Полтавські піраміди-усипальниці

piramida.jpg

13:45, 4 червня 2021

Go to next

У другій половині ХІХ століття серед освічених верств Російської імперії зростало зацікавлення Сходом. До Єгипту прямували паломницькі, дослідницькі та дипломатичні місії. У монаршій столиці Санкт-Петербурзі створювали організації, покликані сприяти паломництву на Святу землю та до Синаю, а також стимулювати наукове сходознавство. У Києві постав Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії, у який передали християнські старожитності, які дослідники знайшли в Єгипті.

Вражені величчю єгипетських гробниць, двоє чиновників-мандрівників із Полтавщини – Гнат Закревський та Олександр Білевич – вирішили звести каплиці у формі пірамід над своїми родинними склепами. 

101904749_113405933729571_5891974730952474624_o.jpg

Богдана Тараніна

Історикиня

Піраміда у Комендантівці
Піраміда у селі Комендантівка Фото: uk.wikipedia.org

Комендантівка

Першим дивовижну для українських теренів споруду побудував російський офіцер Олександр Білевич у селі Комендантівка (нині – Кременчуцький район).

За однією з версій, Білевич розпочав будівництво піраміди 1864 року, тільки-но повернувшись на рідну землю. Планували, що споруда водночас слугуватиме церквою. Згідно з іншим поясненням, він замислив піраміду-усипальню після передчасної смерти своєї дружини Софії у 1870-х роках.

Піраміду площею 10 квадратних метрів і заввишки 15 метрів майстри будували протягом тринадцяти років. Зводили її із гранітних блоків із місцевого кар’єру, скріплюючи їх між собою сумішшю крови забитої худоби і яєчних білків. Увінчали незвичну будівлю хрестом.

Піраміда мала три яруси. На першому був вівтар, там проводили богослужіння. Під церквою знайшли свій спочинок Олександр Білевич та його дружина Софія.

Після Другої світової війни крипту піраміди відкрили. Доля останків Білевичів невідома. Тривалий час будівля стояла пусткою. Останніми роками там прибудували церкву, обшиту "вагонкою".

Піраміда у Березовій Рудці_1
Піраміда Закревського у Березовій Рудці, світлина 1915 року Фото: uk.wikipedia.org

Березові Рудки

Березові Рудки – село, що надихало Тараса Шевченка. Він був закоханий у прекрасну, але недосяжну Ганну Закревську, дружину тамтешнього поміщика Платона Закревського.

Втім Березові Рудки (нині – Лубенський район, неподалік Пирятина) відомі не лише завдяки перу й пензлю Шевченка. Тут також розташована піраміда-усипальниця родини Закревських. Побудував її дипломат Російської імперії Гнат Закревський, син Ганни і Платона, повернувшись із чергової мандрівки Єгиптом.

Закревський був закоханий у єгипетську культуру. Із Каїра він привіз статую богині Ізіди й загорівся ідеєю побудувати піраміду – таку саму, як в Гізі.

Піраміда в Березових Рудках є поєднанням язичницьких, християнських та масонських символів. Її прикрашали фрески у єгипетському стилі та розписи з біблійними сюжетами. Споруду охороняла статуя Ізіди. Водночас на портику над входом можна було помітити православний хрест. Саму будівлю звели з цегли, а екстер’єр імітував великі брили.

Року 1906 Гнат Закревський взяв у мандрівку до Каїра  двох доньок. Вважав, що ця подорож допоможе їх одружити. Втім під час вакацій Закревський раптово помер через серцевий напад. Донькам довелось повертатися до рідних Рудок із тілом батька, забальзамованим у меді. Закревського поховали в крипті піраміди, під крилами богині Ізіди.

Після революції 1917 року усипальницю Закревських пограбували, а останки викинули із крипти.

Згодом у піраміді функціонував склад місцевого молокозаводу (всередині стояв «могильний» холод, молоко довго залишалося свіжим), громадський туалет, звалище. Якийсь час там навіть працював дизельний генератор, що забезпечував сільський клуб електроенергією. Сьогодні піраміда стоїть пусткою, приваблюючи фотокамери поодиноких туристів.

Піраміда у Березовій Рудці
Сучасний вигляд піраміди у Березовій Рудці Фото: pravda.com.ua

Схожі матеріали

kaver-4.jpg

Genius loci львівських кам’яниць

сerkva 1200-630.jpg

Про що говорять церкви Закерзоння

600.jpg

Безпредметне мистецтво Пархомівки

800-500_mykulyntsi.jpg

Остання мешканка Микулинецького замку

syb4.jpg

Хасидська синагога в Чорткові: святиня, що занепадає духом

600.jpg

Бережанська Швейцарія. Золота галицька провінція

600.jpg

Бучач: Ратуша, Пінзель і голуби. Золота галицька провінція

98b4ed60fc7aca2c.jpg

Мінкульт оскаржує рішення одеського суду про поновлення будівельних робіт в друкарні ХІХ століття

600.jpg

Туманна Кам’янка Бузька. Золота галицька провінція