"Убивник над могилою Бандери". Газета "Свобода" про атентат і похорон провідника ОУН

Мюнхен. Минулого вівтірка, 20-го жовтня о год. 3,30 пополудні відбулись тут на цвинтарі Вальдфрідгоф величні похорони українського революційного провідника голови Закордонних Частин Організації Українських Націоналістів, сл. п. Степана Бандери, що помер серед таємничих, досі ще не вияснених обставин минулого четверга, 15 жовтня пополудні від ціаністої отрути. Поліція продовжує слідство, а всі познаки вказують на те, що Ст. Бандера впав жертвою большевицького атентату подібно, як славної пам'яти головний отаман Симон Петлюра та полковник Євген Коновалець. 

<p>Фото з похорону Степана Бандери</p>

Першу вістку про похорони сл. п. Степана Бандери принесла до Америки агенція "Юнайтед Пресс Інтернешенел" датовану в Мюнхені, 20-го жовтня. У цьому повідомленні дослівно сказано: 

"Сьогодні тут відбулися похоронні відправи для Степана Бандери, провідного українського еміграційного лідера, що помер тут від ціаністої отрути, що працював з антисовєцьким підпіллям в його рідній Україні. Бандера, що мав 50 років, був емігрантом з України, яка стала частиною Совєтського Союзу... Комуністи так ненавиділи його, що інші українці обставили його охороною днем і ніччю. Бандеру знайшли непритомним на сходах в його домі в минулу п'ятницю, тільки в дві мінути від його фронтових дверей. Він мав важкі пошкодження голови і не відзискав притомности до самої смерти. Лікарська автопсія виявила отруєння ціанітною кислотою. Його приятелі кажуть, що він ніколи не поклав би на себе руки, що його вбили советські агенти, які якось проникнули до скріпленої в останньому часі його сторожі. Таємничість, що окутує смерть 50-річного антикомуніста, така мрачна, як і власне минуле Бандери. Він був відомий, як лідер скрайньої правої української антикомуністичної групи на тутешній еміграції. Однак, мабуть, він був також керівником підпільних дій на території, що підлягає Совєтам. Речники еміграції заперечують, наче б він керував тамошнім підпіллям, але признають, що він був співзасновником руху, який викликав значну партизанську боротьбу в його батьківщині. Представники всіх українських еміграційних груп, навіть таких поміркованих, які ближче не цікавились антикомуністичними діями того таємничого мужа, були присутні на його похороні. Очікувано також представників з-за кордону. Загалом з яких 1,200,000 українських емігрантів. Багато емігрантів окреслили його смерть відразу як убивство та приписали його комуністам. Стилізація вістки про його смерть в газеті його емігрантської групи була в останній хвилині змінена з "Несподівано помер" на "Вбитий атентатчиком". 

Німецька преса безпосередньо перед похороном повідомляла про закроєні на широку шкалю заходи безпеки з огляду на масове зібрання багатьох провідних українських діячів. Мюнхенський "8-Uhr-Blatt" з 20-го жовтня під сензаційним заголовком: "Убивник над могилою Бандери" м. ін. пише: "Кримінальна поліція та Організація українського підпільного руху поробили широкі заходи безпеки перед сьогоднішнім похороном шефа українського резистансу, що як відомо помер у Мюнхені серед загадочних обставин. Не виключається можливостей атентату, бо як довідуємось в плані є цілий ряд атентатів на провідних екзильних політиків, а похорони Шефа зберуть на одному місці в Мюнхені приблизно 50 провідних борців за волю з цілого світу. Тим часом довідуємось, що українські борці за волю в останньому часі скріпили були особисту охорону Бандери знаючи про пляновану серію замахів. Одначе, на нещастя сторожі опустили Бандеру в нещасливому дні на його власне бажання перед дверима дому, в якому він жив. Для вияснення таємничих обставин, ані опісля привели наглої смерти Бандери, поліція все ще не має жадних точок зачіпу". 

Таємничі обставини насильної смерти сл. п. Степана Бандери, голови проводу ЗЧ ОУН, викликають все нові здогади і коментарі західньо-німецької і зокрема мюнхенської преси. Великі і багатотиражні німецькі газети такі, як "Зюддойтше Цайтунг", "Мюнхнер Меркур", "Вільд Цайтунг", "Мюнхнер Штадтцайтунг", "8-Ур Блатт" та інші подали в днях 19 і 20 жовтня з приводу похорону сл. п. Степана Бандери широкі повідомлення про дальші подробиці його смерти, висловлюючи при цьому різні, інколи дуже фантастичні здогади.

Обширний репортаж п. н. "Бандера помер від отрути" подав часопис "Мюнхнер Меркур" у своєму числі з 19 жовтня ц. р. Вказуючи у вступі на відсутність офіційного комунікату із проведеного досі слідства, часопис стверджує категорично на підставі наявних достовірних інформацій, що Бандера впав жертвою атентату виконаного з допомогою отрути і що тією отрутою була ціанатна кислота. В дальшому часопис реферує повідомлення про цей атентат, надруковане в надзвичайному виданні "Шляху Перемоги" (з дня 20 жовтня), подаючи при цьому фотовідбитку цього числа "Ш. П." із портретом Бандери. Наприкінці "Мюнхнер Меркур" інформує, що спеціальна слідча комісія мюнхенської поліції переслухує безупинно, починаючи від четверга 15 жовтня, усіх приятелів, знайомих і співробітників Бандери. Працює ця комісія під проводом Шмідта. Закінчує часопис свій репортаж наріканням, що Мюнхен, як осідок різних емігрантських організацій і радіовисільні "Свободна Европа" став центром активности советських агентів, жертвою яких щоразу падає хтось із емігрантів, які одержали право азилю в Західній Німеччині.

Багатотиражний німецький часопис (виходить у 3-мільйонох накладу) "Більд Цайтунг", подаючи в числі з дня 20 жовтня фотографію Бандери із головою АБН Ярославом Стецьком, повідомляє, що слідча комісія ствердила на підставі хімічної аналізи наявність ціанатної отрути в шлунку Покійного, але ще досі не може встановити, в який спосіб ця отрута туди дісталася. Згідно з інформаціями цього часопису, Степан Бандера жив під прибраним прізвищем Степана Попеля при вулиці Крейтмейр 7. Сімнадцятирічна донька Покійного Наталія заявила представникові цього часопису, після відвезення її Батька до шпиталю, що він жив у постійній свідомості можливостей замаху на нього. Водночас із цим часопис пригадує, що одна спроба піймання Бандери советськими агентами була ударемнена в 1953-ому році. Приятелі і співробітники Ст. Бандери мали бути повідомлені, що советські агенти плянують низку атентатів на провідних українських діячів і тому теж провід ЗЧ ОУН скріпив в останніх днях особисту охорону Бандери. Ці ж кола переконані, що Бандера впав жертвою атентату від отрути, що її втиснено йому в уста насильно, про що мала б свідчити поранена долішня губа Покійного. Згідно з кінцевим твердженням часопису, поліція не виключає можливости самогубства, мовляв, своєю смертю Бандера хотів звернути увагу світової опінії на свою батьківщину Україну.

Цілком неправдоподібну можливість самогубства розглядає теж і газета "Зюддойтше Цайтунг" в числі з 19 жовтня, не заперечуючи водночас правдоподібности політичного вбивства. Згідно з інформаціями цього часопису, судова лікарська комісія, провівши обдукцію тіла, не ствердила ніякого пошкодження голови чи інших ран, про що повідомляла спочатку сама ж таки мюнхенська поліція після перших лікарських оглядів...