Рідкісне фото Львівської опери
18:28, 4 жовтня 2021
121 рік тому, 4 жовтня 1900 року, у Львові було урочисто відкрито Великий міський театр (нині – Львівський національний академічний театр імені Соломії Крушельницької). Будівництво театру тривало впродовж 1897-1900 років за проєктом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського, а керував будівництвом Іван Левинський.
Світлину Львівської опери 1930-х років дослідники "Локальної історії" віднайшли в сімейному архіві Володимира Кощука. На фото – площа перед театром, прикрашена до свята. Перед самим входом до театру є фігура лева з гербом Львова. Таку скульпутуру на площі перед театром бачимо на світлині вперше.
Пропонуємо підбірку 5 найцікавіших фактів, пов’язаних з будівництвом Львівського оперного театру.
1. Будівництво, вартістю більше мільйона
Року 1895 львівський магістрат оголосив конкурс на найкращий проєкт Великого міського театру. Приблизно за рік визначили остаточного переможця – це був проєкт “Ludendo monet” архітектора Зиґмунта Ґорґолевського.
На будівництво театру міська управа виділила понад мільйон злотих. Однак з часом і цієї суми не вистачило, для завершення грандіозного проєкту збирали добровільні пожертви містян.
2. Археологічні знахідки
Перший етап будівництва передбачав земляні роботи. Під час викопування котловану під фундамент на місці майбутнього театру знайшли рештки оборонних мурів та залишки укріплень берегів Полтви.
3. Електричне диво
Львівська опера стала однією з перших електрифікованих будівель в місті. Опалення, вентиляція, освітлення – все це було електричним. Інсталяцію електромережі у театрі виконала віденська фірма “Siemens&Halske”. Усього в приміщеннях та залах Опери встановили 2800 ламп розжарювання, навколо сцени – 29 дугових ламп, а ще п'ять вуличних ламп, які прикрашали площу перед входом до театру. Крім цього, електроенергію використовували для обертання сцени.
Задля забезпечення театру світлом, у підвалі збудували розподільний пункт електроенергії.
Будівництво театру могло б увійти в історію і як перший випадок використання у Львові електроенергії на будові, якби не… високі ціни. Коли Іван Левинський звернувся за дозволом, щоб підключити механізми на будівельному майданчику до мережі трамваю, йому виставили настільки високий рахунок, що від ідеї довелось відмовитись.
Були й невдоволені. Після урочистого відкриття театру місцева преса писала: "… між вікнами повісили електричні люстри, які до жодного стилю не пасують, такі самі і в буфеті, тільки ще гірші…".
4. Безпечний театр
Після пожежі 1881 року у Віденському театрі питання безпеки було одним з найважливіших. У Львівській опері створили систему запасних виходів та сходових кліток на кожен балкон. Крім того, забезпечили максимально можливе освітлення пожежних виходів, коридорів та сходів.
5. Чисте повітря для глядачів
Глядацька зала, розрахована на 1100 відвідувачів, мусила добре провітрюватись. Вентиляцією театру займалась віденська фірма “Johannes Haas” у кооперації з львів’янином Владиславом Нємєкшою. Біля театру збудували спеціальний “кіоск” у формі ротонди, через який заходило повітря. Пройшовши через декілька рівнів очищення, прохолодне повітря надходило до глядацької зали через спеціальні вентиляційні отвори в підлозі.
Виходило повітря через отвори в чотирьох кутках стелі. Кожен отвір був оздоблений спеціальними ґратами, виготовленими за ескізами головного архітектора театру Ґорґолевського.
