Там, де кіно відчувають на дотик

14:26, 2 квітня 2021

cover-1.jpg

Київська кінокопіювальна фабрика забезпечувала кінокопіями весь Радянський Союз. Це було одне з найбільших подібних підприємств у світі. Фабрику заснували 1938-го, а 2000-го приєднали до Довженко-Центру. Тепер їхня мета – знайти та зберегти всі фільми, які колись знімали в Україні.

5.jpg

Антон Семиженко

журналіст, редактор

Від кінця 1930-х у будівлі на Голосіївській площі робили копії кінофільмів для прокату в десятках країн. Київська кінокопіювальна фабрика була одним із найбільших подібних підприємств у світі – з кількома корпусами, сотнями спеціалістів та тисячами кілометрів скопійованої кіноплівки на рік.

Формат закладу змінив час: якщо раніше лише в Україні були десятки кінотеатрів, які демонстрували фільми з плівок, то тепер їх можна порахувати на пальцях однієї руки. Світ перейшов на цифровий формат, і кіноплівку задіюють лише у виняткових випадках. Але колективові Довженко-Центру – так називається установа, яка колись була фабрикою, – вистачає клопотів.

centr.jpg

На одному такому мотку плівки – 20–25 хвилин кінофільму

Усі фото: Олександр Рупета

Тут досі роблять плівкові копії фільмів, зокрема й нових українських стрічок на кшталт “Кіборгів”. Але основні зусилля тепер спрямовані на те, щоб зберегти та поповнити колекцію українського кіно. У залах, де підтримують сталу температуру й рівень вологости, зберігають сотні коробок із плівками. Мета архівної частини Довженко-Центру – зібрати всі фільми, які колись знімали в Україні. Дослідникам і сьогодні вдається розшукати у французьких чи російських фільмотеках стрічки, які вважали втраченими чи про які ніхто не знав.

Після того, як плівка потрапляє до працівників Довженко-Центру, її передають у лабораторію. Фахівчині, які працюють тут уже понад 30 років, сантиметр за сантиметром перевіряють отримане: чи є на плівці грибок, подряпини і як можна зарадити цьому, де треба склеїти, а де створити один фільм із кількох його копій.

centr-dovzenka.jpg

Так виявляють, яка з копій фільму краще збереглася

DSC_7064_2.jpg

Фахівчиня Довженко-Центру перевіряє плівку на наявність грибка. Вдихати його шкідливо – саме тому вона в масці

kino.jpg

Робочий стіл для оцифровування плівки

Схожі матеріали

Дівчата з над Дністра. Юліан Дорош, 1930-ті рр. Український музей-архів у Клівленді.JPG

Гуцульщина, віднайдена у Клівленді: історія фотокарток Юліана Дороша

Юліан Дорош – шеф прес-квартири «Пласту», 1920-ті рр. photo-lviv.in.ua.jpg

Найстаріші кадри з пластунами і Шептицьким. Історія фільму "Свято молоді" Юліана Дороша

600.jpg

"Творчість – це наше право від народження". Огляд книги "Кімната снів" Девіда Лінча

Діалоги про війну 6_600х400 (1)

"Знімати ігрове кіно там само, де щойно відбувалися звірства, недоречно": Ірина Цілик у розмові з Аґнєшкою Голланд

дисиденти 1200

“Хто за нас, встаньте в знак протесту”

івасюк 600

Заново відкритий Володимир Івасюк

диканька сео

Остання музична династія Диканьки

сео Юкі

"Мені подзвонив Вейн". Книжка про дзвінок, що змінює життя

600.jpg

"Це голос Довженка". Юрій Шаповал про справу кінорежисера з архівів радянських спецслужб