Той, що першим сфотографував Карпати

12:55, 20 липня 2021

kaver-2.jpg

Тільки уявіть, як це бути першою людиною, яка піднімається на карпатські вершини з фотокамерою! Скидатися на дивака з майбутнього, несучи габаритну й незручну техніку горами давнього Мараморошу. Фіксувати об’єктивом неймовірні пейзажі й водночас ловити на собі погляди здивованих місцевих. А в нагороду отримати величезний вибір локацій: гори, міста й села, архітектура, і головне – ні з чим незрівнянне відчуття першопрохідця. Десь так почувався у далеких 1870-х Кароль Дівольд.

115742113_2680588812186658_5001412404199322646_n.jpg

Михайло Маркович

філолог, дослідник історії Закарпаття

Стати фотографом у ХІХ столітті

Поряд із його іменем можна багато разів писати слово «перший». Ось найцікавіші штрихи біографії до моменту, коли доля занесла його в Карпати.

Кароль Дівольд (Károly Divald) народився у листопаді 1830 року в Банській Штявниці – тепер територія Словаччини. Закінчив гімназію, брав участь в Угорській революції 1848–1849 років. Склавши зброю, пройшов аптечний курс у Відні, де здобув ступінь магістра фармації. Відтак відкрив аптеку в Бардеїві. А 1860 року придбав першу вживану камеру. Починав із «салонних» фото.

Тоді ж одружився з дочкою заможного містянина Борбалою Штайнхюбель. У них народилося п’ятеро дітей. Борбала рано померла, Дівольд взяв за дружину її сестру Роуз. У другому шлюбі народилося ще стільки ж дітей.

 

Кароль Дівольд magas-tatra.info.jpg

Кароль Дівольд

Фото: Bibliothèque nationale de France bnf.fr

 

Із фотосалону – в гори

Року 1865 Кароль відкрив фотостудію у Пряшеві. Пізніше його заклади з’явилися у Старому Смоковці, Бардейові та Будапешті.

Наприкінці 1850-х трудоємку дагеротипію витіснив колодієвий процес. Цей метод фотографування мав вищу світлочутливість і давав кращу якість зображення. Найпоширенішим був так званий мокрий колодієвий процес, який використовує як сполучне середовище для світлочутливих кристалів галогенідів срібла колодій, нанесений на скляну підкладку. Але під час висихання емульсія швидко втрачала свої властивості. Фотопластини треба було експонувати негайно. Це ускладнювало знімання поза студією.

Сухий колодієвий процес давав змогу проявляти знімки через декілька годин чи діб. Такі пластини мали дуже низьку світлочутливість, недостатню для створення портретів. Натомість дозволяли якісно знімати нерухомі об’єкти: як-то пейзажі чи архітектуру.

 

Унґвар (Ужгород). Комітат Унґ.jpg

Ужгород

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Мукачівський замок (у той час в’язниця) Комітат Береґ.jpg

Мукачівський замок (у той час в’язниця)

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Мисливський будинок на річці Вича. Воловеччина. Комітат Береґ.jpg

Мисливський будинок на річці Вича. Воловеччина

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr

 

Фотограф, залюблений у природу

Верхня Угорщина саме переживала туристичний бум, спричинений стрімким розвитком бальнеологічних курортів. Зміни в житті регіону фіксував Кароль Дівольд. Він фотографував майже кожну вершину, долину, озеро, потік, водоспад, будівлі, курорти Високих Татр. Першим зафіксував на фото Добшинську крижану печеру (Словаччина), Белянську печеру (Словаччина) та печеру Аггтелек (Угорщина). Точні, правильні та швидкі кадри в археології та історичній архітектурі стали незамінними наприкінці XIX століття.

Року 1873 на основі матеріалів експедицій вийшли друком кілька альбомів. Серед них – «Світлини Високих Татр» та «Центральні Карпати». Також ці знімки можна було придбати поокремо й у форматі листівок.

