Подільський близнюк люксембурзької “Шарлотти”

1100.jpg
Go to next

13:49, 17 травня 2021

Go to next

В'їзд до Кам'янця-Подільського з півдня – один із найзахопливіших індустріальних ландшафтів країни. Над височенними вапняковими скелями Смотрицького каньйону натягнута стріла мосту "Стрімка лань". Тутешні ще називають його Чернівецьким мостом

10a4736-170.jpg

Ірина Пустиннікова

журналістка

Він з’єднує Кам’янець із селом Смотрич. Звивиста річка Смотрич то долучає його до міста, то відрізає від нього. Власне від назви річки й виникла назва села. До 1946 року його називали Татариське. Відтак стирали з карт пам’ять про опальний народ, який потрапив у лещата сталінізму.

Колись, ще задовго до появи мосту, схили каньйону вкривали виноградники. Від нашої хати, тепер забудованої з усіх боків, а тоді останньої на околиці міста, до урвища серед зарослої ковилою луки бігла стежина. Нею часто ходив мій прадідусь – лозу над скелями плекав саме він. До московської Олімпіади тут ялинками висадили напис "МОСКВА – 80". Живі літери вже не зчитуються. Практично всі хвойні віджили своє, на їхньому місці тепер городи.

Міст почали будувати 1966 року за проєктом, який розробили в київському Інституті електрозварювання імені Євгена Патона. Закінчити мали до сторіччя від дня народження Володимира Ульянова – Леніна, яке відзначали 1970-го. Але роботи затягнулись. Останню конструкцію, що з’єднала два береги річки, монтажники з бригади Василя Яголи встановили 21 серпня 1973 року. Відкрили міст після оздоблювальних робіт 2 листопада 1973 року.

Певно, київські інженери чули про унікальний Міст Великої герцогині Шарлотти. Його відкрили в Люксембурзі на 7 років раніше. Архітектор – німець Егон Юкс, який переміг серед майже 70 учасників у конкурсі, що організував уряд. Ці два мости – практично ідентичні. Плагіат? Ми ввічливо промовчимо. Наш міст має 379,14 метра завдовжки, відстань між опорами – 174 метри. Люксембурзький – 355 метрів завдовжки, 234 метри – між опорами. Висота – 52–56 метрів у нас (найвищий в Україні!), 74 метри – у них.

Втім щось унікальне було і в українському проєкті. Вперше застосовано бісталеві конструкції, тобто виготовлені зі сталі двох різних марок. Найнапруженіші ділянки робили з низьколегованої сталі, а малонапружені – з маловуглецевої.

Міст-візитівка – власність не Кам’янця, а Укравтодору. Стратегічний ж бо об'єкт. 15 років тому спеціалісти НДІ ім. М. Шульгіна (тепер ДерждорНДІ) дослідили витривалість споруди. По ній проїхалося вісім КамАЗ-ів з вантажем 25 тонн. Міст витримав іспит.

"Стрімка лань" відома поціновувачам екстремального спорту – у вихідні тут можна стрибнути на банджі. А ще міст ду-у-у-уже люблять українські повітроплавці. Пролетіти на повітряній кулі між опорами – одна з найулюбленіших розваг для балуністів та їхніх пасажирів. Найбільше – понад 40 разів – це зробив місцевий пілот Сергій Гнап. Одного разу повітряні потоки були настільки сприятливими, що під мостом вдалося двічі чкурнути за один виліт. А 2004 року під мостом одночасно пропливли три кулі, зв’язані між собою.