепер Лопухів) на Тячівщині, як ще один символ Закарпаття, яким у ті часи позначали найсхідніший регіон на туристичних картах Чехословаччини.

Дерев’яна церква у селі Брустури (сьогодні Лопухів) на Тячівщині, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Дерев’яна церква у селі Брустури (сьогодні Лопухів) на Тячівщині, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Його світлини ілюструють тогочасне бачення чехами Закарпаття. 

“Ця земля дуже гостинна, і кличе вас у гості. Вона бідна, але нескінченно красива. Навіть у віддалених місцях, у лісах, у горах, мандрівники можуть навідатись в колиби пастухів, хатини доглядачів за клявзами (дамбами), мисливців та притулки для туристів, кількість яких щоразу зростає. Не вагайтеся їхати в цей край, адже своїм візитом ви також сприяєте його економічному зміцненню. Ваші витрати будуть невеликими, навпаки, набагато меншими, ніж деінде”, – писали у журналі Letem Světem від 23 липня 1935 року.

Підштовхувати до розвитку післявоєнне економічне становище Підкарпатської Руси, як тоді називали Закарпаття, поміж іншим повинен був і туризм. На нього робили велику ставку й акцентували в тематичних друкованих журналах та путівниках. Преса рясніла яскравими, мотивуючими й захопливими світлинами та тревел-блогами про “Африку в центрі Європи”. І це спрацьовувало.

Коні на полонині Боржава, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Коні на полонині Боржава, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Краєвиди на Боржавській полонині, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Краєвиди на Боржавській полонині, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Розмова з пастухами на Боржавській полонині, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Розмова з пастухами на Боржавській полонині, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Розмова з вівчарями. Полонина Боржава, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Розмова з вівчарями. Полонина Боржава, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

І знову у свої Крконоше

Зденко Фейфар любив гори ще з дитинства і своїми світлинами прославив Крконоші далеко за межами Чехії. У 1958 році Фейфар отримав срібну медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі. Видав низку фотокниг. Він фотографував Крконоше в усі пори року, за будь-якої погоди, за будь-якого освітлення. На сайті, присвяченому життю і творчості Зденка Фейфара, йдеться, що він багато працював, однак рідко був задоволений своєю роботою.

Одного разу йому усміхнулася удача й він сфотографував так звану “брокенську примару” – рідкісне оптичне явище в горах, коли спостерігач бачить свою тінь на поверхні хмар у напрямку, протилежному до Сонця. Ця тінь може здаватися дуже великою, іноді вона оточена кольоровими кільцями.

Подорож на Підкарпатську Русь. Зліва – Зденко Фейфар. серпень 1934 року. Фото з особистого архіву Петра Фейфара

Подорож на Підкарпатську Русь. Зліва – Зденко Фейфар, серпень 1934 року

Фото з особистого архіву Петра Фейфара
Подорож на Підкарпатську Русь, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Подорож на Підкарпатську Русь, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Чеські студенти на Боржавській полонині, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Чеські студенти на Боржавській полонині, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Переглянувши лише кілька його фотографій, виникає непереборне бажання спакувати рюкзак і вирушити в гори Крконоше, побачити їх у тій красі, в якій їх зафіксував майстер. “Краконоша з гір Крконоше”, – так жартівливо часто називали його місцеві жителі. 

Він також багато фотографував під час закордонних подорожей у Єгипті, Лівані, Сирії, Австрії та Швейцарії. Водночас його світлини Праги не менш захопливі. Останні роки життя Фейфар у гори не ходив, любив фотографувати статуї на Карловому мосту та портрети своїх друзів. Помер Зденко Фейфар за місяць до свого 88-річчя, 3 лютого 2001 року, залишивши після себе великі колекції світлин, які зберігають у багатьох музеях та галереях Чехії.

