Зима, 1905 року. Троє друзів із різдвяною зіркою у руках ходять по селу від хати до хати. Це не захід України, а село Сергіївка, що на Донеччині. У центрі світлини — Марко Залізняк. Цей знімок хлопчак зробив самотужки, прив’язавши мотузку до затвора фотоапарата. Згодом фотоаматор увійде в історію як той, хто зафіксував на своїх світлинах найстрашніші події 1930-х років — Голодомор, колективізацію та розкуркулення.
Дарія Денис
журналістка
Співаючи на Різдво колядки з друзями, 12-річний Марко й гадки не мав, що зима 1905-го стане для нього доленосною. Тоді хлопець наколядував 4,5 карбованці сріблом. Що робити із цим заробітком спершу не знав.
"Після свят ці гроші віддав своєму татові, а він каже: "Мені твої гроші не потрібні. Нехай будуть у тебе, чи ти їх доведеш до ума?", — згадував згодом Марко Залізняк.
Невдовзі школяр натрапив у газеті на оголошення: "Займись фотографией!". Тож вирішив за наколядовані гроші придбати фотоапарат. Грандіозну покупку Залізняк описав у своєму щоденнику: "З цими грішми я пішов до начальника пошти, який виписав мені переказ коштів в місто Харків на адресу, яка була вказана в газеті, і через тиждень в слободу Сергіївка прийшла посилка — фотоапарат фірми "Анатолій Вернер і Ко" та посібник, як користуватися фотоапаратом".
На початку ХХ століття зробити світлину міг дозволити собі далеко не кожен, а фотоапарат у селі — цілковита рідкість. Юний Марко за посібником освоїв апарат і навчився знимкувати. Спершу світлини проявляв у конюшні при відкритих дверях, тож спроби були невдалими. Але хлопець не впав у відчай і майже ніколи не розлучався з фотоапаратом.
"Згодом до нас у село приїхало німецьке сімейство, і я побачив, як їхній син проявляє фото в кімнаті, зовсім закриваючи вікна ковдрою. Я став робити так само, і в мене почали гарно виходити знімки", — пригадував фотоаматор.
Професійно займатися фотографією Марко Залізняк почав у роки Першої світової війни. Року 1916-го його світлину опублікували на обкладинці журналу "Огонек", що свідчило про неабиякий успіх. Залізняк прожив 89 років і залишив по собі понад 5 тисяч фотознімків. Найціннішими із них стали світлини розкуркулення та Голодомору 1932–1933 року.