Спалена церква, збережена у макеті

13:01, 16 листопада 2023

церква

Нині Тячівщина, що на Закарпатті, має небагато пам’яток дерев’яної сакральної архітектури. Та колись унікальні церкви з високими шпилями та вежамитурнями підпирали небо у багатьох селах цього регіону, який знаходиться в межах Мараморошаісторична область у Карпатах. Більшість архітектурних шедеврів, а йдеться про десятки храмів, до нашого часу не збереглися. Деякі зруйнував безжальний до деревини гірський клімат, інші були поруйновані людьми в комуністичні часи, а декотрі безповоротно зникли в пожежах. Про одну з таких святинь із села Новоселиця нагадують артефакти — старі світлини та дерев’яний макет, який зберегли в Етнографічному музеї у Будапешті.

115742113_2680588812186658_5001412404199322646_n.jpg

Михайло Маркович

філолог, дослідник історії

Дерев’яний макет, який вирішили зберегти

У багатьох селах Закарпаття наприкінці ХІХ століття дерев'яні церкви з ґонтовими дахами почали замінювати більшими та витривалішими — мурованими з каменю і цегли. Деякі святині, зведені місцевими будівничими, перед розбором обстежували, відтак частину цінного церковного начиння зберігали у музейних колекціях. У 1909 році Етнографічний відділ Національного музею в Угорщині поповнився оригінальним експонатом — невеликим макетом дерев’яної церкви із села Новоселиця, що в Тячівському районі. Продав модель музею місцевий парох Елек Вашко. Церква була частиною більшого ансамблю, до якого входили мініатюрні хата, стайня, свинарник, кіш для зберігання кукурудзи та колодязь.

Церква Вознесіння Господнього у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки. H4-PR-BC-17 Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

Церква Вознесіння Господнього у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки

Фото: H4-PR-BC-17 Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

В архіві музею зберігають лист директора Семаєра Вілібальда, в якому йдеться про виплату 100 крон за "модель русинської хати". Це зазначено у статті науковиці Етнографічного музею Крістіни Седлмайр. Припускають, що священник на замовлення музею домовився з майстром або й сам виготовив типові будівлі села у мініатюрі. 

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця, виготовленої 1909 року. Загальний вигляд. Фото neprajz.hu

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця, виготовленої 1909 року. Загальний вигляд

Фото: neprajz.hu
1Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця, виготовленої 1909 року. Вид збоку. Фото neprajz

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця, виготовленої 1909 року. Вид збоку

Фото: neprajz.hu

Макет церкви ледь не знищили у 1950-х через те, що помилково вважали його сільською хатою. Під час Першої світової війни різьблення було улюбленим заняттям російських солдат у таборах для військовополонених Австро-Угорської імперії. Полонені часто робили мініатюрні моделі своїх домівок, які потрапляли до музейних збірок. В одній із них — колекції Східної торговельної академії опинилася й церква з Новоселиці. В інвентарній книзі цієї збірки зафіксовано десятки макетів храмів і синагог. У 1950-х роках колекцію визнали нецікавою і знищили. У звіті про утилізацію згадано, що макет церкви з Новоселиці вирішили зберегти. 

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Загальний вид. Фото neprajz.hu

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Загальний вид

(Фото: neprajz.hu)
Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Турня. Фото neprajz.hu

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Турня

(Фото: neprajz.hu)
Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Фасад з галереєю різьблених стовпчиків. Фото neprajz.hu

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Фасад з галереєю різьблених стовпчиків

(Фото: neprajz.hu)
Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Фасад. Фото neprajz.hu

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця. Фасад

(Фото: neprajz.hu)
На головну

Модель дерев’яної церкви із села Новоселиця

(Фото: neprajz.hu)

Щоправда, характерна висока вежа храму з невідомих причин залишилася без високого шпилю. Під час реставраційних робіт розглядали можливість її реконструкції на основі фотографії, але ідею відхилили з музейних міркувань.

