Полтавщина початку ХХ століття на фото Йосипа Хмелевського

Фотоательє у Полтаві

<p>Йосип Хмелевський (1849&mdash;1924)</p>

Йосип Хмелевський народився 18 березня 1849 року у Варшаві. З дитинства захоплювався малюванням. Юнаком працював ретушером у фотографічній майстерні Болеслава Галущинського у Кам’янці-Подільському, де й отримав перші уроки фотографії. Наприкінці 1870 року Галущинський переїхав у Немирів, відкрив там фотоательє. Хмелевський, який на той час вже досяг повноліття, вирішив відкрити  власне ательє у Вінниці. Ймовірно, там познайомився з майбутньою дружиною, онукою полтавського провізора Костянтина Ромера. Наприкінці 1875 року переїхав у будинок її батьків у Полтаві.

Задовго до переїзду Хмелевського, Костянтин Ромер, який вирішив спробувати себе у фотографічній справі, побудував павільйон і облаштував його всім необхідним для роботи. Хмелевський орендував його і наступні п’ять років працював за адресою вулиця Олександрівськатепер – вулиця Соборності.

Кар’єра фотографа складалася дуже успішно. Роботи Хмельовського експонували на виставках у Парижі, Брюсселі, Антверпені, Чикаго. Серед нагород — французький орден Академічних пальм, який надавали за заслуги в освіті та науці. До кінця життя майстер працював у Полтаві, де помер 5 серпня 1924 року.

Краєвиди, житло, ярмарки

Протягом майже півстоліття Йосип Хмелевський фіксував життя Полтавщини. За його світлинами надруковані серії поштових листівок "Типи Малоросії" і "Краєвиди Полтавщини". Він також є автором фотографій збудованого 1908 року Полтавського губернського земства. Детально зафіксував його інтер’єри: від вестибюлів і залів для зібрань до підвалів з архівами.

У 1912 році Хмелевський мав тривалу експедицію Полтавщиною. У фотокамеру майстра потрапили містечка Шишаки і Білики, села Кучмівка, Петрівка, Старі Санжари, Терешки, Великий Перевіз, Зінці, хутір Дячково, долини річок Псел, Ворскла, Ташань. На світлинах видно краєвиди, забудову сіл та містечок і їхніх жителів. Колекцію цих фото нині зберігає Російський етнографічний музей.

Пізнавальними є фотографії народного житла. На фото можна побачити характерну для Полтавщини солом’яну стріху, галереї з колонадою в стилі ампір, обмащену житлову частину житла і відкриту дерев’яну каркасну конструкцію стін сіней та комори. Тут є і двокамерне житло типу "хата+сіни", і трикамерні хати типу "хата+сіни+комора", і варіант хати на дві половини "хата+сіни+хата". Також бачимо вільну забудову двору, коли всі будівлі стоять окремо. На знімках видно як влаштовані плетена огорожа, криниці та різні види млинів. 

Камера фотографа зафіксувала повсякдення селян — прання білизни на річці, риболовлю, перевезення вантажу на возі, запряженим волами.

Цікавими є світлини, зроблені на ярмарках. На них можна побачити старших людей, молодь і дітей. Не оминув увагою фотограф і бандуриста. 

На фотографіях Хмелевського жінки одягнені у вишиті сорочки, плахти або спідниці, керсетки, юпкиВерхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки з рукавами. Серед жіночих і дитячих аксесуарів бачимо "кармани" — невеликі сумочки-кишеньки, прив’язані до поясу. Чоловіки також вбрані у вишиті сорочки, полотняні або вибійчані штани, хутряні шапки або кашкети. На одному з фото зображена сценка на ярмарку в селі Яреськи, де видно продаж домотканого полотна.