Розписи подільських хат початку ХХ століття. Фото з експедиції вченого Костянтина Широцького

розпис хат сео
Go to next

21:30, 1 березня 2023

Go to next

Печі, стіни, стелю та навіть підлогу своїх помешкань жителі Поділля на початку ХХ століття щедро оздоблювали розписами. Для цього використовували натуральні фарбники — глину чи сік рослин, а пензлі робили з хутра тварин або пір’я птиці. Унікальні світлини подільського житла у 1909 році зробив мистецтвознавець і фольклорист Костянтин Широцький.

11415523_923806337690718_450329053197492323_o

Оксана Косміна

кандидатка історичних наук, дослідниця етнології та матеріальної культури

Костянтин_Широцький._Kosťantyn_Šyroćkyj

Костянтин Широцький  (1886—1919) 

Фото: wikipedia.org

Костянтин Широцький (1886—1919) народився у селі Вільшанка на Вінниччині. Здобув ґрунтовну освіту у кількох навчальних закладах: спершу у Тульчинському духовному училищі, Подільській духовній семінарії, Кам’янець-Подільський художній школі, згодом на історико-філологічному факультеті Петербурзького унівреситету та у Петербурзькому археологічному інституті. 

Широцький вивчав історію українського мистецтва княжої доби та XVII—XVIII століть, читав курси лекції у вищих навчальних закладах Києва, Петербурга. Зі встановленням влади Центральної Ради 1917 року переїхав до Києва. Два останні роки життя працював у Кам’янець-Подільському університеті. 

Написав близько 20 наукових розвідок про Тараса Шевченка, численні праці з історії українських етнографічних регіонів, брав участь в археологічних експедиціях, зокрема на скіфських, слов’янських городищах, на території Десятинної церкви. 

Експедиція Поділлям

Вчений цікавився культурою українського народу, вивчав побут, ремесла, вбрання, обряди, традиції та вірування. Навчаючись у Петербурзькому університеті, він взяв участь у комплектуванні подільських колекцій етнографічного відділу Російського музею. Упродовж п’яти років Широцький разом із колегами здійснив сім етнографічних експедицій Поділлям, зібравши понад тисячу експонатів. 

Це предмети народного побуту, традиційне вбрання, фрагменти вишивок, прикраси для одягу, писанки, гончарні вироби. Частину з них (зокрема, копії настінних розписів) нині зберігають у Російському етнографічному музеї у Санкт-ПетербурзіРЕМ.

Широцький також фотографував під час експедицій. У колекції музею№2458 є світлини, датовані 1909 роком. 

Жінки з Ладижинських хуторівГайсинський район, Вінничина у буденному одязі: скромна делікатна вишивка на сорочках, кілька разківнизка намиста. 

001_30363632_Фотоотпечаток- Группа женщин_1

Група жінок. 1909 рік. Ладижинські хутори, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-123

Жінка з села Марківка, що на Вінниччині, вбрана святково. Бачимо статну пані у верхньому плечовому одязі, спідниці, білому вишитому фартусі, на голові — в'язана хустка, на шиї — намисто. 

006_30364516_Фотоотпечаток- Женщина_1

Жінка. 1909 рік. Село Марківка, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-205

Дослідник зафіксував на світлинах чоловіків із сіл Білоусівка та Сьомаки, одягнених у свити різного крою та оздоблення. Привертає увагу вишитий трикутник на передній полі. Такий одяг переважно мав невеликий стоячий комірець, з-під якого видно комір вишитої сорочки. 

003_30363726_Фотоотпечаток- Группа мужчин_1

Група чоловіків. 1909 рік. Село Білоусівка, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-121

На іншому фото літній чоловік з села Сьомаки, одягнений у свиту з великим відкладним коміром. На кількох світлинах бачимо розкішні чоловічі плетені брилі.

5

Літній чоловік. 1909 рік. Село Сьомаки, Вінничична. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-53
007_30363713_Фотоотпечаток- Музыкант_1

Музика. 1909 рік. Село Борщі, Одещина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-15
4

Чоловік. 1909 рік. Село Білоусівка, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-125

Розписи хат

Основна цінність фотозбірки Костянтина Широцького у фіксації хатніх розписів. На Поділлі малюнками вкривали стіни, конструктивні елементи стелі та підлогу. Найбільшу увагу народні майстрині приділяли печі, а особливо комину. Широцький сфотографував різні варіанти таких розписів. 

002_30363674_Фотоотпечаток- Старуха_1

Літня жінка. 1909 рік. Село Білоусівка, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-127
021_30364294_Фотоотпечаток- Настенная живопись_1

Настінний розпис. 1909 рік. Ладижинські хутори, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-108
011_30364589_Фотоотпечаток- Печь_1 (1)

Піч. 1909 рік. Балтський повіт, Подільська губернія. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-25

Часто використовували орнаменти з птахами, дослідник зафіксував такі на Ладижинських хуторах та у селі Розношенське. Розкішний розпис із зображенням лелеки у селі Білоусівка.

