Автентичний одяг наддніпрянців на 115-літніх світлинах етнографа Василя Бабенка

10:00, 21 липня 2022

Косміна_ЛІД

Знахарка ворожить, наречена плаче, завзятий дружба напоює присутніх горілкою, свашка в юпціверхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки з махорчиками стоїть із дерев’яною мискою. Український етнограф Василь Бабенко у 1904–1909 роках зняв серію світлин українського побуту Наддніпрянщини. Під час однієї з постановних фотосесій він відтворив весільний обряд. На унікальних зображеннях можна розгледіти не лише церемоніал, а й автентичну одіж. 

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Відкривач культури

Василь Бабенко (1877–1955) – археолог, етнограф, педагог. Народився у Вовчанську на Слобожанщині. 1900-го, коли мав 23 роки, відкрив салтівську культуру (VII–IX століття).

Молодий дослідник зібрав у селі Верхній Салтів (нині Харківщина) чималий етнографічний матеріал. Ця колекція стала основою етнографічної виставки, яка відбувалась під час ХII Всеросійського археологічного з’їзду 1902 року. 

001_Бабенко _фото

Василь Бабенко (1877–1955), світлина 1912 року

Фото: АРЕМ (Архів Російського етнографічного музею) Ф.1. Оп.2, с. 2, ар. 1

Бабенко належав до Харківського історико-філологічного товариства, втім прагнув піднести свою діяльність на вищий рівень. Науковець звернувся до Етнографічного відділу Російського музею в Петербурзі з пропозицією про співпрацю. У листі від 6 травня 1903 року писав, що прочитав ”Програму збирання етнографічних предметів” і готовий запропонувати свої послуги. Зазначив, що має для цього достатню компетенцію: не лише збирав експонати для виставки 1902 року, а й склав каталог. 

Очевидно, Василь Бабенко тоді так і не отримав відповіді. Бо 1908 року знову написав листа до Етнографічного відділу, нагадуючи про себе. Він уже мав у портфоліо два свої видання і надіслав їх до імперської столиці: “Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края” (Катеринослав, 1905) та “Из истории этнографических наблюдений в Екатеринославской губернии” (Харків, 1905). Рада музею після засідання запропонувала Бабенкові надіслати матеріали.

Відтак Етнографічний відділ придбав у Бабенка кераміку, дерев’яне начиння й хустки, а пізніше – предмети з села Перещепине з тодішнього Новомосковського повіту Катеринославської губернії. До колекції також потрапили музичні інструменти, жіночий та чоловічий костюми, рушники, килими й писанки.

Року 1911 дослідник запропонував музеєві придбати у нього велику колекцію фотографій, яку він створював від 1905-го. Етнограф надіслав музейникам 142 негативи. У столиці дібрали 131 знімок і заплатили авторові 56 рублів. 

У 1912 році з негативів Бабенка зробили відбитки. Вони збереглися значно краще, ніж оригінальні носії. До того ж частину негативів було втрачено 1941 року. 

013_290153280_3411099989120053_8211711176996075298_n

Група селян, 1909 рік. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–12

Загалом у фондах теперішнього Російського етнографічного музею зберігають 617 артефактів, які зібрав Бабенко.. Колекція фотографій містить 84 відбитки і 33 негативи. 

Пан Василь фотографував упродовж 1904–1909 років. На світлинах – чоловіки і жінки у святковому та повсякденному одязі, лірники, знахарки, будівлі, народні ремесла (гончарство, вибійка), волосний суд, ярмарки. Бабенко намагався кожну світлину прокоментувати, пояснюючи той чи інший ритуал, назву предмета. Ці кадри – безцінне джерело для вивчення матеріальної культури Катеринославщини.

Весілля і сльози

Перша серія знімків – постановні авторські фото весільного ритуалу. На одній зі світлин зображені молодий із молодою, дружки і дружби, свашка і, очевидно, мати нареченої.

