Сто років без Шугая. Історія єдиного й останнього фото найвідомішого опришка Закарпаття

1100.jpg
Вбиті Микола Шугай (зліва) та Юрко Шугай, 16 серпня 1921 року

11:02, 16 серпня 2021

Go to next

Закарпаття в минулому було розбійничим краєм. Цьому сприяла його глибока периферійність, віддаленість від різних столиць, бідність населення й неможливість мати нормальний заробіток, праліси, які вкривали дві третини області, гірська місцевість. А також – близькість кордонів, що сприяли швидкій втечі від закону

115742113_2680588812186658_5001412404199322646_n.jpg

Михайло Маркович

філолог, дослідник історії Закарпаття

У цей день, 16 серпня 1921 року, рівно століття тому, всю Чехословаччину облетіла звістка, – Шугая вбито! Найвідоміший опришок-розбійник Закарпаття Микола Шугай, разом зі своїм молодшим братом Юрком, були зарубані спільниками напередодні, 15 серпня, на горі Жалобка, що в селі Колочава. Вбивці спокусилися на 3000 крон, обіцяних чеською жандармерією, і 30 000 крон, обіцяних єврейською спільнотою на Підкарпатській Русі, чи то пак Закарпатті. Однак, винагороду за вбивство так і не отримали.

Найбільше романтизував і відкрив світу народного героя із Закарпатської Верховини, створивши легенду з фактів і фікції — роман "Микола Шугай, розбійник", чеський письменник Іван Ольбрахт. Автор відвідав "Землю без імени", як він назвав свою першу книгу репортажів про Закарпаття, якихось 10–12 років після трагічної смерті свого літературного героя.

Фрагмент обкладинки книги Nikola Šuhaj loupežník – Ivan Olbracht 1955 р. Ілюстрація Arnošt Paderlík.jpg
Фрагменти обкладинки книги Nikola Šuhaj loupežník – Ivan Olbracht 1955 р. Ілюстрація Arnošt Paderlík
Bez nazwy-1.jpg
Фото: cervenyknir.cz

Відомо, що Микола Шугайсправжнє прізвище Сюгай народився в Колочаві, в 1898 році. Був неписьменний і мав норовисту вдачу. У селі зажив слави забіяки й людини веселої, завжди ходив з усмішкою. "Вираз обличчя такий, наче постійно сміється", — так записано в наказі про його арешт жандармами. Був низьким, коренастим хлопцем. Карі очі, чорне волосся, закручені вуса.

Проблеми із законом мав ще під час служби у війську. 1917-го року вперше втік із 85-го угорського полку в місті Дярмот. Але був вистежений у лісах рідного села, і знову повернутий до війська. Вдруге втік зі зброєю й набоями. Переховувався в горах. Під час облави застрелив двох угорських жандармів і остаточно опинився поза законом. Відтак навесні 1919 року угорці покинули Закарпаття, так і не спіймавши Шугая.

За румунської влади, яка тимчасово затрималась на Закарпатті окупувавши Мараморош, перипетій із законом не мав. Спокійно жив у селі й навіть одружився з Ержікою Драч.

У липні 1920 року нова влада — чеські жандарми, арештовують Миколу за підозрою в крадіжці бочечки бринзи та вурди від пастухів. Однак дружина Ержіка, за її словами, підкупила жандарма-охоронця, і Шугай з-під варти втік. З цього часу й почалась його розбійницька біографія в Чехословаччині. Тривала вона недовго — трохи більше року. Але резонансу й популярності в тодішніх ЗМІ йому було не позичати.

За короткий проміжок часу, з жовтня 1920-го по червень 1921-го, Шугай під час ловів на нього застрелив ще трьох жандармів. І якщо до них додати ще двох убитих раніше угорських жандармів, то стає зрозуміло, що був він влучним стрільцем. Ще й неабияк орієнтувався в горах, був кмітливим. Дійшло до того, що полювали на Шугая понад 100 жандармів із тренованими собаками. Більшість із яких були заслані з Праги, Брно та Братислави.