Готика, зникла у вогні

Дослідник сакральної архітектури Карпат Михайло Сирохман про готичний храм Вознесіння Господнього у селі Новоселиця згадує так: був збудований з ясена та в’яза у 1798 році зусиллями уряду та місцевої громади і посвячений сигітським вікарієм Георгієм Кевсеґі. Церква мала довжину 10 м, ширину 6 м, висоту 5 м. Вежа була заввишки 16 м. Іконостас встановили у 1819 році. Біля церкви стояла дерев’яна дзвіниця.

Вознесенська церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки. H4-PR-BC270_1 Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

Вознесенська церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки

Фото: H4-PR-BC270_1 Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika
Дерев’яна церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки. Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

Дерев’яна церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки

Фото: Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika
Церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1927 рік

Церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1927 рік

Фото: Богуміла Вавроушека з книги Církevní památky na Podkarpatské Rusi, 1929

За свідченням новоселицького пароха Степана Бендаса, 4 вересня 1928 року пополудні церкву навмисне підпалили православні. У деяких районах Закарпаття в той час зросла міжконфесійна напруга. Про це священник написав у "Хроніці села Новоселиця". Про підпал зізнався напідпитку місцевий Михайло Шпілка. Він здійснив підпал за грошову винагороду. Оскільки не знайшлося двох свідків, необхідних для судового вироку, то палія не покарали. Ризикуючи власним життям, Степан Бендас виніс із палаючої церкви обрядові книги, престольний хрест, фелони, чаші, свічники та інші цінності. В останній момент перед тим, як перекриття впали, парох протиснувся у невеличке віконечко з храму назовні. Згоріла і дерев’яна дзвіниця — два дзвони збереглися, а найменший розплавився.

Церква Вознесіння Господнього у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки. H4-PR-BC Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

Церква Вознесіння Господнього у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки

Фото: H4-PR-BC Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika
Дерев’яна церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки

Дерев’яна церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки

Фото: H4-PR-3906_1 Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

У "Хроніці" також описано, що до зведення нової церкви з каменю готувалися ще в 1863 році. Тоді громада купила концесії на корчму, що мало забезпечити надходження на будівництво храму. Місцеві євреї погодились платити громаді 25 флоренів річно за умови, що конкуруючу корчму не відкриють. Поступово збирали гроші та матеріали — деревину та цеглу. У травні 1930 року розпочалося будівництво за проектом ужгородського інженера Еміліяна Еґреші. Завершили зведення мурованої церкви Вознесіння Господнього у 1936 році. Про втрачений і забутий готичний дерев’яний шедевр на Закарпатті нагадують старі світлини та макет у музеях Чехії та Угорщини.

Схожі матеріали

Ельза Сайферт (Else Seifert 1879 – 1968 рр.) wikipedia.org

Ґруні, ґражди та гуцули: Ясіня у 1930-х на фото німкені Ельзи Зайферт

800x500 obkladunka Pagiria.jpg

Карпатська Україна | Олександр Пагіря

Верховинське весілля на Закарпатті. Молодята та дружба з дружкою у гунях, 1920-30-ті рр. Sbírka Národního muzea. Praha, Česká republika

“Відкривай, мамко, ліску, веде син невістку”: як гуляли весілля y Карпатах

Фердинанд Бучина з дружиною Властою, провідник Микола Думен (зліва) та кінь Муці в Підкарпатській Русі (теперішнє Закарпаття).jpg

У медовий місяць із фотокамерою. Фердинанд Бучина та його мандри Закарпаттям

буйволи сео

Карпатські буйволи. Повернення великих дружніх велетнів

церква

Частинка Карпат у серці України. Історія Покровської церкви із Закарпаття

Біля ріки у Воловому (сьогодні Міжгір’я), серпень 1934 року. Фото Зденка Фейфара з особистого архіву Петра Фейфара

Фотоподорож Закарпаттям 1930-х із класиком чеської фотографії Зденком Фейфаром

Біля церкви у селі Липча на Хустщині. Листівка часів ПСВ. Фото Vizewachtmeister Dr. Hertz

З карабіном і фотоапаратом. Як солдати творили воєнні листівки зі Срібної Землі

сео коляда

"Чи веселити, пане-ґаздо?": як колядували на Закарпатті