004_289972611_3411100285786690_1786210328703584324_n

Молоді з дружками і свашкою перед покриттям молодої (знімання вінка і одягання очіпку), 1909 рік. Село Василівка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–44

На світлинах можна розгледіти багато цікавих деталей. Молода та дружки мають на головах вінки, свашка – очіпок, а мати – хустку. Дві дівчини одягнені в керсетки з характерним для Катеринославщини кареподібним вирізом, оздобленим оксамитом, кумачем і тясьмою. Наречена вбрана в так звану юпку з рукавами з дорогої парчевої тканини. Вона теж має виріз, оздоблений червоним кумачем і тясьмою. На свашці – юпка з червоними махорчиками – вовняними китичками. Зі стегнового жіночого одягу на фото ми бачимо плахти, спідниці, запаски. Вишивку на сорочці видно нечітко, але, схоже, це рослинний орнамент. 

Дуже цікавими є чоловічі сорочки на молодому та дружбі. Вони уставкового крою, з вишивкою на верхній частині рукава.

В описі до однієї з фотографій зазначено, що старовинна чоловіча сорочка була з відкладним коміром. Широкий призібраний рукав мав чохли (манжети). Вишивка на плечах виконана бавовняною ниткою технікою “лишва”. На шиї була широка стрічка. 

012_3265-41_smol

Молодий з молодою і дружбою. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–41

Дружба, як і свашка, перев’язані тканиною, – це ознака їхнього статусу на весіллі. Наречена перев’язана рушником поверх парчевої юпки. У молодого вишитий рушник запханий під пояс.

024_DSC_0918-(2845-34)1!_smol

Юпка парчева. По чорному фону заткано червоною, зеленою і малиновою вовною. Комір, поли та низ рукава оздоблені чорним оксамитом. Комір прикрашений червном кумачем, який зібраний у складочки. На ньому гарусна тясьма в "городки". Друга половина ХІХ ст., село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фонди РЕМ 1726-21
025_DSC_0919-(2845-34)1!_smol

Деталь коміра парчевої юпки. Друга половина ХІХ ст., село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фонди РЕМ 1726-21
026_DSC_0923-(2845-34)1!_smol

Картата підкладка парчевої юпки. Друга половина ХІХ ст., село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фонди РЕМ 1726-21
027_DSC_0941_(2845-34)!_smol

Спинка парчевої юпки на сім "вусів". Друга половина ХІХ ст., село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фонди РЕМ 1726-21

Особливість цієї фотографії ще й у тому, що на ній зображено кілька предметів, які належали самому Бабенку: парчева юпка на молодійкерсетки на дружках, очіпок на свашці, плахта. Бабенко купив їх і передав до Російського етнографічного музею.

На наступній світлині бачимо, що гості й молоді сидять за застеленим килимом столом. Дружба частує гостей горілкою. Молода – у вінку.

005_РЕМ_Бабенко_13_1

Дружба частує гостей горілкою. 1909. Село Василівка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–45

Бабенко зняв обряд “покривання молодої” (№ 6; кол. 3265–46). Із неї вже зняли вінок і одягнули очіпок. Дівчата, які на попередньому фото були у вінках, теж вже мають очіпки. Молода, за традицією, плаче. Cвашка тримає дерев’яну миску, на якій був очіпок для молодої. На світлині можна роздивитися юпку з махорчиками, вишивки на сорочці дружки та рушнику, яким підперезана молода.

006_РЕМ_Бабенко_14_1

Покривання молодої, яка оплакує своє дівування після вінчання. Свашка (зліва) тримає тарілку, на якій подавався очіпок – знак заміжньої жінки. Наречена на фото вже одягла його. 1909. Село Василівка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–46

На фотографії, знятій надворі, молода вже вбрана як жінка: на ній очіпок, вона вже не підперезана рушником. Добре можна розгледіти кареподібний комір на юпках свашки та матері. Також видно й запаску з плахтової тканини, яку на попередніх фото затуляв рушник.

007_3265-37_smol

Молоді з дружками і свашкою. 1909. Село Василівка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–37

Один зі знімків автор назвав “Фото зі знахаркою”. Свашка і дружба стежать за тим, що там ворожить шептуха. Цікаві деталі в одежі знахарки – очіпок і халат. Такий верхній одяг носили жінки старшого віку. Він обов’язково мав пелерину з досить вузькими рукавами й довгими полами. 