Тогочасні газети називали найбільшою перепоною для успішного переслідування злочинців велику недовіру й неприязнь місцевого населення до жандармів. Під час зустрічей більшість колочавців на задані питання мовчали, або казали, що нічого не знають… На бідне населення села була накладена контрибуція — фінансові стягнення. І навіть при шаленій грошовій нагороді його не видали, не зрадили, не виказали чужим, — зарубали свої, на ґрунті особистих конфліктів.

Звідки ця народна солідарність довкола кримінальника? Боязнь, чи народ у ньому бачив щось більше, ніж просто грабіжника? Про це розповість багатий фольклор, присвячений цій темі.

Жандарми під час розшуків Шугая вдавалися до незаконних акцій. Була спалена його хата й хата тестя. Жорстоко побита вся родина. Заарештовано чимало його родичів. Саме це спонукало піти в гори до брата й неповнолітнього Юру, який закінчив життя 16-річним, теж трагічно.

Для знешкодження Шугая планувалося задіяти навіть авіапідрозділи. Планували взяти заручників із числа його родичів. Було задумано виготовити всім селянам Колочави посвідчення з відбитками пальців, за яким, із письмовим дозволом місцевої влади, можна було йти до лісу. Затримання в лісі без посвідчення мало каратися арештом. Жандармерія просила дозволу зробити в лісах просіки й вирубати з обох боків усі кущі вдовж доріг у Хустському окрузі, на відстані принаймні 50 метрів. До Колочави протягнули військовий кабель. І все це заради знешкодження одного опришка.

Кадр з фільму «Балада про бандита» (про Миколу Шугая) режисера Володимира Сиса, 1978 рік Ceská televize.jpg
Кадр з фільму "Балада про бандита" (про Миколу Шугая) режисера Володимира Сиса, 1978 рік Фото: csfd.cz

За рік розбійникування Шугая, із 23 убивств на території Волівського округу, він визнавав за собою тільки смерть трьох жандармів. Більшість полеглих жертв були євреями. Загалом чимало злочинів Шугаю було приписано. Аби відвернути підозри, різні злочинці прикривалися його ім’ям. І виглядало так, що Шугай міг діяти одночасно в різних значно віддалених один від одного місцях злочинів.

15 серпня 1921 року на горі Жалобка Миколу та Юру Шугаїв зарубали їхні спільники. Ще три місцеві "цімбори" чекали в засідці. Убивці Шугаїв вимагали, але так і не отримали обіцяну винагороду, провівши у в’язниці майже рік, поки тривало слідство.

Наступного дня, 16 серпня, жорстоко вбитих сокирами братів Шугаїв, складених на землі наче мисливський трофей, з перехрещеною зброєю, сфотографували чеські жандарми. На табличці, яку припасували перед трупами, був напис — "Шугаїв кінець 16.08.1921". Фото було відтиражовано і його планували продавати як листівку. Але згодом тираж було конфісковано. Оригінал світлини, карабіни та особисті речі братів Шугаїв зберігались у "Музеї криміналу" в Ужгороді. Зараз їх доля невідома.

Знаменитого опришка Закарпаття Миколу Шугая разом із братом поховали таємно в одній могилі, у неосвяченій землі біля сільського цвинтаря. Зараз це місце особливо популярне серед чеських туристів, адже за кордоном про нього видають книжки, ставлять п’єси, знімають фільми. В Україні про Шугая все ще знають мало.

Схожі матеріали

60.jpg

Місія Егана

Bez nazwy-1.jpg

“Пласт” за Карпатами

600арх.jpg

“Золота доба” закарпатської архітектури

600.jpg

Давид проти Голіафа. Як постала Карпатська Україна

hust_tekst-39.jpg

Втрачена столиця – Хуст

600_карпати.jpg

Смак сонця і вітру. Як народжується гуцульський сир

IMG_20210524_000440.jpg

На Закарпатті чоловік знайшов у землі зброю часів Другої світової війни

197361557_2286803821450844_1489723565288535368_n.jpg

На Закарпатті прикордонники вилучили в іноземця 13 стародруків

2_kover.jpg

“Село Тисячоліття”: звідки походять найдавніші фотографії Закарпаття