 

Вершини гір Піп Іван (1940 м), Щербан (1795 м) та Полонинка (1625 м). Марамароський масив на Рахівщині. Комітат Марамарош.jpg

Вершини гір Піп Іван (1940 м), Щербан (1795 м) та Полонинка (1625 м). Марамароський масив на Рахівщині

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Вапнякові кар’єри в долині Білого Потоку. На задньому плані гора Піп Іван, (1940 метрів), Рахівщина. Комітат Мараморош.jpg

Вапнякові кар’єри в долині Білого Потоку. На задньому плані гора Піп Іван, (1940 метрів), Рахівщина

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Требушани і Білий Потік в долині річки Тиса. Нині село Ділове, Рахівщина. Комітат Мараморош.jpg

Требушани і Білий Потік в долині річки Тиса. Нині село Ділове, Рахівщина

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr

 

Надрукувати Карпати

Дівольд належав до етнографічного та культурно-історичного відділів Угорської асоціації Карпат, брав активну участь у збиранні матеріалів для Татрського музею. Року 1888 в Будапешті вийшов друком альбом «Східні Карпати». Він містить 32 світлини: види міст Ужгорода, Мукачева, малих сіл Закарпаття, гірських вершин, долин річок, замків та курортів. На більшості фото людина відсутня або є дуже мізерною на тлі величної природи. Особливу увагу присвячено горам, туристичним об’єктам та замкам. До слова, Мукачівський замок Паланок в той час був в’язницею. Про це автор повідомляв у підписі до світлини.

 

Обкладинка фотоальбому «A. Keleti Kárpátok, Die ost Karpathen».jpg

Обкладинка фотоальбому «A. Keleti Kárpátok, Die ost Karpathen»

Фото: Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Титульний лист фотоальбому «A. Keleti Kárpátok, Die ost Karpathen».jpg

Титульний лист фотоальбому «A. Keleti Kárpátok, Die ost Karpathen»

Фото: Bibliothèque nationale de France bnf.fr

 

Пейзажні світлини друкували методом фототипії. Він полягав у відтворенні зображення без оптичного розбивання на мікрокрапки. Це давало змогу отримувати високоякісні відбитки, деталізація яких вражає навіть сьогодні.

Року 1890 Дівольд передав свої справи синам. Людовит зайняв фотомайстерню та фотодрукарню у Пряшеві, Адольф – фотомайстерню та крамницю із пейзажними фотографіями в Бардейові. Студії у Старому Смоковці та в Будапешті перебрав Кароль-молодший. Вони продовжували розвивати бізнес і стали найвідомішим підприємством із виробництва листівок в Угорщині. Тиражі сягали мільйонів. Основою унікального успіху в цій царині стали знання, навички та технічне оснащення студій, які вони перейняли від свого батька. Кароль Дівольд фотографував до кінця життя, до листопада 1897 року.

 

Дерев’яна гребля на річці Уж. Село Кам’яниця. Комітат Унґ.jpg

Дерев’яна гребля на річці Уж. Село Кам’яниця

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Долина річки Жденівка та гора Остра. Воловеччина. Комітат Береґ.jpg

Долина річки Жденівка та гора Остра. Воловеччина

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Долина річки Жденівка та гора Остра, Воловеччина. Комітат Береґ.jpg

Долина річки Жденівка та гора Остра, Воловеччина

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Купальні у Вишкові біля Буштина, Хустщина. Комітат Марамарош.jpg

Купальні у Вишкові біля Буштина, Хустщина

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Руїни Хустського замку в долині річки Тиса. Комітат Марамарош.jpg

Руїни Хустського замку в долині річки Тиса

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Руїни Невицького замку в долині річки Уж. Комітат Унґ.jpg

Руїни Невицького замку в долині річки Уж

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr
Околиці Королева, Виноградівщина. Комітат Угоча.jpg

Околиці Королева, Виноградівщина

Фото: Кароль Дівольд, Bibliothèque nationale de France bnf.fr

Схожі матеріали

Фердинанд Бучина з дружиною Властою, провідник Микола Думен (зліва) та кінь Муці в Підкарпатській Русі (теперішнє Закарпаття).jpg

У медовий місяць із фотокамерою. Фердинанд Бучина та його мандри Закарпаттям

naive-gates (29).jpg

“Ласкаво просимо”. Наївне мистецтво українських брам

IMG_20210524_000440.jpg

На Закарпатті чоловік знайшов у землі зброю часів Другої світової війни

Yurko Dyachyshyn_(Carpathian shepherds)_01.jpg

Загублений світ карпатських пастухів

630_360_1633265667-950.jpg

Створили фільтри для соцмереж із зображенням корифеїв Закарпатської школи живопису

60.jpg

Місія Егана

jablonska 1.jpg

Софія Яблонська — тревел-"блогерка" з минулого століття

luisa-bojd.jpg

Скарби з фотокамери Луїзи Бойд

Bez nazwy-1.jpg

“Пласт” за Карпатами