008_289877081_3411101769119875_9180957624405535957_n

Фото зі знахаркою. 1909. Село Василівка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–47

У своїх описах Бабенко згадував і про так звані кирасирські халати з різнобарвної тканини. В описі колекції є згадка про китаєвий халат, довгополий, широкий, із вузькими рукавами, пошитий із бавовняної тканини фабричного виробництва на підкладці з домотканого полотна. Кругла широка пелерина спадає до середини спини. По краю обшита тканиною, зібраною у дрібні складочки. Так само викінчені рукави. За описом дослідника, їх носили жінки військових поселенців. За кроєм це вбрання подібне до солдатських шинелей, які теж мали такі пелерини.

На іншій фотографії зображено селян. Одна зі старших жінок одягнена в такий самий халат, що й знахарка. Краї пелерини оздоблені дрібними складочками. На шиї зав’язана велика шовкова хустка. Жінка зліва вбрана в керсетку, селянка поруч – у кохті, жінка позаду – у свиті. Такі ж халати бачимо й на іншому знімку. Чоловіки одягнені у свити з домотканого полотна.

009_3265-11_smol

Група селян, 1909 рік. Село Попельнасте Верхньодніпровський повіт Катеринославської губернії; тепер у Олександрівському районі Кіровоградської області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–11

На світлинах Бабенка можна простежити, як змінювався крій чоловічих сорочок. На молодому на фотографії з весілля – уставкова сорочка з центральним розрізом пазухи, а вже сучасніші парубки вбрані у косоворотки, де розпірка зміщена набік, і вишивка розташована по центру на пазусі. Видно й еволюцію стегнового жіночого одягу: у молодих жінок замість плахт – спідниці. 

010_3265-33_smol

Група селян, 1909 рік. Село Богуслав (Павлоградський повіт Катеринославської губернії; тепер у Павлоградському районі Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–33

Святковий костюм доповнювали намистом із дукачами. Подібні прикраси є і в колекції музею — скляні намистини, перенизані дукачами з монет.

011_РЕМ_Бабенко_15_1

Жінки у святкових костюмах. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–36

На одному з фото видно різний декор жіночих юпок навколо горловини та на манжетах рукавів. Жінки – у хустках, пов'язані по очіпку. Чоловіки зодягнені у довгу свиту й жупан.

014_290116512_3411102125786506_4261295563206293384_n

Група селян, 1909 рік. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–9

Чоловічі сорочки мали колоритний декор. Дуже глибокий виріз пазухи, декорований вишивкою, широкі рукави без манжетів, краї теж вишиті. Схоже, що тут уже не уставковий крій, а тунікоподібний. Широкі чоловічі штани заправляли в чоботи; трималися на мотузці – очкурі. Чоловік зліва має медаль – ознаку старости. Він одягнений у юпку з декором на полах (можливо, машинною строчкою). Також бачимо різноманітні головні убори – фетровий капелюх і картузи.

015_290105613_3411100092453376_3257150254078288142_n

Група селян, 1909 рік. Село Богуслав (Павлоградський повіт Катеринославської губернії; тепер у Павлоградському районі Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–70

На іншій світлині ще є і хутряна шапка. Чоловік вбраний у сорочку на випуск, із розпіркою на пазусі, що сягає талії.

016_30621791_Фотоотпечаток- Группа мужчин_1

Група селян, 1909 рік. Село Богуслав (Павлоградський повіт Катеринославської губернії; тепер у Павлоградському районі Дніпропетровській області)

Фототека РЕМ 3265–69

Василь Бабенко зняв і процес вибійки. Олійну фарбу спочатку накладали на спеціальні подушки з дерев’яним держачем, а потім рівномірно наносили на вибійчану дошку; з неї малюнок опинявся на тканині. На світлині видно вертикальні смужки по всій тканині. Із вибійчатої смугастої тканини шили чоловічі штани.

17_1

"Вибійщик" за роботою, 1909 рік. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–81
018_РЕМ_Бабенко_17_1

"Вибійщик" намащує подушками фарбу на набивну дошку, 1904–1909 роки. Село Гуралівка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–53

Науковець зафіксував чудові приклади чоловічого верхнього одягу: свити з домотканого полотна, кобеняк із каптуром і безрукавку, оздоблену машинною вистрочкою. 

