Найбільший пам'ятник писанці в Канаді

vegreville-pysanka-L-7.jpg
Go to next

13:39, 28 квітня 2021

Go to next

Найбільший пам’ятник українській писанці зведено в канадському містечку Веґревіль. Перші українські емігранти з’явилися там наприкінці 1890-х років. Відтоді місто стало знаним українським центром. До слова, згідно з переписом населення 2016 року, 35 % веґревільців зазначили, що вони українського походження (зважаючи на те, що сьогодні в місті проживають переважно представники четвертого-п’ятого покоління, народжених у Канаді українців, – це вагомий показник).

stefanchuk.jpg

Устина Стефанчук

дослідниця історії, колекціонерка

У 1970-х роках, щоб відсвяткувати сторіччя Канадської королівської кінної поліції (та, що в червоних одностроях), влада міста Веґревіль поставила завдання спроєктувати пам'ятник, символізм якого відображав би, з одного боку, походження і культуру більшости жителів цих околиць, себто українців, а з іншого – був би символом життя, добробуту й безпеки, на сторожі яких, власне, стоїть поліція. Щоправда, із цього приводу серед громади точилися дискусії, і навіть знайшлися незадоволені такою посвятою українського пам’ятника, зважаючи на не завжди прихильне ставлення згаданої поліції до ранніх українських емігрантів, зокрема в період канадської політики інтернування в часі Першої світової війни.

Попри те, 1975 року влада міста таки встановила пам'ятник, який сьогодні є одним із найвпізнаваніших символів Канади й найбільшою монументальною згадкою про роль українських емігрантів в історії цієї країни, – Веґревільську писанку. 

pysanka canada 1.jpg
Канадська поліція біля Веґревільської писанки Фото: facebook-сторінка "На своїй не своїй землі"
pysanka canada 2.jpg
Єлизавету ІІ у Веґревілі зустрічали українські ансамблі та хористи Фото: facebook-сторінка "На своїй не своїй землі"

За проєкт взявся комп'ютерний інженер з Університету Юти д-р Рональд Реш із командою математиків та конструкторів. За художнє вирішення відповідав місцевий митець українського походження Павло Цимбалюк, який подбав не лише про мистецьке оформлення, але й про відповідність автентичній традиції українського писанкарства. 

tspa_0123094f.jpg
Королева Єлизавета ІІ відвідала Веґревіль у 1978 році Фото: torontopubliclibrary.ca

Конструкція писанки — гігантський пазл завважки 2,5 тонни, у якому використано понад 3500 алюмінієвих кольорових деталей, зокрема 2208 рівносторонніх трикутників, 524 зірки й ще тисячі цвяшків і планок, щоб скріпити деталі та структуру "шкарлупки". Писанка, яка ще й до всього обертається за напрямком вітру, має 9 метрів завдовжки і 5,5 метра завширшки. Її конструювали понад 12 000 годин. Будівництво писанки було чималим випробуванням для конструкторів, що врешті принесло розробникам кілька запатентованих відкриттів у сфері математики, архітектури й інженерії.

Історія новозбудованого дива техніки та мистецтва дійшла до королівського двору. 2 серпня 1978 року під час візиту до Едмонтона королівська пара – Єлизавета ІІ та Філіп – вирішила зупинитися у Веґревілі, щоб побачити "диво-яйко" на власні очі. Тодішній мер Ларрі Рупташ (українського походження, звісно) організував величезне святкування, вшановуючи таких почесних гостей – українські танцювальні ансамблі, хори розважали того дня Її Величність з чоловіком. Місцеві, які брали участь в дійстві, досі цим пишаються: "Я танцювала для королеви", – розповідає моя знайома. До речі, від 1974 року й дотепер щороку влітку відбувається один із найбільших українських святкових заходів у Канаді – Фестиваль писанки у Веґревілі.