12 вересня 1903 року представники української інтелігенції зі всієї країни з’їхалися до Полтави. Подія визначна — відкриття пам’ятника класику української літератури Іванові Котляревському. Цей день став справжнім національним святом. Однак, попри заплановані урочистості, відкриттям для гостей заходу стала 111-річна Варвара Федорівна Лелечиха, яка замолоду вела хатнє господарство в Івана Котляревського. Не зважаючи на поважний вік, жінка зберегла ясний розум, добру пам'ять i ділилася своїми спогадами про письменника. Цілком ймовірно, що сучасницю Котляревського зафіксували на фото того ж дня у місцевому фотоательє Костянтина Лехніцького.
Дарія Денис
журналістка
"До простих людей звертався привітно, жартував і завжди усміхався", — таким Варварі Лелечисі запам’ятався Іван Котляревський. Зі слів жінки, вона служила в Івана Петровича упродовж 1828-го та 1829 року. Запам’ятала це, бо тоді була російсько-турецька війна, про що їй розповідав сам письменник. У той час Варварі Лелечисі було 35, а Котляревському — 60 років.
"Інформація про Варвару Федорівну з’явилася у газеті "Полтавські губернські відомості" та часописі "Кіевская старина" восени 1903 року, — розповіла "Локальній історії" Євгенія Стороха, провідна наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського.
Із цих видань відомо, що її дівоче прізвище Красноштанова. До 1861 року жінка була кріпачкою поміщика Дмитра Білухи-Кохановського, згодом тривалий час працювала в багатьох полтавських поміщиків. Ймовірно, Котляревський не випадково взяв у прислуги людину, яка була кріпачкою Білухи-Кохановського, адже полтавський губернський маршал був його близьким другом".
Варвара Лелечиха згадувала, що, попри поважний вік, Іван Котляревський відпочивав небагато, до обіду проводив час на службі, а ввечері бував у гостях або ж читав книги та газети. Тим часом у садибі Котляревського роботи в хатньої робітниці було чимало: прибрати кімнати та випрати білизну.
"Хата Івана Котляревського, площею близько сто квадратних метрів, мала п’ять кімнат: кабінет, вітальня, опочивальня, світлиця і кухня. Прибиранням садиби займалася Варвара Лелечиха. Ще в Івана Котляревського служив кучер Терентій. Відомо, що письменник прихильно до нього ставився за його розум і вміння поратися з кіньми. Правила домом Котляревського та закупівлею всього необхідного економка Мотрона Веклевічева. Саме їй письменник заповів свою садибу", — зазначила Євгенія Стороха.
Натомість Варвара Лелечиха, яка до ста років втратила всіх своїх рідних, жила на скромні заощадження. У 1899 році міська управа призначила жінці щомісячну допомогу — три рублі. Померла хатня робітниця Івана Котляревського, якій пощастило жити в трьох століттях, 1904-го на 112-му році життя.