Українські воєнні сироти у Львові

сео сироти
Go to next

14:40, 6 грудня 2022

Go to next

На листівці-світлині — українські сироти, вихованці з вихователями та меценатами сиротинця. У середньому ряду посередині — визначний український архітектор Василь Нагірний (1848—1921). Він автор проєктів понад 200 церков на Галичині. Народився у селі Гірне на Стрийщині. Коли мав 1,5 року, втратив маму, його виховувала бабуся.

пуківський.jpg

Юрій Пуківський

кандидат історичних наук, заступник головного редактора журналу "Локальна історія"

У липні 1915 року Василь Нагірний став одним із засновників і першим головою "Українського Комітету несення помочі вдовам і сиротам, жертвам війни" (від 1916 — "Український Епархіальний комітет опіки над воєнними сиротами"). Вже в грудні 1915 року за сприяння комітету у Львові відкрили перший крайовий притулок для дітей, які під час війни втратили батьків. У приміщенні "Народного Дому" на вул. Корняктів, 1 у закладі "Захист для сиріт ім. митр. Андрія гр. Шептицького" замешкало перших семеро сиріт. За пів року кількість дітей, які перебували на утриманні сиротинця, зросла до 130.

24 жовтня 1916 року притулок, у якому перебувало 80 дітей, переселили в будинок на вул. Зибликевича, 30тепер – вул. Івана Франка, 56. Там він працював до кінця війни.

Праворуч від Василя Нагірного — ще один чільний діяч Комітету опіки над воєнними сиротами Сильвестр Дрималик (1855—1923), відомий український медик, лікар, директор "Народної лічниці" у Львові у 1915—1923 роках. У цьому ж ряду бачимо шістьох жінок (правдоподібно, виховательки притулку) та священника.

Схожі матеріали

похорон сео

"Батьківське серце перестало битися". Похорон професора Мар’яна Панчишина

Учасники_з’їзду_українських_письменників_з_нагоди_100-річчя_виходу_в_світ_«Енеїди»_wikimedia.org

Три дні під знаком української літератури

писанки сео

Подільські писанки понад 100 років тому. Орнаменти та їхні назви

сео

"Гуцули сильні, високі та дуже розумні". National Geographic про міжвоєнне Закарпаття

Барановський. Мотика. Буній

Троє підсудних Самбірського процесу. Історія одного фото

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича

Ельза Сайферт (Else Seifert 1879 – 1968 рр.) wikipedia.org

Ґруні, ґражди та гуцули: Ясіня у 1930-х на фото німкені Ельзи Зайферт

PLast_16_1_005_z arkhivu Senyshynykh_Page_7

Ранкова руханка у Ґорґанах. Нове фото Степана Бандери

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова