Як святкували століття Маркіяна Шашкевича у Львові

Obchody rocznicy urodzin ukraińskiego pisarza Markijana Szaszkewycza_1.jpg
Урочистості до столітнього ювілею Маркіяна Шашкевича. Львів, 5 листопада 1911 року Фото: nac.gov.pl

15:44, 4 листопада 2021

Go to next

5 листопада 1911 року Львів відзначав столітній ювілей від дня народження Маркіяна Шашкевича. Містом пройшла 20-тисячна хода. Митрополит Андрей Шептицький освятив пам’ятну дошку на Соборі Святого Юра і відслужив панахиду на Личаківському цвинтарі. На меморіальному концерті у Львівській філармонії заспівала Соломія Крушельницька.

Урочистості тривали три дні. Утім знайшлися і невдоволені.

101904749_113405933729571_5891974730952474624_o.jpg

Богдана Тараніна

історикиня

6 листопада виповнюється 210 років з дня народження Маркіяна Шашкевича (1811-1843) – письменника, священика, символа українського національного відродження на Галичині, народного будителя. Року 1911 українські сили згуртувалися довкола ідеї святкування столітнього ювілею Шашкевича й організували одну з наймасовіших подій у тодішній Галичині та й загалом Україні.

Епіцентром урочистостей став Львів. Пам'ятні заходи тривали протягом 5-7 листопада. До святкування долучилися представники організацій "Cокіл" та "Січ", викладачі, учні та студенти шкіл, гімназій, інститутів та університетів.

Перший день торжеств випав на неділю. Святкування розпочалися з літургії на Святоюрівській горі.

Оргкомітет наперед визначив, на яких вуличках навколо площі святого Юра мали збиратися учасники дійства. Організацією містян та всіх охочих заопікувався "Сокіл". На прилеглих вулицях зібралося понад 20 тисяч охочих, писав Михайло Лозинський у статті для газети "Рада".

Після літургії митрополит Андрей Шептицький освятив меморіальну таблицю на честь Маркіяна Шашкевича. Пам’ятну дошку виготовили з сірого мармуру та оздобили різьбленням з гуцульськими орнаментами. На табличці, вмурованій у церковну стіну, зазначалося: "Пам’яти Маркіяна Шашкевича, поета, подвижника, вісника відродження Австрійської Руси".

Obchody rocznicy urodzin ukraińskiego pisarza Markijana Szaszkewycza. Похід вулицями міста, 1912-1913 роки.jpg

Відзначення столітнього ювілею від дня народження Маркіяна Шашкевича. Урочиста хода Львовом 5 листопада 1911 року

Фото: nac.gov.pl

Далі урочиста хода рушила до Личаківського цвинтаря. Попереду йшли члени "Сокола", переважно зі Львова. Кожне представництво організації несло свій прапор. Лозинський нарахував 445 соколят. За ними крокували представники "Січі", а також учні народних шкіл, гімназій – не лише зі Львова, а й із Рогатина, Буська, Яворова та Збаража. Були студенти із Львівського університету та Політехнічного інституту. Замикали колону делегації українських товариств та процесія церковнослужителів. За ними рухалась основна громада.

На могилі митрополит Андрей виголосив промову, у якій підкреслив апостольську місійність діяльности Маркіяна Шашкевича. 

"Якщо наш нарід в тисячолітній недолі і долі не стратив своєї мови і культури, якщо діждався світлої епохи відродження, якщо має поважні – Богу дякувати – ряди інтелігенції, котра його хвалою і силою, то не малу в тім заслугу мають ті наші священики, що, як Маркіян, ціле життя боролися з противностями… І послідній гріш видавали на народні цілі, щоб в трийцятькотрімсь році життя вмирати на сухоти", – виголосив митрополит Андрей Шептицький.

Ввечері 5 листопада в українських товариствах організували просвітницькі уроки, присвячені життю і творчості Шашкевича. У залі Народного дому відбувся святковий концерт за участі українських гімназистів. Театр "Руська бесіда" поставив спектакль "Ніч під Івана Купала".

Другий день святкувань розпочався із богослужіння в церкві Львівської духовної семінарії. Літургію очолив митрополит Андрей. Після служби він освятив меморіальну табличку: "У цім храмі молився за відродження руського народу Маркіян Шашкевич". 

