10 знарядь шаманки з Полтавщини бронзової доби

09-1024x768
Останки шаманки, виявлені під час розкопок у кургані поблизу Гребінки на Полтавщині, 2007 рік Усі фото надала Оксана Шерстюк
Go to next

20:05, 12 січня 2024

Go to next

Кістяк жінки, що померла у III–II тисячолітті до нашої ери, виявили археологи у кургані поблизу Гребінки на Полтавщині 2007 року. Небіжчиці було 25–30 років, вона мала зріст 154–158 сантиметрів і вела фізично активне життя. Перед похованням її тіло розчленували. Артефакти, що містилися у могилі, дозволили визначити, чим займалася ця жінка. Вона була шаманкою.

За результатами археологічної експедиції під керівництвом директора Центру охорони та досліджень пам’яток археології В’ячеслава Шерстюка вчені відтворили 3D-візуалізацію давнього поховання

374661744_6982699205097447_1443829592002116457_n

В'ячеслав Шерстюк

директор Центру охорони та досліджувань пам’яток археології, керівник науково-публицистичного напрямку проєкту #ViRтуальність_забутих_предків

109811067_3453123441388392_1431130244424537175_n

Оксана Шерстюк

координаторка проєкту #ViRтуальність_забутих_предків

Колесо

Вхід до поховальної камери був прикритий дерев’яним колесом. Воно стояло вертикально і складалося з трьох чи чотирьох, дощок. Діаметр колеса — 62,5 сантиметри. Дуже маленька товщина1,5–2,3 сантиметра ускладнює його практичне використання. Це свідчить, що колесо виготовили спеціально для обряду поховання. Засоби пересування призначалися для успішного переходу небіжчика до світу мертвих. Представникам вищих рангів в могилі залишали готовий для використання транспортний засіб: човен, пліт чи сани. Нижчим статусом клали комплект його деталей, ще простішим — лише одну деталь, як от колесо.

Горщик

Біля ніг шаманки лежав перевернутий догори дном ліпний горщик. Це опуклобока посудина, яка на вінці має ряд насічок, а на тулубі — 14 майже паралельних горизонтальних ліній, нанесених відбитками перевитої мотузки. Є два трактування перевертання горщика. Перше — воно ототожнювалося з перенесенням до потойбічного світу. Друге — викриття або позначення чаклуна. Останній сам був у живому світі перевтіленням нечистої сили й перебував у немовби невидимому перевернутому стані. 

Астрагал

Поблизу голови шаманки лежала п’яткова кістка малої рогатої худоби без слідів додаткової обробки. Такі предмети в археології відомі як астрагали чи бабки. Використовували їх для ігор і ворожіння. Ще у скіфський час чи за Русі на них малювали сакральні знаки. Шаман кидав кістки на пласку поверхню і за тим, які знаки випадали, робив передбачення. Деякі науковці вважають, що астрагали клали тільки у чоловічі могили. Інші ж наявність астрагалів біля небіжчиків загалом розглядають як маркер жерців. 

DSC03363

Астрагал

Вохра

Тіло похованої та підстилка місцями були всипані вохрою. Цей фарбник є символом крові та воскресіння. Його символічно використовували при поховальних процесіях і для нанесення малюнків на посуд чи татуювань на тіло. Вище, під стінкою катакомби, виявили рештки сформованої у правильне коло інтенсивної плями скупчення вохри червоно-рудого кольору. Також фарбою була затерта чи помальована нитка, на яку нанизані намистини з намиста похованої.

Блюдо

Поруч з лівим плечем небіжчиці стояла посудина у формі своєрідного блюда чи таці, яка розвалилася під вагою ґрунту. Вона виготовлена з остеокераміки суміш необпаленої каолінової маси з блискітками піску та дрібними фрагментами товченої мушлі. Мала високі ледь розхилені бортики. Такі посудини використовували саме у процесі поховання, тому й не обпалювали. 

Реконструкція поховання шаманки

Реконструкція поховання шаманки

Шильце

На дно тарелі поклали бронзове шильце, загострене з обох боків. Його довжина ледь сягає 2,3 сантиметра, в перетині має 0,2 сантиметра. Схожі вироби поширені на поселеннях і в похованнях культур епохи енеоліту-бронзи на території всієї України, але не таких малих розмірів. Шильце використовували для чищення зубів, нанесення татуювань чи проколювання шкіри. Воно могло виконувати й кілька функцій одночасно. 

Кремінець 

Інша знахідка з блюда — кінцебічний кремінець, знаряддя на пластинчатому сколіВідламана та загострена частина краю, сколота з коричнево-чорного кременю. Місцями він має сліди ретушування, тобто загострення. Кремінець міг слугувати ножем чи скребком. А з огляду на цілительсько-лікувальні навички шаманки, це міг бути й стародавній скальпель. 

Намисто і зуб

Між рештками бубна і правою рукою померлої знайшли розсипаний разок намиста: 27 намистин, одна підвіска з кістки, ще одна — з людського зуба. Саме виготовлення підвіски із зуба, обламуванням одного корінця, свердлінням і шліфуванням іншого свідчить про високий рівень підготовки тогочасного ювеліра. Це зуб чоловіка 35–45 років, який страждав від рідкісного для того часу карієсу. Ймовірно, шаманка, видалила хворий зуб і повісила його собі на груди, щоб підкреслити свої знахарські таланти. 

DSC03292

Намисто і підвіска із зуба

Бубон і палиця-калаталка

Праворуч на рівні тулуба небіжчиці лежали головні шаманські атрибути — бубон і палиця-калаталка. Бубон необхідний для входження у транс, він відносить шамана в "Середину Світу", дозволяє йому літати, закликає і полонить духів. Його гудіння дозволяє зосередитися і загіпнозуватися. Танці з ритмічним відбиванням темпу в бубон, камланнямРитуал, що приводить в екстатичний стан і шумом, який видавали численні прикраси на костюмах шамана, були найдавнішою сакральною музикою. Бубон з цього поховання має просту форму: на тонкий дерев’яний обідок натягнута шкіра. Імовірно, що на шкірі було якесь сакральне зображення. 

Галюциногени

Шамани виступали як чаклунами, що спілкувалися з племінними богами, так і цілителями. В бубні містилася органічна речовина жовто-рожевого кольору. Ця посудина використовувалася як курильниця, про що свідчать обпалені стінки. Сліди, ймовірно, лишилися від спалених аромаречовин. Можливо, вони слугували не лише для обкурювання, а й для входу шамана в транс. Для цього служителі культу використовували галюциногенні речовини. 

Схожі матеріали

02

Мандри мамонтового бивня з Трипілля

мозаїка сео

Київський Дмитро Солунський. Українська мозаїка з Третьяковської галереї

Памятка_Атаки_І_1955

Затоплені археологічні пам’ятки Дністра

сео музей

Війна в музеї. Галина Пагутяк

600.jpg

Крила Ікара

Звенигородська_берестяна_грамота_2.jpg

Берестяна грамота зі Звенигорода, якій майже тисяча років

DM_6378

Кінь, який виявився гірським козлом

альбом

Дівочий альбом 1947 року

Дерев’яна церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки. Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

Спалена церква, збережена у макеті