Ранкова руханка у Ґорґанах. Нове фото Степана Бандери
11:55, 23 лютого 2024
Літо 1929 року, пластова мандрівка Ґорґанами. Крайній праворуч – Степан Бандера. Ці фото з особистого архіву стрийського пластуна і близького побратима Бандери Лева Сенишина зберігають у Канаді в архіві історика та ветерана УПА Петра Потічного. Нещодавно електронною версією світлин любʼязно поділився дослідник українського збройного підпілля Дмитро Проданик.
Це ж фото задля реклами пластових таборів організація опублікувала 1930 року в одному з видань. Підписали – “Ранкова руханка”. Фотографію зробили на горі Середній з видом на гору Високу в Ґорґанах.
Мандрівка розпочалася на пластовому таборі “Сокіл”. Далі рушили через дві гори на Грофу, а потім – на Попадю. Про це відомо зі спогадів учасників та звіту, який зберігся у Центральному державному історичному архіві у Львові ЦДІАЛ.
Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав псевдо “Баба”. Дорогою обговорювали статут куреня старших пластунів, а Степан постійно казав: “Не треба нам бабів”. Маючи на увазі, що курінь має бути лише для старших пластунів, без пластунок.
На фото добре видно як таборували пластуни у той час. Кожен ніс військову плащ-накидку, яку можна було скласти і зробити шатро для ночівлі. Бачимо на світлинах і процес приготування їжі – одразу на двох ватрах у маленьких казанках. Розпорядок дня був чітким: вранці пластуни снідали. І робили ранкову руханку за німецькою системою, яку раніше вивчили під час таборування на “Соколі” під керівництвом підполковника Армії УНР Івана Чмоли.
Після Попаді Бандера із друзями помандрували на гору Високий Верх. Там був один із пунктів транспортування підпільних видань Української військової організації. Закарпатські пластуни приносили літературу зі свого боку, а галицькі – забирали. За спогадами одного з учасників, частина групи пішла за літературою, їхні наплічники були “цілком навантажені нелегальщиною”. Попри це, напоровшись на польську поліцію чи прикордонників, вони поводилися природно, тому їх не обшукували.
Кілька світлин із цієї мандрівки вже були відомі дослідникам. Тобто у мандрівників був фотоапарат. Проте світлини із таборування Бандери та його друзів на горі Середній дають змогу локалізувати місце, де вони розгорнули свій табір для першої ночівлі у цій мандрівці. А також дають надію, що з часом вдасться точніше описати їхній маршрут.