013_30364339_Фотоотпечаток- Настенная живопись_1

Настінний розпис. 1909 рік. Ладижинські хутори, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-109
018_30364533_Фотоотпечаток- Стенное украшение_1

Настінний розпис. 1909 рік. Село Розношенське, Кіровоградщина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-22
015_30364400_Фотоотпечаток- Настенная живопись_1 Лелека

Настінний розпис. Лелека. 1909 рік. Село Білоусівка, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-106

Одна з улюблених тем розписів — це орнамент, який в народі називають "вазон", а у професійному мистецтві — "композиція вазонного типу". Сучасні дослідники часто називають його "дерево життя", втім це радше витвір кабінетних мистецтвознавців та аматорів народної культури. Таку композицію бачимо на фото з села Сьомаки та на знимку з містечка Вовковинці на Хмельниччині.

12

Настінний розпис. 1909 рік. Село Сьомаки, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-51
17

Настінний розпис. 1909 рік. Містечко Вовковинці, Хмельниччина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-155

Вазон (у прямому значенні) зображений на фото з села Клебань та на світлині  з села Лукашівка, що на Вінниччині.

20

Настінний розпис. 1909 рік. Село Клебань, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-44
022_30364305_Фотоотпечаток- Настенная живопись_1

Настінний розпис. 1909 рік. Село Лукашівка, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-100

За матеріалами експедицій Широцький видав працю "Нариси з історії декоративного мистецтва України"Частина 1. Художнє оздоблення будинку в минулому та теперішньому, Київ, 1914 рік, де вмістив кілька світлин із назвами рослинних орнаментів: "косиці", "курячі лапки", "хрести", "раки", "сосонки", "дубове листя", "виноград", "хміль", "барвінок", "огуречник".  Такі ж найменування орнаментів трапляються у подільській вишивці

023_30364594_Фотоотпечаток- Настенная живопись_1

Настінний розпис. 1909 рік. Село Сьомаки, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-52

Широцькому вдалося сфотографувати цікавий розпис  у селі Паланка, що нагадує відомий образ Козака Мамая. Саме така назва зафіксована в інвентарному підписі РЕМ, хоча сам Широцький називав цю композицію "лірник".

024_30364324_Фотоотпечаток- Настенная живопись_1 _Мамай

Настінний розпис. Лірник. 1909 рік. Село Паланка, Вінничина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-101

Рідкістю були розписи на підлозі. Дослідник сфотографував такий у містечку Вовковинці. Також дім розмальовували ззовні, особливу увагу приділяли декору навколо вікон.

025_30363746_Фотоотпечаток- Пол_1

Розпис на підлозі. 1909 рік. Містечко Вовковинці, Хмельниччина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-157
008_30363681_Фотоотпечаток- Хата_1

Хата. 1909 рік. Містечко Купин, Хмельниччина. Фото Костянтина Широцького

Фото: Фототека РЕМ 2458-133

Для оздоби використовували просте приладдя і доступні фарби. Пензлі-щіточки робили з ворсинок собачого та котячого хутра, пуху чи пір'я курки. Для фарби брали різнобарвну глину (білу, червону та жовту), сік рослин. Щоб розпис зовнішньої стіни не лущився від дощу і зберігав яскравість, до фарбника могли додавати яєчний жовток або молоко.

Фотоколекція, яку зберігаються у РЕМ, є невеликою частиною наукового здобутку Широцького. У своїх працях він також звертався до історичного минулого Поділля, Київщини, Галичини, Буковини, Прикарпаття і Закарпаття. Серед його праць "Минуле Подільської землі", "Київ. Путівник", "Буковина і її минуле. Історико-географічний нарис", "Ілюстрована історія Галичини в коротких нарисах", "Мистецтво у Східній Галіції", "Коротка історія Галицького князівства", "Минуле Буковини", "Минуле Угорської Русі". Також написав дослідження "Подільські “колядки" і "щедрівки" та "Народні повір’я у будні та їх святкування простим народом".  

Схожі матеріали

сео поділля

Одяг мешканців Східного Поділля початку XX століття

008_Павел_Хорошилов_4_2

Денді з фотоапаратом: Полтавщина кінця ХІХ століття на листівках Олексія Завадського

006_Євбаз-2

Чим торгували та як одягалися продавці київських базарів 100 років тому

016_28843181_Фотоотпечаток- Внутренний вид хаты_4813-48-1_1

Ікони та вишиті рушники. Як жили українські переселенці Зеленого Клину

001_Любешів волинська обл 1912

Попередниця вишиванки: сорочка, оздоблена тканим декором

стрій

Хустка по-дівочому

IMG_0951

Скарби гуцульської старовітчини

лапті

Постоли, лапті, ходаки: Яке взуття носили наші предки

Полтавщина_СЕО

Полтавщина у 1909 році. Підбірка світлин українського фотографа Анатолія Павловича