Obchody rocznicy urodzin ukraińskiego pisarza Markijana Szaszkewycza_2.jpg

Відзначення столітнього ювілею від дня народження Маркіяна Шашкевича. Урочиста хода Львовом 5 листопада 1911 року

Фото: nac.gov.pl

Ввечері 6 листопада у великій залі Львівської філармонії відбувся грандіозний концерт, на якому співала Соломія Крушельницька. Зі спогадів Лозинського, квитки розкупили буквально за одну добу. Крушельницька виходила на сцену двічі, задля виконання пісень на слова Тараса Шевченка та Маркіяна Шашкевича. Концерт завершився співом "Ще не вмерла Україна". Наступного вечора був іще один аншлаг. 

Описуючи прикрашення залу, Лозинський згадував про портрет Шашкевича пензля Івана Труша. Цю картину досі не відшукали. Припускають, що портрет викрали з оселі-музею Труша в часі Другої світової війни, після смерти художника у 1941-му.

Святкування 100-річчя з дня народження Шашкевича відбувались і в багатьох інших містах і селах Галичини. Як писав Лозинський – "доки в кожній сельській читальні не помянуть пам’яти Маркіяна Шашкевича".

На ювілейні урочистості відгукнулася Наддніпрянщина. Газета "Рада" опублікувала нарис Сергія Єфремова, у якому він міркував про вплив Маркіяна Шашкевича на розвиток української національної ідеї: "Та не на саму тільки Галичину розійшлись наслідки од діяльности Шашкевича. Коли ми зважимо, яку ролю відіграла Галичина в історії національного українського руху, взагалі, коли згадаємо, що вона довгий час була тим резервуаром, де могли вироблятись українські сили, де гартувався національний дух, де єдиний притуло мало занедбане скрізь українське слово – то ми зважимо на цілу широчінь і наслідки Шашкевичової діяльности".

Коли ми зважимо, яку ролю відіграла Галичина в історії національного українського руху, коли згадаємо, що вона довгий час була тим резервуаром, де гартувався національний дух – то ми зважимо на цілу широчінь і наслідки Шашкевичової діяльности

- Сергій Єфремов

Водночас, знайшлися й невдоволені таким масштабним святкуванням. Молодий літературний критик Микола Євшан вважав, що постаті Маркіяна Шашкевича надають аж надто великого значення та штучно створюють культ особистости. Свою позицію він опублікував у "Літературно-науковому віснику".

У роки Першої світової війни під час російської окупації Львова царська жандармерія викрала меморіальну табличку зі стін Собору Святого Юра. У міжвоєнний період на стані знову встановили таблицю, та у 1940-х її знищили радянці. Після того пам’ятну дошку відновили лише 2017-го.

Духовну семінарію Святого Духа ліквідували 1944 року, за совітів. Тоді ж знищили меморіальну табличку.

Михайла Лозинського стратили 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

Сергія Єфремова репресували у сфабрикованій справі Спілки визволення України. Він помер 1939 року у в’язниці НКВС.

Митрополит Андрей Шептицький помер 1 листопада 1944 року у Львові. Радянська влада не відважилась перешкодити багатотисячному зібранню під час поминальних заходів.

Схожі матеріали

600.jpg

Дитинство під опікою монахинь. Як виникли перші українські дитсадки

dzembronja.jpg

Old_khata. Хранителі старого раю

55_Bibrka_Sofia Lehendzevych.jpg

Фотосалони Галичини: від цісаря до генсека

crym-seo.jpg

Ув'язнені в Криму

kgrad-sledding.jpg

Лавреат Пулітцерівської премії Денніс Чемберлін: "Більшість моїх історій – про життя звичайних людей"

600Х400.jpg

Андрей Шептицький і віряни з Галичини у Римі, 1902 рік

2_kover.jpg

“Село Тисячоліття”: звідки походять найдавніші фотографії Закарпаття

Без назви-2.jpg

Пам’ятаючи про Січових стрільців. Українські традиції Зелених свят

5e0aba7793272702 (1).jpg

У мережу виклали найбільший архів Харківської школи фотографії