Університет у Чернівцях. Історія однієї споруди
13:10, 4 жовтня 2022
Сотня екіпажів, у кожному з яких сиділи по двоє причепурених студентів, проїхали вулицями Чернівців 147 років тому. Так урочисто в альма-матер в’їжджали студенти університету імені Франца Йосифа у Чернівцях. Його відкрили 4 жовтня 1875 року в колишній резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Подію приурочили до 100-річчя приєднання Буковини до Австро-Угорщини. Цього дня до міста приїхав міністр культури й освіти Карл фон Штремайр та представники чи не всіх австрійських університетів: Градця-Кралового, Інсбрука, Кракова, Львова, Праги та Відня. Після урочистостей майже 600 осіб взяли участь у гуляннях Vivat Academia.
Чернівецький національний університет — один із найдавніших і найвпізнаваніших вищих навчальних закладів України, який входить до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, розташований у будівлі колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Резиденцію будували впродовж 18 років — із 1864 до 1882 року. Спеціально для цього у місті відкрили два цегляні та один черепичний заводи і запросили найкращих майстрів з різних регіонів Австро-Угорщини. Процес будівництва відбувався неабияк ретельно: практично кожну цеглину вимірювали і перевіряли на звук, а до будівельного розчину додавали курячі яйця.
Палац для митрополита спроєктував відомий чеський архітектор Йозеф Главка, автор Віденської опери. Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації збудовано в дусі еклектики. Стіни оздоблені орнаментом із теракоти, а вікна обрамлені білокам'яними блоками із пісковику. Особливо виділяється покрівля всіх корпусів, викладена кольоровою поливаною черепицею, яка утворює чіткий рисунок буковинських народних килимів.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, листівка, 1900 рік
Фото: wikipedia.orgЗа масштабами будівництво резиденції не мало аналогів на Буковині й коштувало фантастичну суму — 1 мільйон 750 тисяч гульденів. У той час на ці гроші можна було придбати приблизно 260 тисяч коней. Здебільшого фінансував будівництво Буковинський православний релігійний фонд.
Парадна брама резиденції митрополитів Буковини і Далмації, початок XX століття
Фото: wikipedia.orgТим часом 28 листопада 1872 року на засіданні Буковинського сейму депутат краю, доктор права Костянтин Томащук запропонував створити у столиці герцогства університет. У той час за честь називатися університетським змагалися кілька міст Австро-Угорщини: Зальцбург, Трієст, Брно, Любляна та Оломоуц. Аби зміцнити авторитет центральної влади у своїх східних володіннях імператор Франц Йосиф віддав перевагу Чернівцям, на честь якого й назвали університет.
Першим ректором Чернівецького університету став ініціатор його заснування Костянтин Томащук. Для викладання у виші запросили 127 викладачів і професорів із Відня, Граца, Праги та Інсбрука, десятьох — з Німеччини, трьох — зі Швейцарії.
На початках університет мав три факультети — теологічний, правничий і філософський. У перший рік тут навчалися 208 спудеїв, серед яких 41 українець, решта – румуни, німці, євреї. А вже 1914-го в Чернівецькому університеті було 1198 студентів.
Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, початок XX століття
Фото: chnu.edu.uaХоча навчання вели німецькою мовою, богослови вивчали вірші Івана Котляревського та старослов'янську граматику, а на кафедрі східноєвропейських історій викладали історію України.
Вчилися чотири роки. Навчання було платним, причому гроші брали й за здачу і перескладання іспитів та навіть за отримання диплома. За відвідування деяких семінарів та лекцій також потрібно було платити.
Студентами університету в Чернівцях у різні часи були письменники Іван Франко, Денис Лукіянович, мовознавці Олександр Колесса, Юліан Кобилянський (брат письменниці Ольги Кобилянської). Чернівецький виш також відвідували Михайло Драгоманов, Леся Українка та Володимир Винниченко.
Року 1989 університету в Чернівцях присвоїли ім’я Юрія Федьковича. Будівлі та територія навчального закладу стали простором не лише освіти і науки, а й справжнім туристичним центром Буковини.