019_289963642_3411100629119989_5803734075609546360_n

Група чоловіків, 1909 рік. Село Бородаївка (Верхньодніпровський повіт Катеринославської губернії; тепер уВерхньодніпровському районі Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265–13

Такий самий декор видно на чоловічій юпці на іншому фото.

020_30621834_Фотоотпечаток- Группа мужчин_1_3265_7

Група селян. Село Бородаївка (Верхньодніпровський повіт Катеринославської губернії; тепер уВерхньодніпровському районі Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265- 7

На інших світлинах можна розгледіти різні типи крою чоловічих сорочок — уставкову й тунікоподібну з вишитою манішкою. На манішці – багатий рослинний орнамент, також помітно двоголових орлів. Жінки вбрані у довгополі юпки, у короткополі кохти. Одна з дівчат має намисто й дукача.

021_289957108_3411100259120026_214114186826364922_n

Група селян. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фото: Фототека РЕМ 3265- 35
023_289956590_3411099999120052_1871291747374524141_n

Гончар і селяни біля печі. Село Таромське (Катеринославський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

Фототека РЕМ 3265- 4

У фотоколекції також є світлини речей, які Бабенко купив по селах, перебуваючи в етнографічних експедиціях. 

029_DSC_0010-1_smol

Очіпок, який, вочевидь, одягнутий на свашку і сфотографований В. Бабенком. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

(Фото: Фонди РЕМ 1726-61)
030_DSC_0011-1_smol

Очіпок, який, вочевидь, одягнутий на свашку і сфотографований В. Бабенком. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

(Фото: Фонди РЕМ 1726-61)
031_DSC_5966_smol

Очіпок парчевий. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській області)

(Фото: Фонди РЕМ 1726–20)
032_DSC_2493-1

Плахта. Село Бабайківка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

(Фото: Фонди РЕМ 1726–36)
033_DSC_3488-1

Керсетка з характерною кареподібною горловиною

(Фото: Фонди РЕМ 1726 -26)
034_DSC_3493-1

Керсетка з характерною кареподібною горловиною

(Фото: Фонди РЕМ 1726 -47)
035_DSC_4804

Чоботи "чорнобривці". Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

(Фото: Фонди РЕМ 1726 -15)
036_DSC_7450-1

Карман. Село Афанасіївка (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер у Дніпровському районі Дніпропетровської області)

(Фото: Фонди РЕМ 1726 – 49)
038_IMGP0260-1_smol

Намисто зі скляних намистин перенизане чотирма дукачами з російських та австро-угорських монет. Село Перещепине (Новомосковський повіт Катеринославської губернії; тепер місто у Дніпропетровській обл.)

(Фото: Фонди РЕМ 1726 – 75)
028_Фото з книжки_2

Жінка у парчевій юпці, запасці, плахті, чоботах, які були привезені В. Бабенком з експедиції. Всі предмети зберігаються у РЕМі

(Фото: з видання "Українське народне мистецтво. Вбрання" (Київ, 1960 рік))

Дослідник не оминув увагою жіночі аксесуари – кармани. Також зафіксував чоботи–чорнобривці.

Описуючи колекцію Василя Бабенка, використано статтю Віри Холодної, наукової працівниці РЕМу і зберігачки особливого хранилища музею. За світлини предметів дякую моїй мамі, відомій етнографині Тамарі Косміній, яка впродовж багатьох років вивчала українські колекції цього музею.

Схожі матеріали

600+-.jpg

Жіночий стрій Сокальщини

600.jpg

Яворівський жіночий стрій

600.jpg

“Жидівки” – особливо сині сорочки Гадяччини

600.jpg

Бойківське брижування

600.jpg

Що і як одягали гуцули в давнину

020_Лемківська родина, з лемківського с. Вільховець гміна Дукля (суч. повіт Кросно, Підкарпатське воєводство, Польща), 1933 р. - копия

Фартух – найархаїчніший елемент жіночого народного вбрання

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

лапті

Постоли, лапті, ходаки: Яке взуття носили наші предки

селянки

Шевченковий край у 1910-х на світлинах вченого Євгена Артюхова