Кінь, який виявився гірським козлом
12:13, 12 грудня 2023
Кургани й городища скіфського часу розкидані навколо Холодного Яру та у ньому. Досліджувати кургани поблизу села Жаботин, що розташоване на північно-західній околиці урочища, археолог Вікентій Хвойка1850–1914 розпочав 1899 року. У кургані № 1 він розкопав поховання незвичної конструкції: дерев’яний склеп у формі зрубу. Схожий вигляд мали тогочасні помешкання. Бруси з в’яза сягали до 6 метрів завдовжки.
Оксана Ліфантій
кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України
Вікентій Хвойка (1850 — 1914)
Фото: wikipedia.orgМогилу насипали на початку VI століття до нашої ери. Згодом її пограбували: всередині археологи виявили тільки амфору, кілька ліпних чаш із високими ручками та золоту пластину. Отже, небіжчика відпровадили у засвіти у святковому одязі, із запасом вина та келихами. Визначити стать похованого неможливо, але очевидно, що це була заможна людина.
Пластина тонка й невелика — менше 5 сантиметрів завдовжки. На ній твердим інструментом витиснене зображення копитної тварини, на крупі якої сидить хижий птах. Описуючи знахідку, Вікентій Хвойка припустив, що ця тварина — кінь. Пізніше археологиня Варвара Іллінська1920–1979 розгледіла сонячного птаха-коня — фантастичну істоту, що поєднала в собі риси і того, і того. У скіфів кінь належав до сонячної символіки — наприклад, вони виготовляли різні предмети, оздоблені конячими голівками, що формували свастику. На початку 2000-х дослідниця Яна Виногродська визначила, що це не кінь, а гірський козел. Аргументи: відсутність густого хвоста, специфічна форма вуха, роги з річними кільцями. На схожі зображення козлів натрапляли в Келермеських курганах в Адигеї. Цієї думки дотримується більшість сучасних скіфологів.
Цікаво, що жителі українського лісостепу того часу були осілими землеробами. Отже, вони ніколи не бачили гірського козла на власні очі. Водночас майстер, який виготовив пластину, був добре ознайомлений із мистецтвом Давнього Сходу.
Вікентій Хвойка передав знахідку до Музею старожитностей і мистецтв у Києві — тепер Національний музей історії України. Її виставляли в різних експозиціях музею та в його філіях. Також вона подорожувала виставками як один з яскравих зразків "скіфського золота". У 1990-х пластинка з козлом і птахом відвідала п’ять японських міст.