Гуцулка з дітьми на возі. Рахівщина, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Гуцулка з дітьми на возі. Рахівщина, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Воловецький перевал, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Воловецький перевал, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Біля церкви в Синевирі, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Біля церкви в Синевирі, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Євреї у Воловці, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Євреї у Воловці, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Чоловік з собакою біля Пішохідного моста на річці Уж. Ужгород, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Чоловік з собакою біля Пішохідного моста на річці Уж. Ужгород, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Роми в Ужгороді, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Роми в Ужгороді, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Юні ромки в Ужгороді, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Юні ромки в Ужгороді, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Роми в Ужгороді, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Роми в Ужгороді, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
На ринку в Ужгороді, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

На ринку в Ужгороді, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Овочевий ринок в Ужгороді, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Овочевий ринок в Ужгороді, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Торгівля в Ужгороді, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Торгівля в Ужгороді, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Жебрак в Ужгороді, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Жебрак в Ужгороді, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Єврей у Мукачеві, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Єврей у Мукачеві, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
У Мукачеві біля тютюнової фабрики, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

У Мукачеві біля тютюнової фабрики, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Розмова у селі Брустури (сьогодні Лопухів) на Тячівщині, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Розмова у селі Брустури (сьогодні Лопухів) на Тячівщині, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Розмова з гуцулками на Рахівщині, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Розмова з гуцулками на Рахівщині, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Розмова з вівчарем. Полонина Боржава, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Розмова з вівчарем. Полонина Боржава, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Полонина Боржава, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Полонина Боржава, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Пастух на полонині Боржава, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Пастух на полонині Боржава, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Гуцулка з дітьми на возі. Рахівщина, серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Гуцулка з дітьми на возі. Рахівщина, серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
На полонині Боржава, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

На полонині Боржава, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Діти у селищі Волове (сьогодні Міжгір’я) серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Діти у селищі Волове (сьогодні Міжгір’я) серпень 1934 року

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Колочава, 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Колочава, 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Човен-довбанка на річці Ріка у Воловому (сьогодні Міжгір’я), 1934 рік. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Човен-довбанка на річці Ріка у Воловому (сьогодні Міжгір’я), 1934 рік

Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара
Чеські студенти біля колиби лісорубів у Карпатах, 1934 рік. Фото з особистого архіву Петра Фейфара

Чеські студенти біля колиби лісорубів у Карпатах, 1934 рік

Фото з особистого архіву Петра Фейфара

Автор висловлює щиру вдячність у сприянні виходу цієї публікації чеському фотографу Томашеві Раслу та сину Зденка Фейфара – Петрові Фейфару, без яких би не вдалося здійснити цю захопливу фотоподорож крізь десятиліття!

Будь-яке використання фотографій Зденка Фейфара без письмової згоди правовласника заборонено.

Схожі матеріали

1-seo.jpg

Закарпаття 100 років тому: віднайдені світлини чеського етнографа

Біля церкви у селі Липча на Хустщині. Листівка часів ПСВ. Фото Vizewachtmeister Dr. Hertz

З карабіном і фотоапаратом. Як солдати творили воєнні листівки зі Срібної Землі

Жінки несуть на головах складене полотно, Галичина. František Řehoř, 1890-ті рр. XIX ст. XX_259 Sbírka Národního muzea. Praha, Česká republika

Із фотоапаратом Шухевича. Як видатний чеський етнограф Франтішек Ржегорж досліджував Галичину

Кароль Дівольд magas-tatra.info.jpg

Той, що першим сфотографував Карпати

На вулиці в селищі Ясіня. Підкарпатська Русь (Закарпаття), 1938 р. Марґарет Бурк-Вайт для «LIFE» © Time Inc.jpg

Війна і LIFE: фотомандрівка американки Марґарет Бурк-Вайт на Закарпаття

Ельза Сайферт (Else Seifert 1879 – 1968 рр.) wikipedia.org

Ґруні, ґражди та гуцули: Ясіня у 1930-х на фото німкені Ельзи Зайферт

Фердинанд Бучина з дружиною Властою, провідник Микола Думен (зліва) та кінь Муці в Підкарпатській Русі (теперішнє Закарпаття).jpg

У медовий місяць із фотокамерою. Фердинанд Бучина та його мандри Закарпаттям

Польова колиска у селі Вішка на Великоберезнянщині, 1922 р. Amalie Kožmínová OAE_n4199 Sbírka Národního muzea. Praha, Česká republika.jpg

Коли люди боялись фотоапарата: як на Закарпатті працювала перша фотографка Амалія Кожмінова

Погляд на київські храми. Karel Chotek, 1911. OAE_n1015 Sbírka Národního muzea. Praha, Česká republika.jpg

У тіні каштана, у світлі сонця: загублена фотохроніка старого Києва